- •Будова анатомотопографічна……………………………………………………………………………………5
- •Обробка рук хірурга………………………………………………………………………………………………….36
- •Операції…………………………………………………………………………………………………………………….37
- •6.Використана література……………………………………………………………………………………..…54
- •Носогубне дзеркало .Губи рота.
- •1.2.Щоки
- •1.3.Ротова порожнина
- •1.4. Ясна. Тверде піднебіння
- •1.5. М’яке піднебіння
- •1.6. Зуби
- •1.7. Язик
- •Обробка рук хірурга
- •3.2.1.2. Провідникова анемтезія коміркового альвеолярного
- •3.2.1.3. Провідникова анестезія підборідного нерва
- •3.2.1.4 Вирівнювання зубів у коней
- •3.2.1.5 Резекція коронки зуба
- •3.2.1.6 Екстракція зубів
- •3.1. Операції на язиці
- •3.3.1.Усунення гіперкінезу язика
- •3.3.2. Знеболювання нервів язика
- •3.3.3.Оперативне усунення вади в корів-синусів
- •3.3.4. Ампутація й пластика язика
- •3.3.5. Ущелина піднебіння
- •4.Пухлини в ротовій порожнині
- •4.1. Пухлини піднебіння
- •4.2. Пухлини язика
- •4.3. Пухлини губ
- •4.4. Пухлини щелеп
- •5.Висновок
3.3.1.Усунення гіперкінезу язика
Показання. Спостерігається у великої рогатої худоби. Воно проявляється систематичним висовуванням язика та “грою язиком″ при одночасному закиданні голови,зумовлює посилену слинотечу, тимпанію, виснаження та розвиток кіфозу в тварин.
Фіксація та знеболення. Тварину фіксують в станку,застосовують нейролептик.
Інструментарій. Спеціальні щипці та незамкнуте кільце з дроту (вперерізі 2 мм), запрпоновані Штраубом.
Техніка операції. У ротову порожнину вставляють зівник. Асистент витягує язик тварини на бік, натягуючи при цьому подвійну уздечку органа. Оператор за допомогою щипців уводить у вуздечку кільце. Після операції гіперкінез зникає.
3.3.2. Знеболювання нервів язика
Показання. Операції в ділянці верхівки й тіла язика; досягнення нерухомості органа.
Техніка знеболювання у коней (за Магдою). Тварину фіксують у стоячому положенні, при необхідності застосовують седативні препарати. У міжщелепному просторі в напрямку дна ротової порожнини на ширину 2 – 3 пальців спереду від язикового відростка під’язикової кістки вколюють голку. Протягом її введення на глибину до 5 см ін’єктують 20 мл 2 %-ного розчину анестетика. Потім відтягують голку під шкіру і під кутом 45 – 60⁰ просовують її вбік внутрішньої поверхні гілки нижньої щелепи до упирання в кістку. Дещо відтягують голку, надають їй злегка вертикального напрямку та ін’єктують до 20 мл розчину антисептика.
У тій же послідовності підводять розчин анестетика до протилежної гілки нижньої щелепи. Через 5 – 20 хв язик стає нечутливим і звисає з ротової порожнини (рис 4).
Техніка знеболювання у великої рогатої худоби (за Сажиним). У міжщелеповому просторі на рівні зовнішніх кутів ока визначають положення тіла під’язикової кістки. Безпосередньо збоку від кістки вколюють голку на глибину до 2-х см і одночасно ін’єктують 15 мл розчину анестетика. Далі голку відтягують під шкіру і спрямовують до середини внутрішньої поверхні однієї із гілки нижньої щелепи та ін’єктують 15 мл анестетика. Після цього голку знову відтягують під шкіру, зміщують разом із шкірою не протилежний бік тіла під’язикової кістки й виконують знеболювання в попередній послідовності.
3.3.3.Оперативне усунення вади в корів-синусів
Показання. Самовидоювання, висмоктування молока в інших корів, що призводить до порушень статевого циклу, розладів секреції молока, маститів.
Фіксація і знеболювання. Тварин фіксують в станку,застосовують нейролептик та провідникову анестезію язика та жувальних м’язів ( знеболювання під’язикового та нижньощелепного нервів).
Техніка операції за Маккормак. На тіло язика накладають гумовий джгут. На вентральній поверхні язика, на 1,5-2 см від його боків та верхівки, еліпсополібно на всю довжину 12-18 см видаляють клапоть слизової оболонки з м’язами. Краї з’єднують двоповерховим швом. На м’язовий шар накладають безперервний кушнірський шов із розсмоктуючого матеріалу, а слизову – із шовку.
3.3.4. Ампутація й пластика язика
Показання. Травматичні пошкодження язика, некроз, новоутворення. Фіксація й знеболювання. Тварину фіксують в лежачому положенні. Застосовують потенційоване місце знеболювання. Ротову порожнину розкривають роторозширювачем чи зівником.
Техніка операції при ампутації. Спочатку антисептична обробка ротової порожнини та язика, після знеболювання назовні витягують язик. На тіло язика вище рівня ампутації накладають гумовий джгут, щоб запобігти кровотечі.Спочатку підрізають вуздечку вздовж його поверхні та з’єднують нижній край розтятої вуздечки швами. У подальшому це значно поліпшує функцію вкороченого язика. Потім у межах здорових тканин роблять клиноподібний розріз через увесь язик і при цьому видаляють його уражену ділянку . Великі судини, що кровоточать, лігують розсмоктуючим шовним матеріалом. Після цього через усю товщу язика накладають вузловий чи петлеподібний шов. При цьому останній не слід дуже сильно стягувати.У післяопераційний період протягом 6 – 7 днів показане промивання ротової порожнини антисептиками після кожної годівлі. У перші 3 – 4 доби дають тільки рідкий корм, при можливості через зонд. Шви на язиці обробляють антисептиками пролонгованої дії.
Техніка пластики язика. Після знеболювання та антисептичної обробки ротової порожнини змертвілу ділянку вирізують гострим скальпелем. На центральному кінці язика скарифікують край пошкодження. Неушкоджену частину переферичної ділянки язика завертають на куску і підшивають рідким петлеподібним швом з інтервалами між стібками 1 – 1,5 см. Насамкінець підрізають вуздечку язика й накладають на неї шви, які знімають на 8 – 10-й день.
