2.2 Аналіз проблеми працевлаштування молоді в Україні.
В умовах ринкової економіки коли право на працю реалізується не через соціальні гарантії, а через особисту ініціативу проблема зайнятості молоді стає особливо гострою. Майже половина безробітних у світі – молодь у віці від 15 до 24 років. Вона становить лише 4 – ту частину від загальної кількості населення працездатного віку, ймовірність безробіття для молодих людей втричі вище ніж для дорослих. Дана проблема актуальна і для України. Слід зауважити, що загальна чисельність безробітних у нашій країні у віці від 15 до 70 років за методологією МОП зросла з 1417,6 тис. чол. в 2010 р. до 1785,6 чол. в 2013 р., тобто з 6,4 до 8,1% від економічно активного населення. У той же час потреба в робочій силі на кінець року скоротилася з 169,7 тис. чол. в 2010 р. до 63,9 тис. чол. в 2013 р. Не дивлячись на таку негативну тенденцію, рівень зайнятості серед людей у віці 25 - 49 років в 2013 р. досяг 75% від загальної чисельності населення відповідної вікової групи, проте серед молодих людей від 15 до 24 років він склав усього 34, 5%. Дані представлено в ( Дот. 1.).
Молодь є специфічною соціально економічної групою населення, яка потребує додаткових заходів підтримки на ринку праці,це підтверджується також аналізом причин молодіжного безробіття.
Основними факторами, які впливають на працевлаштування та включеність молоді в трудову діяльність є особистий потенціал і самооцінка, мотиви і ціннісні орієнтації, ступінь професійного самовизначення, рівень і якість освіти, місце проживання, ступінь поінформованості, наявність трудової біографії соціальна захищеність і діяльність Державної служби зайнятості та т.д.. Як свідчать результати опитувань, майже 70% випускників шкіл зорієнтовані на навчання в вузах, що є наслідком відсутності системного підходу до формування усвідомленого вибору професій необхідних на ринку праці. На жаль підприємства і організації практично не займаються профорієнтацією в загальноосвітніх школах, не приділяють уваги цим питанням і засоби масової інформації. На сьогоднішній день професійна підготовка багатьох молодих фахівців, які закінчили вищі навчальні заклади практично не відповідає вимогам сучасних роботодавців.
Система профосвіти повністю комерціалізувати і орієнтується не на потреби роботодавців, а на платоспроможний попит. Зараз майже кожен навчальний заклад прагне готувати фахівців з бухгалтерського обліку, юристів, економістів. Навіть коледжі та технікумі які традиційно випускаємої кваліфікованих робочих, отримують ліцензії на право готувати таких фахівців. Перенасиченість ринку праці даними спеціальностями привела до того, що молоді люди з дипломом, але без досвіду роботи не можуть знайти роботу за фахом. Про це свідчить те, що в 2012 р. в нашій країні частка не працевлаштованих після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації становила 260,8 тис. чол., Або 18,3% від усього безробітного населення. Крім цього понад 60% випускників шкіл головною умовою свого працевлаштування вважають високу заробітну плату. Така переорієнтація привела до того що зараз в Україні на одного випускника - майбутнього робітника, який навчався в системі професійно технічної освіти припадає до чотирьох фахівців з вищою освітою.
Молоді весь час незалежного розвитку нашої молодої держави була однією з найбільш уразливих верст населення на ринку праці. Їй завжди важче ніж представникам дорослої робочої сили влаштуватися на роботу, а у випадках реорганізації та економічних складнощів на виробництві вона першою потрапляє під скорочення. Проте з настанням останньої економічної кризи ця проблема сягнула невиданих досі розмірів. Так, у 2013 році рівень безробіття серед молоді віком від 15 до 24 років розрахований за методологією МОП сягнув 12,3%, в той час як загальний рівень безробіття дорівнював лише 8,1%. Найбільш загрозливою є ситуація, що склалася в молодшій віковій групі, яка охоплює молодь у віці від 15 до 24 років. Рівень безробіття серед економічно активного населення цієї вікової групи складає 17,4%, в той час як у старших вікових групах молоді – від 25 до 29 років та від 30 до 39 років, цей показник складає лише 9,9% та 7,8% відповідно. Дані представлені в ( Дот. 2.).
Соціально-економічні наслідки молодіжного безробіття є більш складними та глибокими, ніж у безробіття дорослого населення. Зазвичай, розглядаючи наслідки безробіття у першу чергу всі звертають увагу на економічний бік цієї проблеми. Дійсно, наслідком безробіття є не випущена продукція, а, відповідно, зменшення середньодушового реального ВВП та зниження рівня життя населення. Але, крім економічних, безробіття має дуже суттєві негативні соціальні наслідки. Тривале безробіття приводить до втрати самоповаги, кваліфікації, розладів у родині, збільшення злочинності в країні та можливості соціальних заворушень.
За даними одного з досліджень, проведеного американськими вченими, збільшення безробіття на 1%, за умови збереження його протягом шести років, призводить у США до зростання загальної смертності на 2%, кількості самогубств на 4,1%, кількості вбивств на 5,7%, збільшення числа ув’язнених на 4%, збільшення кількості психічно хворих на 4%. Зрозуміло, що аналогічні наслідки спостерігатимуться і в інших країнах світу, зокрема і в Україні. Але молодіжне безробіття супроводжується ще більш вагомими негативними наслідками.
Після шести місяців пошуку роботи починається найнебезпечніша фаза безробіття. Для фази характерні ознаки деструктивних змін особистості, а надалі – безпорадності та примирення з ситуацією. Людина починає звикати до бездіяльності, втрачає професіоналізм та здобуті навички.
Україна зараз ще перебуває у стані економічної кризи, яка характеризується значним зниженням рівня життя, занепадом вітчизняного виробництва, що призводить до безробіття в Україні. Молодіжне безробіття сьогодні є не лише проблемою України, а досягло рівня загальносвітової, й потребує негайного вирішення як в нас, так і в інших країнах. тому, для його подолання потрібно вивчати як вдалий так і негативний досвід інших країн, необхідно впроваджувати сумісні зусилля з боку урядів всіх країн та міжнародних організації. Негативні наслідки такої ситуації на загальносвітовому молодіжному ринку праці за умови не вирішення ситуації в повному обсязі зараз навіть важко передбачити.
ІІІ. РОЗДІЛ