Міністерство освіти і науки України
Коледж Чортківського інституту підприємства і бізнесу
Тернопільського національного економічного університету
КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
на тему
« Безробіття молоді: сучасний стан, причини, наслідки »
Виконала:
студента групи
БОчт - 21
Плаксюк Наталія
Перевірила:
доц. Буда Т. Й.
Тернопіль – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП
І. РОЗДІЛ
1.1 Суть та основні причини виникнення безробіття.
1.2 Методологічне обґрунтування проблеми безробіття.
ІІ. РОЗДІЛ
2.1 Аналіз наукових досліджень проблеми безробіття.
2.2 Аналіз проблеми працевлаштування молоді в Україні.
ІІІ. РОЗДІЛ
3.1 Висновки і пропозиції.
3.2 Зауваження і критична оцінка безробіття молоді.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Проблема безробіття молоді є однією з найактуальніших на сьогодні у світі. У сучасних умовах молодь, яка закінчила навчальні заклади все частіше відчуває себе зайвою на ринку праці. Брак вільних робочих місць, відсутність роботи за спеціальністю, як наслідок нерозвиненості соціальної інфраструктури призводять до невпевненості молоді в завтрашньому дні. Закінчення навчального закладу несе за собою невизначеність з місцем роботи за фахом, або взагалі її відсутність. Роботодавці часто висувають умови, які не може задовольнити молодь. Це пояснюється тим, що потрібні досвідчені працівники, а досвіду роботи у молоді, яка нещодавно закінчила навчальний заклад, ще не має. Проблема ускладнюється нерівномірною демографічною ситуацією, традиційно низькою мобільністю трудових ресурсів, відсутністю ринку житла, різницею в рівні соціально-культурної сфери, а загалом – низьким рівнем життя населення.
Молодь – це окрема частина ринку праці, вона розвивається не так як увесь ринок, але залежить від нього. Незважаючи на високий інтелектуальний потенціал та мобільність молодим людям не вистачає трудового та життєвого досвіду.
Безробітна молодь – це особлива соціальна група, яка в певний час не має таких цінностей, як робота, пов'язаного з нею престижу, матеріального добробуту і загального визнання.
Це впливає на загальну мотиваційну поведінку молодих людей, мотиви вибору та оволодіння професією або перенавчання. Значну частину безробітної молоді складають молоді люди – випускники професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які отримали професію (спеціальність) і вперше виходять на ринок праці.
Забезпечення зайнятості та працевлаштування молоді є першочерговим завданням держави.
Актуальність даної теми КПІЗ є молодь , як основа майбутнього трудового потенціалу країни. Молодь впливає на суспільні процеси, визначаючи майбутнє держави, використовуючи свою мобільність, гнучкість та інтелектуальний потенціал. Залучення молоді в суспільні процеси країни є одним з перспективних напрямів забезпечення повної зайнятості. Початок XXI століття ознаменований різким загостренням соціальних проблем молоді в різних країнах світу в тому числі і в Україну. Однією з найважливіших проблем стало молодіжне безробіття.
Явище безробіття постійно турбує суспільство і вимагає глибокого вивчення причин,які його породжують, вимагає аналізу економічної науки і постійної уваги з боку урядових структур.
Головною завдання є аналіз причин безробіття молоді на сучасному українському та зарубіжному ринку праці, визначення наслідків молодіжного безробіття для суспільства, вивчення ролі освіти у забезпеченні високого рівня зайнятості молоді, вивчення напрямків і програм центрів зайнятості пов'язаних з працевлаштуванням молоді.
На мою думку, тема має велике значення для підготовки майбутнього фахівця у сфері економічної діяльності, оскільки її вивчення дає змогу визначити та зрозуміти основні проблеми та шляхи подолання безробіття серед молоді.
І. РОЗДІЛ
1.1 Суть та основні причини виникнення безробіття.
Молодь формує особливий спектр ринку праці, який значно відрізняється від інших його складових. З одного боку, у молодому віці людина має високу мобільність, вона відкрита, готова до змін і пошуку роботи, а з іншого – їй не вистачає відповідного досвіду, щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці.
Недосконала законодавча база, відсутність чіткої державної стратегії забезпечення зайнятості молоді, невідповідність освітніх послуг з підготовки кадрів реальним потребам економіки, слабкі механізми стимулювання роботодавців до працевлаштування молоді перетворюють безробіття молодих людей на одну з найгостріших соціально-економічних проблем сучасної України.
Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, а отже, реалізувати власність на свою робочу силу, стає відносно надлишковим щодо ефективності капіталу, поповнюючи резервну армію праці.
Незважаючи на поступове відновлення економіки, безробіття серед молодих людей продовжує зростати. Україна не є у цьому винятком, а соціально-економічні проблеми регіонів мають загрозливий характер і впливають на розвиток трудового потенціалу держави.
Безробітна молодь в Україні – це соціально-демографічна група працездатних громадян , віком 16-28 років , які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених чинним законодавством доходів і зареєстровані у Державній службі зайнятості , як такі, що шукають роботу , готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Щодо вікових меж молодості, то на Міжнародному рівні уперше термін «молодь» було презентовано Генеральною Асамблеєю Об’єднаннних Націй у 1985 році, згідно з яким вікова межа молодої людини визначається як: 15-24 роки. Загалом, у різних країнах існує суттєва різниця вікових меж : нижню межу молодості встановлюють між 14-16 , а верхню – між 25-35 роками .
Молодь – це окрема частина трудового ринку, вона розвивається не так, як увесь ринок, але залежить від нього. З одного боку, молодий вік сприяє високій мобільності особи при пошуках роботи, а з іншого – хлопцям та дівчатам не вистачає трудового і життєвого досвіду. Поширеною є думка, що проблема молодіжного безробіття – це закономірне, а не кризове явище, особливо в Україні, й остаточне подолання безробіття серед молоді об’єктивно неможливе.
1.2 Методологічне обґрунтування проблеми безробіття.
Ринок молодіжної праці можна умовно розділити на дві категорії: це молодь, яка ніде не навчається, намагаючись знайти роботу відразу після школи, і молодь, котра влаштовується на роботу після вищого навчального закладу. Крім цих двох категорій, можна виділити ще одну групу: це молодь, яка намагається поєднати навчання і роботу, але у загальній масі таких дуже мало.
Перша група – молодь без освіти – здебільшого влаштовується на некваліфіковану роботу, з невисоким рівнем заробітної плати і низькою перспективою подальшого кар’єрного зростання (це залежить, зокрема, від особистісних якостей). Однак у цієї групи здобувачів є серйозні конкуренти – доросліші некваліфіковані робітники і люди похилого віку. Тому молодих працівників дуже часто не хочуть брати на роботу через некомпетентність і страх за їхню безвідповідальність.
Друга група – випускники ВНЗ і технікумів. Перед ними виникає проблема знайти кваліфіковану роботу з гідною оплатою праці та з перспективою розвитку їхньої кар’єри. Однак не таємниця, що в умовах ринкової економіки вимоги роботодавця до свого майбутнього працівника підвищилися. Нині до фахової освіти потрібно додати ще й досвід роботи, якого у випускників найчастіше немає. Тому багато випускників стикаються із серйозними труднощами при пошуку роботи зі спеціальності й у підсумку починають шукати будь-яку роботу.
Третя група – це молодь, яка поєднує навчання і роботу. Важливо зазначити, що низький рівень стипендії не може сповна влаштувати молоду людину. Проте поряд із цим є ще низка об’єктивних чинників, що постають перед молодою людиною і спонукають її до пошуків роботи. Але сьогодні додатковому заробітку молоді, зокрема студентів, заважають такі умови працедавців:
стаж роботи за фахом не менше трьох років;
знання іноземних мов;
зайнятість на повний робочий день і т. д.
Цього досить для того, щоб студент або будь-яка інша молода людина не змогли отримати роботу.
Подолання молодіжного безробіття не є проблемою суто держави, адже багато чого залежить від молоді, її наполегливості й активності, характерних рис особистості, необхідних для повноцінного життя в ринкових умовах. До причин молодіжного безробіття відносять також зміну особистих пріоритетів молоді. Сучасні орієнтації випускників навчальних закладів, що формують їхню поведінку на ринку праці, суперечливі. З одного боку, вони оптимістично налаштовані щодо можливості працевлаштування в ринкових умовах переважно поза державним сектором економіки.
З іншого боку, їхня орієнтація на отримання високих та легких заробітків без відповідного трудового вкладу руйнує трудову етику і трудовий потенціал суспільства, створює ілюзію отримання високих доходів без належної професійної підготовки й сумлінного ставлення до праці. Молоді люди часто не мають активної позиції в пошуку роботи, а відповідно не використовують багато з існуючих можливостей знаходження роботи. Неабиякою мірою це пов'язано з небажанням потрапляти в некомфортні і жорсткі ситуації ринку праці. Також частина молодих людей шукає роботу з високим заробітком і, водночас, з малими вимогами до кваліфікації претендента. Дехто при першій невдачі опускає руки і не йде вперто і наполегливо до поставленої мети, не вміє подати себе і не хоче цьому вчитися.
Вагомою причиною безробіття є те, що молоді люди беруться за пошуки роботи тільки після завершення навчання, а не заздалегідь.
Також причинами безробіття молоді можуть стати :
загальний станом економіки країни, де кількість робочих місць не збільшується, а навпаки, зменшується;
високий податковий тиск на підприємства та підприємців із боку держави;
немає системи розподілу молоді за робочими місцями після закінчення навчання або ж під час навчання (так зване стажування чи практика);
недосконале розроблення та непрофесійне впровадження програм зайнятості, перекваліфікації молодих працівників на загальнодержавному, міському рівні тощо.
Безробіття серед молодого населення веде:
· До поглиблення бідності та зубожіння бюджетів молодих сімей (як наслідок - збільшення розлучень, абортів, зниження народжуваності, збільшення кількості безпритульних і покинутих дітей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів);
· Зниження соціальної захищеності сприяє падінню національного патріотизму, призводить до відтоку молодих фахівців в розвинуті капіталістичні країни, прищеплює інтерес до пошуку альтернативних форм заробітку у сфері неформальної економіки і тіньового бізнесу, підриває інтерес до освіти;
· Посилюється криміногенна ситуація в країні: збільшується кількість економічних і кримінальних злочинів, розцвітає алкоголізм і наркоманія, збільшується кількість венеричних та інших захворювань, скорочується рівень тривалості життя, збільшується смертність.
ІІ. РОЗДІЛ