 
        
        - •Технологія соціально-економічних наукових досліджень (схеми та приклади)
- •Методологія як система знань включає
- •Власні емпіричні основи Теоретичні (методичні) основи методології Власні методологічні основи
- •Науковий метод –
- •Конкретнонаукові методи
- •Загальнонаукові методи
- •Розділ 2. Новизна наукових результатів та її різновиди
- •Розділ 3. Програма соціально-економічного дослідження
- •Наброски общего плана (с.3-4)
- •Визначення проблемних областей менеджменту за аналізом публікацій (ключові слова виділено жирним шрифтом)
- •Задачі, їх взаємозв’язок
- •Приклади формулювання наукової проблеми
- •До назви теми звичайно ставляться такі вимоги:
- •Приклади вдалого формулювання теми дослідження:
- •Приклади невдалого формулювання теми дослідження:
- •Приклади формулювання наукової задачі
- •Розділ 4. Зміст концептуальних результатів наукових досліджень (на прикладі текстів вступу до авторефератів)
- •Розділ 5. Об’єктивна основа (форма) наукових результатів
- •Концепція
- •1. Класична механіка побудована на логічній схемі філософського принципу причинності
- •2. Квантова механіка базується на загальнокритеріальній структурі категорій
- •3. Теорія відносності має за основу філософські поняття
- •4. Еволюційна теорія Дарвіна має за основу філософські поняття
- •Порівняння концепцій теорії управління підприємством
- •Порівняння парадигм ціноутворення
- •Категорії і поняття
- •Принципи
- •Приклади визначення поняття “принцип”
- •Приклади формулювання системи принципів
- •Принципи дослідження складних систем (стосовно менеджменту)
- •Принципи менеджменту хх1 сторіччя*
- •Класифікація
- •Визначення терміну класифікація
- •Закон, закономірність
- •Класифікація гіпотез
- •Приклади формулювання і перевірки гіпотез
- •Приклади функціональних моделей
- •Приклади схематичних моделей
- •Алгоритм
- •Приклад алгоритму
- •Порушення впорядкованості
- •Порушення впорядкованості
- •Метод ( Методика)
- •Приклади схематичного зображення методик
- •Програма Програма – це сукупність заходів, конкретизованих за термінами реалізації і орієнтованих на здійснення чітко визначених цілей.
- •Етап розроблення програми
- •Етап експертизи і прийняття рішень
- •Приклад програми розвитку потенціалу керівників
- •Рекомендації до написання наукових текстів “п’ятиречення” як основа аргументаційних планів
- •“ Вступ” Вступне
- •Окремий розгляд.
- •Методичні рекомендації для роботи над статтями План для статті на 7-8 стор.
- •Кожна стаття повинна містити нові наукові результати
- •Огляд літератури по темі наукового дослідження повинен забезпечувати досягнення таких цілей:
- •Висновки по розділах повинні мати:
- •ЛітераТуРа
- •Тема: „Організація управління кар’єрою на підприємстві”
- •Тема „Організація матеріальних та фінансових потоків на підприємстві”
- •Тема „Оцінка рівня і якості життя населення”
- •Метод Делфі
- •Середній ранг по кожному варіанту
- •Середні оцінки
- •Визначення найбільш придатного способу підбору менеджера
- •2. Ознаки, за якими буде вибиратися словник:
- •Матриця другого рівня
- •6. Визначення вектора пріоритетів необхідне для отримання оцінок пріоритетності альтернатив у формі залежності від часу.
- •10. Використання принципу синтезу.
Приклади формулювання наукової задачі
- Удосконалення науково-методичного апарату оцінки рівня, якості життя і якості трудового життя персоналу підприємства й обґрунтування за його допомогою технології складання програм соціального розвитку колективу. 
- Розробка теоретичних і практичних питань формування організаційно-економічного забезпечення випереджувального управління підприємством 
 
Науковий результат повинен бути достовірним і обґрунтованим. Зміст цих критеріїв його оцінки представлений на рис. 21.
 
Об’єкт дослідження – це будь-який аспект, рівень чи зріз дійсності, явища або процесу, що явно чи неявно містить соціально-економічні протиріччя і породжує проблему ситуацію, на яку спрямований процес пізнання. В інстируктвних положеннях ВАК об’єкт визначається як процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження (міститься в межах об’єкта) – ті властивості та сторони об’єкта, які найбільш рельєфно відображають приховані в ньому протиріччя, ту проблему, яка досліджується. У предметі відображаються взаємозв’язок проблеми і об’єкта дослідження
Тема, об’єкт, предмет, задачі і результат (пункти наукової новизни дослідження) повинні бути узгоджені між собою за сутністю і змістом. Перша частина авторефератів дисертації (вступ) подає уяву автора про ці важливі елементи наукового дослідження.
У наступному розділі наведено приклади таких вступів. Перший варіант спеціально обраний для аналізу помилок, що трапляються часто в авторефератах, наступні представлені для того, щоб читач виконав самостійно їх аналіз на предмет узгодження між собою теми, об’єкта, предмета, наукових задач і результатів (наукової новизни).
Розділ 4. Зміст концептуальних результатів наукових досліджень (на прикладі текстів вступу до авторефератів)
Як і будь-яка інша людська діяльність, наукова має свої загальні й спеціальні правила як пізнання практичної дійсності, так і створення рекомендацій з її перетворення. Учений працює не локально, а в соціальному середовищі, що з одного боку, формулює замовлення на певне дослідження, з іншого боку - приймає на себе право й обов'язки перевіряти логічність і істинність висновків і результатів.
У процесі формування й розвитку наукової діяльності як специфічної й дуже важливої системи забезпечення прогресу людства, поступово виробилася певна схема подання й аналізу результатів, визнана науковим співтовариством як раціональна й ефективна, що дозволяє конструктивно критикувати й інтенсивно діагностувати їхня корисність. Її можуть використовувати й попередні покоління вчених, що працюють у конкретній або близькій до неї сфері людської діяльності, і майбутні дослідники, що розвивають окремі положення й результати пропонованих до використання й впровадження наукових досліджень. Схеми подання результатів дослідження залежать від форми звіту. Кандидатська дисертація - це документ, що по змісту й сутності відбиває здатність ученого знаходити закономірності в деякій предметній області й представляти їх в упорядкованому виді читачам і експертам. Автореферат дисертації - це своєрідна візитна картка дисертації, документ, що представляється широкій науковій громадськості, у якому викладені основні ідеї й висновки дисертації, ступінь новизни пропонованих автором результатів. При ознайомленні з ним широка наукова публіка звертає увагу в першу чергу на назву дисертації, визначення об'єкта й предмета дослідження, його мети й завдань. На жаль, багато авторефератів не виконують функцію візитної картки через некоректність викладу в тексті перерахованих найважливіших параметрів дослідження.
Тому метою даного розділу є аналіз якості формулювання в авторефератах дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук назви, об'єкта, предмета й завдань дослідження.
Діагностика цих елементів буде виконуватися з орієнтацією на документи ВАК України, що мають статус нормативів і рекомендацій [1, 2] і на відносно нові публікації, що відбивають узагальнення методологічних помилок, які допускаються в кандидатських дисертаціях.
Для аналізу використаний умовний, але дуже близький до реальних матеріалів приклад автореферату дисертації.
Слід відразу ж зазначити, що зазначені елементи авторефератів необхідно аналізувати тільки в комплексі, що стане зрозумілим при ознайомленні з викладеним нижче матеріалом.
Почнемо з назви дисертації. Його призначення - привернути увагу, дати уявлення читачеві про актуальність і глибину дослідження. В основних вимогах до дисертацій і авторефератів дисертацій, визначених ВАК України, дається така рекомендація до формулювання назви дисертації: «Назва повинне бути короткою, відповідати обраній спеціальності й суті вирішеної наукової проблеми (завдання), указувати на мету дисертаційного дослідження і його завершеність [1, с. 33]. Більш конструктивне тлумачення й пояснення вимог до назви дисертаційного дослідження представлено в роботі А. Зосимова й В. Голік. На їхню думку (і з нею доцільно погодитися) назва дисертації повинна відповідати паспорту спеціальності, давати уявлення про результат, що представляється на захист, містити об'єкт і предмет дослідження [3, с. 19-22 ]. Крім цих рекомендацій можна скористатися й тими додатковими критеріями оцінки якості назви дисертації: у назві дисертації по можливості слід використовувати не більше 7 слів (саме такий обсяг інформації, на думку психологів, людина може системно втримувати в пам'яті); тема дисертації не повинна починатися зі слова «дослідження», оскільки воно відображає процес, а не результат; можна починати назву словом «удосконалення». Але варто пам'ятати, що вдосконалювати вчений може тільки методи дослідження предмета, а не предмет.
Що стосується першої вимоги, те іноді автори піонерських нестандартних досліджень змушені не представляти відкрито їхні деякі аспекти, оскільки в цьому випадку виникають проблеми в дискусіях на захисті в спеціалізованій раді через відсутність у ній з об'єктивних причин відповідних фахівців. Так, наприклад, у свій час була подана на захист в одну вчену раду за спеціальністю «Економіка й управління підприємствами» тема: «Культура - як фактор конкурентоспроможності підприємства». Вона була прийнята досить недоброзичливо, оскільки в раді всі були захоплені й не безуспішно математичним моделюванням і раціональними технологіями організації, оптимізації економічних процесів підприємства й управління ними, а соціальні характеристики й соціальний потенціал колективу підприємства не були очевидно актуальними. Корпоративна культура, що вимагає підвищеної уваги в умовах трансформації ціннісних регуляторів поведінки суспільства привернула увагу вчених через 15 років після подання зазначеної теми в раду, у розпал перебудови суспільних відносин в Україні, формування на новій основі економіки, політики й культури суспільства. Дисертації на таку тему стали популярними. Хоча при більш доброзичливих і довірчих відносинах до виконавця й наукового керівника досліджень по запропонованій темі можна було б 15 років тому створити поле для дискусій і просування вперед у практичному освоєнні цього дуже важливого феномена сучасної виробничої організації
Тепер розглянемо вихідні принципи формулювання змісту об'єкта й предмета дослідження.
У довідкових матеріалах ВАК даються два варіанти визначення сутності об'єкта й предмета дослідження:
Об'єкт - це частина матеріального світу, що привернула увагу дослідника. Предмет - розглянута сторона об'єкта дослідження, його досліджувані якості й сфера використання [1, с. 30]. Об'єкт - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію, обрані для дослідження. Предмет - перебуває в межах об'єкта [2, с. 33]. Об'єкт і предмет як категорії наукового дослідження співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на ньому зосереджена основна увага дисертанта, саме предмет визначає тему дисертаційної роботи, що виноситься на її титульний лист як заголовок [1, с. 15].
На наш погляд, не можна засумніватися в правильності цих визначень, але їхній спільний аналіз викликає питання й вимагає уточнення. Так, наприклад, у дослідженнях зі спеціальності «Економіка, організація й управління підприємствами» не завжди розглядаються матеріальні об'єкти, багато які з них мають нематеріальну основу (наприклад, фінансові потоки підприємства, інтелектуальний капітал або система управління підприємством). Тоді має сенс уважати, що об'єкт - це частина предметної галузі науки, що привертає увагу дослідника у зв'язку з виникненням у ній деяких нових протиріч, що не мають у науці рекомендацій з їхнього розвязання. Другий варіант визначення об'єкта більш конструктивний для використання, і на нього найчастіше орієнтуються члени спеціалізованих рад. Але іноді вчені надмірно захоплюються першим терміном «процес», що конкретизує об'єкт, не звертаючи уваги на той факт, що за ним іде термін - «явище». А саме другий термін дозволяє більш повно окреслити предметну область дослідження. Якщо орієнтуватися тільки на термін «процес», то з поля зору можуть випасти такі об'єкти предметної області в економічних дослідження, що не піддаються впливу з використанням традиційних технологій, як організаційна структура підприємства, методи управління, фінанси, персонал і ін.
Дуже вдало ілюструє співвідношення об'єкта й предмета рис. :
 
	Об’єкт дослідження 
	 
	Предмет дослідження 
 
 
 
 
Рис. Співвідношення об’єкту і предмету дослідження
Можна погодитися, що предмет – певний аспект об'єкта дослідження, його якість, що породжує проблему некерованості об'єкта, порушення в ньому деяких закономірностей його функціонування й розвитку. Саме на предметі дослідження й буде зосереджена увага вченого, щодо нього він буде формулювати завдання пізнання й перетворення, саме щодо нього й будуть сформульовані теоретичні результати дослідження й практичні рекомендації.
Тепер визначимося зі змістом і сутністю поняття «мета дослідження». У нормативних документах мета дослідження визначається як запланований результат. Він повинен бути конструктивним, спрямованим на створення суспільно корисного продукту із кращими, ніж були запропоновані раніше, показниками якості або процесу її досягнення [1, с. 30]. В іншому джерелі вказується, що мета дисертації визначає, яке практичне вдосконалення досягається в роботі і яким шляхом [3, 23]
На думку фахівців, що працюють в області розробки технологій наукових досліджень «завдання дослідження» розкривають зміст предмета дослідження, визначають способи досягнення поставленої мети [4, с. 27]. Є два варіанти формулювання змісту завдань. Перший припускає, що в дисертації розглядаються кілька завдань теоретичного змісту й кілька завдань практичного змісту, які стисло викладають зміст роботи. Відповідно до другого підходу кожний параграф дисертації вирішує одне із завдань досягнення мети. Якщо враховувати той факт, що кожний параграф дисертації є закінченим конструктивним цілісним елементом, виконаним з використанням адекватних своїй природі методів, другий підхід надає більше можливостей системного розкриття змісту предмета дослідження й способів досягнення цілей.
Викладені вище принципи й підходи до визначення назви, об'єкта, предмета й завдань наукового дослідження використаємо для аналізу варіанта їхнього подання в умовному варіанті автореферату дисертацій.
Назва теми: «Управління трудовими ресурсами підприємства в умовах кризи». Об'єкт дослідження - процес управління трудовими ресурсами промислових підприємств, предмет - організаційно-економічні відносини, що формуються в процесі управління трудовими ресурсами промислового підприємства в період кризи.
Мета - теоретичне обґрунтування організації ефективного управління трудовими ресурсами підприємства й розробка методичних рекомендацій його реалізації з урахуванням установлених закономірностей, які дозволяють формувати стратегію підприємства й здійснювати контроль і регулювання його кадрової політики.
Проаналізуємо спочатку зміст і взаємозв'язок теми, об'єкта, предмета й мети дослідження. З огляду на, що в багатьох матеріалах, які представляють дослідження дисертанта, фігурує тільки назва роботи, можна помітити, що це ускладнює сприйняття через нього об'єкта, предмета й результату дослідження. По назві дисертації можна припустити кілька варіантів виділення об'єкта й предмета дослідження. Перший варіант об'єкта – підприємство в умовах кризи. Обставини кризи вимагають зміни управління трудовими ресурсами. Тому предметом дослідження й удосконалювання є управління трудовими ресурсами. У такому випадку дослідник повинен зосередити увагу на функціях, методах, принципах, механізмі управління, з урахуванням специфіки ресурсу, що піддається впливу системи управління. Його головна особливість полягає в тому, що якщо інші ресурси підприємства (матеріальні, фінансові, інформаційні) беззаперечно підкоряються впливу з боку менеджерів, то ядро трудових ресурсів людина – має дуже складну характеристику – поведінку, яка багато в чому залежить від носія цього ресурсу, джерела й результати її не завжди очевидні для менеджера. Науково-методичне забезпечення управління трудовими ресурсами надає змогу створити такі технології, які дозволять підвищити ефективність залучення, розвитку й використання трудових ресурсів, незважаючи на кризову ситуацію. До речі, такі ситуації все частіше й частіше будуть зустрічатися в діяльності сучасного підприємства. Другий варіант виділення об'єкта дослідження з назви – трудові ресурси підприємства, у сфері яких виникли проблеми, пов'язані із ситуацією кризи. Тому можна припустити, що предметом дослідження стануть антикризові технології управління цими ресурсами, їхній зміст, специфіка, відмінності від управління в стандартних стабільних ситуаціях діяльності підприємства.
Автор же визначає як об'єкт дослідження - процес управління трудовими ресурсами підприємства, а предмета - організаційно-економічні відносини, що формуються в процесі управління трудовими ресурсами підприємства в період кризи. Стосовно такого визначення об'єкта й предмета можна зробити наступні зауваження. По-перше, згадування в предметі дослідження умови кризи вимагає включення цього ключового слова в завдання. Саме криза, судячи з назви дисертації, створює проблему й вимагає зміни управління трудовими ресурсами. Але цього слова немає у формулюванні завдань дослідження, що ми й помітимо пізніше, коли будемо їх аналізувати. По-друге, організаційно-економічні відносини в управлінні – дуже складний предмет, що припускає як вивчення й оптимізацію просторово-тимчасових координат окремих процесів управління, так і аналіз і вдосконалювання економічних (читай, вартісних) параметрів цих відносин. І якщо вони введені в предмет дослідження, то в назві дисертації доцільно було зробити на них акцент. Наприклад, у такий спосіб: «Організаційно-економічні відносини в управлінні трудовими ресурсами підприємства в умовах кризи».
У зв'язку з висловленими зауваженнями має сенс докладніше проаналізувати перелік і зміст завдань, ровязання яких, на думку автора, дозволяє досягти йому мети наукового дослідження. Наводимо їхній перелік:
1. Аналіз сучасного стану ринку праці з метою виявлення тенденцій розвитку економічних відносин між суб'єктами ринку праці із приводу використання робочої сили.
2. Визначення й систематизація факторів, що впливають на процес управління персоналом підприємства.
3. Обґрунтування організаційно-економічної моделі управління узгодженням інтересів суб'єктів ринку праці.
4. Розробка методики визначення ринкової вартості трудових ресурсів з метою оптимізації витрат підприємства на робочу силу.
5. Визначення можливих сфер ризиків, пов'язаних із процесом управління персоналом.
6. Визначення відносних переваг щодо форм і розмірів оплати праці.
7. Розробка теоретико-ігрових моделей управління трудовими ресурсами в організаційних системах, що мають основою виділені (певні) індивідуальні переваги.
Прокоментуємо зміст представлених автором завдань і їхній зв'язок з темою, об'єктом і предметом.
1. Перше завдання автор співвідносить із ринком праці, його суб'єктами й відносинами між ними із приводу не просто робочої сили, а використання робочої сили. У такому випадку назва дисертації скоріше треба було формулювати як управління забезпеченням трудовими ресурсами підприємства в умовах кризи. У цьому випадку очевидно, що трудові ресурси перебувають частково на підприємстві, частково за його межами. Тому підприємству необхідно сформувати політику сполучення двох джерел трудових ресурсів: власних і зовнішніх .
2. Друге завдання по суті своєї цікаве з погляду його наукового потенціалу, якби автор дійсно не тільки склав перелік внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на управління персоналом, але й розкрив механізми введення їх у дію в наступних завданнях. Але це не спостерігається у формулюваннях наступних завдань. Крім того, перше завдання по змісту припускає, що автор буде управляти забезпеченням трудовими ресурсами підприємства, а не управлінням ними в межах підприємства.
3. У змісті третього завдання автор знову виходить за межі підприємства в зовнішнє середовище. Очевидно передбачається аналіз інтересів суб'єктів ринку для їхнього врахування в ухваленні рішення про залучення трудових ресурсів із зовнішніх джерел. Але навряд чи підприємство зможе управляти узгодженням інтересів не залежних від нього ніяким чином суб’єктів ринкового середовища.
4. Відповідно до змісту четвертого завдання автор правильно припускає, що підприємство купує безумовно робочу силу трудових ресурсів, але оптимізувати витрати воно може на трудові ресурси, а не на робочу силу. Власником робочої сили є її носій, що і приймає рішення щодо витрат на її формування (особисто або разом із власником робочого місця). Навряд чи підприємство зможе самостійно оптимізувати витрати на робочу силу без узгодження таких дій з бажанням її носія. Уже в цьому завданні відчувається плутанина понять, за допомогою яких автор намагається розкрити зміст досліджень. Вона усе більше підсилюється аналізом наступних формулювань завдань.
5. Так, у п'ятому завданні у автора з'являється ще одне поняття, пов'язане з визначенням людини в економічному середовищі – персонал. Хоча в назві дисертації криза (читай ризик) зв'язувався з управлінням трудовими ресурсами, сфери ризику автор визначає щодо управління персоналом. Звернемо ще раз увагу на той факт, що автор уживає скланий перелік термінів у завданнях, а значить – і в тексті дисертації: «трудові ресурси», «робоча сила», «персонал», «суб'єкт ринку праці», «кадри» (цей термін уживається у формулюванні мети дослідження й взагалі зникає з поля зору в завданнях). Все це приводить у розгубленість читача. Чому ж конкретно присвячене дисертаційне дослідження? Хоча, якби автор виділив як методичне завдання формування й упорядкування системи понять і категорій, необхідних для дослідження предметної області, цілком можна було використовувати їх для розгляду різних аспектів управління забезпеченням трудовими ресурсами підприємства в умовах кризи.
6. Шосте завдання краще було сформулювати не як визначення переваг, а як обґрунтування сфер і умов застосування різних форм і розмірів зарплати .
7. Відносно змісту сьомого завдання можна відзначити наступне. Моделі є визнаним результатом наукових досліджень. Тому зрозуміло й виправдане прагнення автора використовувати адекватні природі предмета дослідження моделі. Але чому він в останніх розділах дисертації займається теоретико-ігровими моделями? Адже теоретичні аспекти розглядаються традиційно в першому, частково в другому розділі дисертації. Судячи з номера завдання (а вони розташовуються в порядку їхнього подання в дисертаційному дослідженні), сьоме завдання ближче до третього конструктивного розділу, у якому автор повинен дати рекомендації практикам, як їм вирішувати проблемні ситуації з управління трудовими ресурсами на практиці, а не пропонувати вдосконалення теорії. І ще одне зауваження – у формулюванні цього завдання не зрозуміло, індивідуальні переваги якого елемента у визначенні завдання будуть враховані: моделей, підприємства, трудових ресурсів, організаційних систем?
Тепер ще про одне протиріччя: у назві дисертації задеклароване слово «управління». Але управління в завданнях не відбито ні у формі функцій, ні у формі принципів, ні методів, ні механізму в цілому. Звернемо увагу на те, що й ключове слово «криза», представлене в назві дисертації й предметі дослідження, не пригадується в жодному завданні. Не зрозуміло, навіщо автор увів цей термін, зосередив на ньому увага читача. Тому ближче всього до комплексу завдань, які автор вирішив у цьому дослідженні, буде назва диертсації: «Ефективне забезпечення підприємства трудовими ресурсами».
В Додатку А наведені варіанти вступу до реальних авторефератів. Рекомендуємо зробити самостійно їх аналіз.
