Розділ 3. Програма соціально-економічного дослідження

Наука як специфічна сфера людської діяльності покликана вирішити дві глобальні задачі: вивчити і навчити. Тобто вивчити закономірності проблемної ситуації і навчити практиків, як їх розв’язувати. Тому будь-яка наукова діяльність вирішує водночас і практичну, і теоретичну задачі. Їх взаємозв’язок подано на рис. 14. Процедура наукового дослідження починається з усвідомлення наявності проблемної ситуації в практиці і формулювання практичної проблеми (блок 1 рис.14). Після формулювання проблеми практики можуть звернутися до блоку 2, в якому зосереджені результати наукових досліджень з даної предметної області, впорядковані та аргументовані у вигляді законів, закономірностей етичної бази науки дає відповідь на спосіб вирішення практичної проблеми, він використовується практиками, і потреби у безпосередньо науковій діяльності немає. Якщо такої відповіді теорія не дає, необхідно перейти до блоку 3 – цей блок охоплює сферу діяльності ученого. Користуючись спеціальними технологіями наукового дослідження і спираючись на інтуїцію, учений розв’язує спочатку наукову задачу, отримує додаткові наукові результати, які збагачують арсенал теорії як системи знань, що знаходиться в блоці 2. Після цього він повинен розробити науково-методичний інструментарій вирішення практичної проблеми і передати рекомендації до блоку 1. Послідовність використання цієї схеми представлено у вигляді алгоритму на рис. 15.

Кожне наукове дослідження виконується за певною програмою Програма має чітко відповісти: на вирішення якої проблеми і на отримання якого результату зорієнтовано дослідження. Мета розроблення такої програми може мати як теоретичний, так і прикладний, практичний характер. Залежно від цього і в безпосередньому дослідженні можуть посилюватися акценти науково-теоретичні чи науково-практичні. Однак в будь-якому дослідженні вони обидва обовязкові (рис. 16).

Проблема мета і задачі дослідження пов’язані між собою. Зазвичай для досягнення мети формулюється певний перелік задач. Для кандидатської дисертації доцільно формулювати від 6 до 10 задач.

Предметна область (наука і мистецтво)

БЛОК 2. Наука (ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ)

Протиріччя в науці

БЛОК 1. Практика

Протиріччя практики

Що має наука

Що вимагаєть-ся від науки

Що потребує практика

Що має практика

БЛОК 3. Наука (ЯК НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ)

Наукова задача (проблема)

Практична задача (проблема)

Змістовний опис

Об’єкт дослідження

Прагматична мета дослідження

Конкретна постановка

Предмет дослідження

Наукова мета дослідження

Вирішення наукової задачі (проблеми)

– внесок в науку

Практичні висновки і рекомендації – внесок в практику

Рис. 14 . Особливості практичної і наукової задач та їх взаємозв’язок .

Важливим та відповідальним моментом написання дисертації є інформаційне забезпечення цього процесу.

Наукова діяльність передбачає багато роботи з літературою. Треба постійно та систематично відбирати, вивчати, конспектувати необхідний матеріал, класифікувати, зберігати, використовувати та поповнювати особисті інформаційні фонди. Несистемна робота з інформацією обов’язково з часом зумовить великі витрати на пошук потрібної інформації.

Можна рекомендувати тим, хто почав наукові дослідження за певною темою, вести від його початку до завершення порядковий список використаної літератури без розподілу її на різновиди. При внесенні публікацій до списку слід дотримуватися правил, які визначив ВАК України. В табл.1 наведені зразки подання літературних джерел, виконані відповідно вказаним вимогам.

Таблиця 1

Приклади оформлення списку літературних джерел

Характеристика джерела	Приклад оформлення
1	2
Монографії (один, два або три автори)	Ястремська О.М. Інвестиційна діяльність промислових підприємств: методологічні та методичні засади. Наукове видання. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2004. – 472 с. (Укр. мов.) Клок К. Голдемит Дж. Конец менеджмента.– СПб.:Питер, 2004.– 368 с.
Чотири автори	Основы создания гибких автоматизированных производств / Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т. Музмчук, А.Е.Гридасов / Под ред. Е.Б.Тимофеева. – К.: Техніка, 1999. – 144 с.
П’ять та більше авторів	Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства/ Белоусова Н.И., Вишняк Е.И., Лепит В.Ю., Черевченко Т.М., Ярославская Ж.Н. – М.: Экономика, 1997. – 62 с.
Багатотомні видання	Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. Под ред. проф. И.А. Бодуэна де Куртенэ. В четырех томах. Т.2. – М.: Цитадель, 1998. – 2030с. М.А.Надель-Червинская, П.П.Червинский. Большой толковый словарь иностранных слов в трех томах, т. 2, г.Р н/Д, «Феникс», 1995. 544с.
Перекладні видання	Амрстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. 8-е издание / Пер. с англ. под ред. С.К.Мордовина.– СПб: Питер, 2004.– 832 с.
1	2
Стандарти	ГОСТ 7.1 – 84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – Взамен ГОСТ 7.1 – 76; Введ. 01.01.86. – М.: Изд-во стандартов, 1984. – 78с.
Словники	Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. Современная версия. – М.: Изд-во Эксмо, 2003.– 672с.
Журнали	Бураканова Г. Стиль руководителя и эффективность управления // Проблемы теории и практики управления, №4, 2003.– С. 112–117.
Іноземний журнал	Perez R.B. Radiation therapy for cancer of the cervix // Onkology.– 1993.–Vol.7, № 2.– P. 89–96.
Енциклопедії	Большая Советская Энциклопедия (в 30 томах). Гл. ред. А.М.Прохоров. Изд. 3-е. М., Советская энциклопедия, 1973. Т.12. Кварнер-Конгур. 1973. 624с. – с. 269.
Автореферати дисертацій	Дороніна М.С. Комплексне управління економічними і соціальними процесами на підприємстві (концепція та методологія): Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.06.01 / Харк. держ. екон. ун-т. – Х., 2003. – 36с.

Для впорядкування інформаційного фонду дисертації доцільно визначитися з межами поля проблем. Люди з інтуїтивним стилем мислення не можуть скласти послідовний логічний план. Але їм можна порадити визначити певний перелік ключових акцентів роботи. На стор. ….. представлено попередній план Ф. Енгельса до його фундаментальної праці „Діалектика природи”.

Робота над планом майбутньої дисертації відбувається протягом всього часу її написання. Та все ж час з самого початку з допомогою керівника чи консультанта доцільно визначитися з полем проблем. Інколи його можна скласти подібно змісту деяких монографій за темою дисертації. Кожну складову частину поля проблем слід зашифрувати, що спростить подальшу роботу з літературою, вирізками та конспектами. В основу шифрів можна покласти номери підрозділів і параграфів майбутньої роботи. Згідно з їх змістом шифруються питання та підпитання кожного параграфа. Така система дозволяє розширити чи звузити в майбутньому поле проблеми з поглибленням дослідження та визначенням у ньому нових аспектів.

Энгельс Фридрих Диалектика природы. – М.: Политиздат, 1982. – XVI, 359 с.- В надзаг.: Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС.