Тема „Оцінка рівня і якості життя населення”
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці теоретичних основ і методичних рекомендацій комплексної оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.
Для реалізації сформульованої мети дослідження в дисертації поставлені такі задачі:
уточнити і розмежувати сутність понять "рівень" і "якість" життя населення;
визначити методологічні основи побудови системи окремих кількісних показників оцінки рівня життя населення;
розробити концептуальний підхід до визначення узагальненої оцінки рівня і якості життя населення;
удосконалити методологію інтегральної кількісної оцінки рівня життя населення і комплексних оцінок його компонент;
розробити теоретичні основи якісної оцінки рівня життя населення;
розробити методологію оцінки якості життя населення.
Об'єктом дослідження в роботі є процеси управління соціальним розвитком регіонів країни. Предметом дослідження в дисертації є оцінка рівня і якості життя населення регіонів країни.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувалися такі методи емпіричного і теоретичного дослідження: системний підхід - для побудови моделі взаємодії людини з економікою і навколишнім середовищем, системи окремих показників оцінки рівня життя населення; логічний аналіз - для уточнення і розмежування понять "рівень" і "якість" життя населення; аналізу і синтезу - для розробки концептуального підходу до побудови узагальненої оцінки рівня і якості життя населення; статистичні методи моделювання (кластерний аналіз і дискримінантний)
Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:
вперше:
розроблено концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення, який базується на розмежуванні понять „рівень" і „якість" життя населення з використанням двомірної матриці, що забезпечує синтез рівня і значимості компонентів;
розроблено теоретичні основи якісної оцінки рівня життя населення на основі теорії розпізнавання образів з використанням комплексу економіко-математичних моделей, що дає можливість як розподілити регіони країни на кластери, так і запропонувати правило їхнього формування;
одержали подальший розвиток:
методологічні основи побудови системи окремих кількісних показників оцінки рівня життя населення на основі моделей його компонент і структурно-логічного зв'язку між ними, що забезпечує всебічність оцінки досліджуваного соціально-економічного явища й аналітичні можливості дослідження причин його зміни;
методичні підходи до оцінки якості життя населення на основі моделі ієрархії значимості його компонент із використанням двомірної чотирьохкритеріальної матриці, що забезпечує оцінку життя людини не тільки з урахуванням досягнутого рівня по окремих його компонентах, але і їх значимості;
удосконалено:
уточнено і розмежовано сутність понять "рівень" і "якість" життя населення на базі теорій "корисності" і "цінності" благ і послуг людини, що дає можливість оцінювати не тільки рівень його життя, але і якість.
Обґрунтованість наукових положень і методичних рекомендацій, розроблених у дисертації, забезпечується як використанням у дослідженні праць вітчизняних і закордонних учених, що є провідними в цій науковій проблемі, так і докладним аналізом великого обсягу статистичного матеріалу, що склав базу проведеного дослідження.
Вірогідність результатів дослідження, наукових положень і методичних рекомендацій забезпечується використанням відповідних до мети методів емпіричного і теоретичного дослідження, логічною завершеністю постановки задач дослідження і підтверджуються позитивними прикладами використання при розробці стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України.
Наукове і практичне значення отриманих результатів. Наукове значення розроблених у дисертації нових наукових положень і методичних рекомендацій полягає в тому, що вони дозволяють вирішити науково-практичну задачу розробки теоретичних основ і практичних рекомендацій з визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни
Додаток Б
Експеримент
Експеримент у менеджменті – це такий метод вивчення впливу керівників чи керівного органу на поведінку персоналу (чи її окремі характеристики), за яким передбачається використання нових інструментів та засобів для втручання в природний процес функціонування колективу, а затим – обов’язкове повернення до вихідного стану (якщо бажані результати не будуть отримані) або закріплення і впровадження інновацій в практику.
У соціально-економічних дослідженнях менеджменту використовується прямий і непрямий експеримент. Прямий експеримент передбачає безпосереднє впровадження у практику деяких методик, способів, прийомів управління персоналом та аналізу наступних результатів (це досить дорогий варіант експерименту). Непрямий експеримент проводиться соціологічними методами через аналіз оцінок працівниками можливих змін та нововведень. За його результатами можна прогнозувати характер імовірного ставлення працівників до впроваджуваних заходів, сприйняття ними можливих нововведень, а отже – і кінцевий результат цієї роботи.
Цілі експерименту:
1) прийняття чи відхилення нововведення, що перевіряється дослідним шляхом;
2) формулювання, наукове й практичне обґрунтування нових науково-теоретичних і методичних положень;
Практична результативність управлінського експерименту в цілому залежить від його забезпечення (табл.16,17 )
Таблиця 16
Забезпечення соціально-економічного експерименту у менеджменті
Характер |
Зміст забезпечення |
Науково-методичне |
Обґрунтування необхідності проведення експерименту, формулювання його цілей, задач, змісту; розроблення ідей, теоретичних положень, що вимагають експериментальної перевірки. |
Організаційне
|
Обґрунтування вибору об’єктів, на яких проводитиметься експеримент, способів контролю, розроблення інструкцій про порядок виконання експерименту, визначення його термінів, змісту окремих процедур, складу учасників, розподіл відповідальності між ними. |
Методичне |
Опрацювання комплексу методичних матеріалів для всіх етапів експерименту: підготовки, реалізації, аналізу, оцінювання результатів. |
Кадрове та соціальне |
Організація спеціальної підготовки власного персоналу для участі в експерименті чи залучення сторонніх спеціалістів, проведення інструктивних нарад для роз’яснення змісту, цілей. |
Інформаційне |
Визначення обсягу та змісту потрібної інформації, можливості комп’ютерного її опрацьовування. |
Економічне |
Визначення необхідних матеріальних, трудових ресурсів для виконання експерименту й умов фінансування, а також розроблення системи стимулювання його учасників. |
В узагальненому вигляді схему проведення управлінського експерименту представлено на рис.41, а приклад і результати на рис. 42 .
Рис. 41. Схема проведення експерименту
Таблиця 17
Програма експерименту
Назви розділів і підрозділів |
Зміст розділів і підрозділів |
||
1.Загальні дані |
|||
1.1. Назва експерименту |
“Людські ресурси”
|
||
1.2. Експериментатори
|
Автори методики управління людськими ресурсами підприємства, призначені керівництвом підприємства співробітники |
||
1.3. Предмет експерименту
|
Установка менеджерів вищого та середнього рівня ієрархії управління підприємством на підвищення ефективності використання індивідуально-особистісних якостей працівників |
||
1.4. Мета
|
Визначення впливу соціально-психологічних факторів на активність використання індивідуально-особистісних якостей працівників |
||
1.5. Об’єкт експериментування |
Керівники підприємств і спеціалісти системи управління |
||
1.6. Куратор експерименту |
Автори методики |
||
1.7. Консультуючі організації |
Харківський національний економічний університет |
||
2. Зміст експерименту |
|||
1 етап. |
Анкетування працівників системи управління для визначення їх спрямованості на повне використання індивідуально-особистісних якостей працівників. |
||
2 етап |
Проведення спеціальних заходів (лекції, бесіди, тренінги, консультації) для розвитку соціально-психологічних та освітньо виховних методів управління |
||
3 етап |
Роз’яснення механізму мотивації діяльності працівників, перспектив розвитку підприємства і ролі в ньому активної позиції персоналу і культури |
||
4 етап |
Повторне анкетування і оцінка впливу заходів 2 і 3 етапу експерименту на зміну установок керівників і підлеглих |
||
3. Інформаційне забезпечення експерименту |
|||
3.1. Показники, які характеризують об’єкт і предмет експерименту |
Відповіді на запитання анкет створюють інформаційну базу експерименту |
||
3.2. Порядок збирання інформації і її оброблення |
Інформація збирається через анонімне анкетування із закритими запитаннями. Технологія оброблення анкет – за спеціальною методикою |
||
забезпечення |
Достатня кількість анкет, час на комп’ютерну обробку інформації |
||
3.4. Потреба в кадрах |
Експеримент виконують автори методики |
||
4. Особливі умови проведення експерименту |
|||
4.1. Зміни в діяльності підприємства на час проведення експерименту |
Складання графіків виконання запланованих заходів, виділення часу співробітникам для відповідей на анкети
|
||
4.2. Права обов’язки консультуючих органів
|
Право – вимагати додаткову інформацію, не передбачену угодою, обов’язок – надати додатки до методики експерименту |
||
5. Терміни проведенні експерименту |
|||
5.1. Тривалість експерименту |
Два місяці
|
||
6. Дані про санкціонування експерименту |
|||
6.1. Дозвіл керівництва на проведення експерименту |
Наказ по підприємству про проведення експерименту – протягом тижня після підписання угоди . |
||
Результати експерименту зі зміни колективної думки щодо мотивів,
які інтенсифікують використання особистісних якостей працівників
|
до експерименту |
після експерименту |
||||||||||||||||||||||||||||
|
Мотиви, що інтенсифікують в трудовому процесі індивідуально-особистісні якості працівників приватних підприємств |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
до експерименту; після експерименту
Динаміка колективної думки |
|||||||||||||||||||||||||||||
Заохочення
до ефективнішого виконання доручень
Рис.
42. Приклад
результативного експерименту
Важливим інструментом експерименту є заходи паблик рилейшнз (ПР). Паблик рилейшнз – планові тривалі заходи, метою яких є формування і підтримка доброзичливих стосунків як всередині організації, так і між нею і суб’єктами зовнішнього середовища На рис.43 подано її зміст стосовно формування клімату соціального партнерства в організації.
Зміст і приклади методів роботи з експертними оцінками