Алгоритм

Алгоритм – система правил, що дає змогу автоматично розв’язувати будь-яку конкретну задачу з класу однотипних задач. Ця система відповідає певним вимогам, серед яких масовість алгоритму, що означає можливість зміни вихідних даних в певних обмеженнях, шлях вирішення задачі – процес використання правил стосовно вихідних даних; детермінованість алгоритму означає, що його процедура сприймається за змістом однозначно; результативність алгоритму означає, що на кожному кроці процесу його використання відомо, що вважається результатом процесу.

Приклад алгоритму

Алгоритм нагромадження інформаційно-інтелектуального капіталу для підтримування циклічного розвитку економічних і соціальних процесів підприємства представлено на рис. 37.

Інший різновид подання алгоритму представлено на рис. 17 даного посібника.

Нові дані

Продовження циклу

Інформація

Знання

Компетентність

Рішення (діяльність)

Впорядкованість

Дані

Порушення впорядкованості

Порушення впорядкованості

Рис. 37. Алгоритм розвитку впорядкованості процесів підприємства на основі розвитку його інформаційно-інтелектуального капіталу

Метод ( Методика)

Методика – сукупність методів, способів, прийомів доцільного виконання будь-якої роботи, в тому числі і науково-дослідницької.

Методика дослідження значною мірою обумовлює його ефективність . Вона повинна бути ефективною, надійною, простою, зрозумілою, і практичною. Форми методик і їх призначення наведено в табл. 12.

Таблиця 12

Форми методик соціально-економічного дослідження

Сфера використання	Зміст
Метатеорія	Визначення наявності нових явищ і процесів, що не мають теоретичної основи
Цілеспрямоване теоретичне дослідження	Розв’язання проблеми, коли мета задана ( розширення знання)
Прикладне дослідження	Продовження теоретичного дослідження проблем, пов’язаних безпосередньо з потребами практики
Розвиток теоретичних основ науки	Використання попередніх результатів науки для переходу до конкретних форм їх використання (ставиться мета не отримання нових знань, а адаптація існуючих до потреб практики)
Впровадження наукових розробок	Забезпечення економічного ефекту

Приклади схематичного зображення методик

Розрахунок базової ціни на товар

Обґрунтування методу розрахунку ціни

Корегування ціни в залежності від стратегії підприємства

Корегування ціни в залежності від життєвого циклу товару

Корегування ціни в залежності від пропозицій конкурентів

Попередня ціна для початку переговорів з діловим партнером

Корегування ціни в залежності від домовленостей в процесі переговорів про умови постачання та оплати товару

Корегування ціни з урахуванням знижок

Ціна контракту

Рис. 38. Схема методики встановлення ціни на експортну продукцію

Показник

Показник – кількісна характеристика певної властивості соціально-економічних об’єктів і процесів; якісно визначена величина, що є результатом виміру чи розрахунків. Він є складовою частиною наукової новизни – оцінка. Для повного забезпечення методологічної чистоти роботи з оцінкою слід завжати на той факт, що вона має триєдину сутність. По-перше, оцінка – це система часткових і узагальнюючих показників, по-друге,– це процедура оцінювання, по-третє, – це інструмент для прийняття рішень

Приклади показників та індексів

Часткові показники спроможності організації до змін

Ппр – показник рівня протидії співробітників підприємства запланованим змінам;

Посв – показник здатності підприємства до виробництва нових виробів;

Пгот – показник готовності персоналу до проведення змін;

Пвідп – показник відповідності впливів керуючої системи запланованим змінам

П впл – показник (індекс) сили впливу

Певп – показник ймовірності еволюційних переходів

Пдпр– показник достатності прибутку для фінансування розвитку

Комплексний показник спроможності організації до змін (ПСз) розраховується за формулою

ПСз = Ппр х Посв х Пгот х Пвідп х Пвпл х Певп х Пдпр

Таблиця 13

Основні співвідношення й методика розрахунку індексу відповідності прямих керуючих впливів запланованим змінам (Іпкв)

Вихідна передумова	Формула	Умовні позначки
Керівництво організації чітко визначає стратегічні і тактичні орієнтири її розвитку, доводить їх до співробітників , співробітники сприймають ці цілі як такі, що не суперечать їх особистісним цілям. При цьому бажано, щоб не менш, ніж 70% особового складу мали єдине уявлення про стратегічні і тактичні цілі	І1= 0,3 + (Ч1 /Чуп)	Чуп – чисельність персоналу системи управління Ч1 – чисельність працівників з єдиним уявленням про цілі розвитку
Не менш, ніж 60% співробітників бажають посадового, професійного зростання і зростання матеріального забезпечення	І2 = 0,4 + (Ч2/Чуп)	Ч2 – чисельність працівників, що бажають росту
Хоча б 70% співробітників однозначно розуміють свої завдання й зміст діяльності для їх досягнення	І3 = 0,3 + (Ч3/ Чуп)	Ч3 – чисельність працівників системи управління, що однозначно розуміють зміст роботи
Число керівників, що не вбачають наявності своєї особистої зацікавленості в результатах змін, не перевищує 50%	І4= 0,5 + (Чуп–Ч4)/ Чуп)	Ч4 – чисельність керівників, які не мають особистої зацікавленості в результатах змін
Число співробітників, що формально ставляться до своїх обов’язків й задоволені поточним станом справ, не перевищує 50%	І4= 0,5 + (Чуп–Ч5)/ Чуп	Ч5 – чисельність персоналу, що формально ставиться до своїх обов’язків
Індекс прямих керуючих впливів Іпкв = І1 х І2 х І3 х І4 х І5