Закон, закономірність

Закон – це зв’язок між елементами, який носить необхідний, суттєвий, усталений і повторювальний характер.

Закономірність характеризується менш жорсткими зв’язками явищ.

Залежність – це характер зв’язку між вхідними і вихідними елементами входу і виходу, що може бути осмисленим.

Залежності

Закони

Закономірності

Рис. 28. Взаємозв’язок залежності, закону і закономірності

Рис. 29 . Різниця між законом і закономірністю

Залежність бажання менеджерів поповнювати знання від рівня розвитку їх потенціалу підприємливості (рис.30 )

Рис. 30. Середні оцінки бажання поповнити знання: а) в групі менеджерів, що мають низький потенціал підприємливості: б) в групі менеджерів, що мають високий потенціал підприємливості.

Умовні позначення напрямків поповнення знань: бух - бухоблік, фін – фінанси, як – управління якістю, мар – маркетинг, лог – логістика, упр – управління персоналом; оф – оформленні угод з партнерами, зед – зовнішньо-економічна діяльність; тор- торгівля науково-технічними досягненнями, ноу-хау; кул – культура ділового спілкування; тех – технологія виробництва, орг – організація виробництва, інф – використання інформаційних технологій.

Визначенню залежності, законів і закономірностей передує формулювання гіпотез

Гіпотеза – це теоретичне знання, що стосується проблеми дослідження і формується як апріорне, коли бажані результати, відображені в цілях і задачах формулюються як ймовірні до проведення емпіричного дослідження. Це форма допущення, в якому знання має ймовірний характер, але такий, що дає змогу розмірковувати про незрозуміле, що стало предметом дослідження. Різновиди гіпотез подано в табл. 9.

Таблиця 9

Класифікація гіпотез

Ознака класифікації	Різновиди гіпотез
Задачі дослідження	основні	неосновні
Послідовність формулювання	первинні	вторинні
Ступінь спільності	основи	наслідки
Прогноз розвитку ситуації	Гіпотези про тенденції розвитку у часі
Зміст	Описові (про суттєві властивості об’єкта)		Структурні
			функціональні
	Пояснюючі (пропозиції про склад і характер факторів та їх впливу на об’єкт)

Приклади формулювання і перевірки гіпотез

При дослідженні феномену керівника-лідера були сформульовані гіпотези:

1. Рівень розвитку характеристик лідера у менеджерів неоднозначний. Можна виділити підгрупи (кластери) менеджерів з різним потенціалом лідерства. Це – структурна гіпотеза.

2. Керівникам з розвиненим потенціалом лідерства притаманна підприємницька корпоративна культура. Це – описова гіпотеза

Для перевірки гіпотез використовувалась вихідна інформація, представлена експертними оцінками рівня розвитку характеристик лідера і цінностей різних культур.

Перша гіпотеза перевірялася методами кластерного аналізу і підтвердилася. На рис. 31. представлено дендограму розподілу респондентів за ознаками лідерства, побудовану з використанням відстані Евкліда, а на рис. 32 – середні оцінки в балах характеристик лідерів .

Рис. 31. Результати кластеризації менеджерів за характеристиками лідерства (по осі Х – номери респондентів

Рис .32. Середні оцінки характеристик лідерства по кластерах (по осі Х – номери характеристик)

Друга гіпотеза перевірялась з використанням матриці коефіцієнтів парної кореляції між самооцінками керівниками з високим потенціалом лідерства цінностей різних культур (К1 – органічна: К2 – підприємницька, К3 – бюрократична, К4 – партисипативна) (табл.10 )

Таблиця 10

Матриця коефіцієнтів парної кореляції між експертними оцінками культур

		Різновиди культур
		К1	К2	К3	К4
Різновиди культур	К1	1,00	0,77	0,72	0,49
	К2	0,77	1,00	0,79	0,48
	К3	0,72	0,79	1,00	0,59
	К4	0,49	0,48	0,59	1,00

Як бачимо культура керівника-лідера – це синтез цінностей органічної, підприємницької і бюрократичної культур. Тобто друга гіпотеза не знайшла підтвердження емпіричною перевіркою.

МОДЕЛЬ

Модель – прилад чи образ (схема, креслення, система рівнянь і т. ін.) певного об’єкта чи явища (оригінала даної моделі), що адекватно відображає властивості, які досліджуються, і використовується як замінник об’єкта в наукових дослідженнях. Будь-яка модель є об’єктом-замінником об’єкта-оригінала, що забезпечує дослідження певних важливих властивостей оригінала.

Існує безліч моделей.

Функціональні – відображають процеси функціонування об’єкту. Вони найчастіше мають форму системи рівнянь.

Схематичні – технологічні карти, діаграми, блок-схеми.

Структурні – можуть набувати форми матриці, графів, списку векторів і відображати взаємне розташування елементів у просторі.

Наведемо деякі приклади різновидів моделей: