2.6 Рослинний і тваринний світ

Серед різнотрав'я найбільш характерними представниками є: горицвіт весняний, гвоздика голівчата, шалфей пониклий, подорожник, волошки та ін. Серед злакових найбільш розповсюджені: ковил волохатий, типчак (вівсяниця), тонконіг вузькоповзучий, променистий стоколос, пирій та ін. На вододілах, на схилах балок, ярів та річкових долин ростуть чагарникові та чагарничкові: дереза, карагана, шипшина, терен та ін. Ліси на території ростуть вздовж річок, на схилах річкових долин, балок та ярів, на піщаних ґрунтах. Зустрічаються ліси двох типів: заплавні, які зростають у заплавах Дніпра, Орілі, Самари, Вовчої, та ліси байрачного типу, що ростуть на схилах балок та ярів. До лісових насаджень можна віднести і лісові полезахисні смуги та насадження вздовж залізниць. Вони складаються з дуба, береста, ясена, клена, акації білої, гледичії, липи.

Фауна району представлена степовими і деякими лісовими тваринами З хижаків тут водяться вовк, лисиця, борсук; з комахоїдних - їжак звичайний. Найчисленніші гризуни: ховрах сірий, кріт, сліпак. Серед птахів - лунь болотний, кібчик, яструб та інші грак, ворона сіра, ластівка, курочки водяні, чаплі. В полезахисних смугах водяться горлиці (дикі голуби). З плазунів є гадюка степова, полоз жовтобрюхий, вуж, ящірки, жаба зелена та інші. В річках і озерах - значна кількість риб: лящ, сом, щука, судак тощо. Акліматизовано козулю, свиню дику, оленя плямистого, фазана.

2.7 Рекреація

Рекреація в Білоцерківському районі найбільш поширена на берегах річок, озер, ставків, також в лicax. В м. Біла Церква протікає р. Рось, біля якої сконструювали зону відпочинку, на берегах річок об лаштовані пляжі для належного відпочинку населення. Та все ж складає проблему якість води в річці та її притоках, яка за останні роки значно погіршилася, в основному в результаті потрапляння забруднюючих речовин в воду від промисловості та комунально-побутових стоків, від чого в річці не відбувається повного самовідновлення.

Мандрівники, які відвідували Білу Церкву, особливу увагу звертали на її архітектурні пам’ятки, якими славиться місто. Це Свято – Микільська церква, збудована у 1706 році гетьманом Іваном Мазепою; дендропарк “Олександрія”(XVIII ст.); Преображенський собор, збудований ще в 1838 році висотою 40 м; церква Марії Магдалини; костьол Іоанна Хрестителя на замковій горі, закладений графом Браницьким висотою 27 м; торгові ряди (1809 –1814 р.р.). Єдиною культовою спорудою, зведеною за межами історичного центру міста, є церква святої Марії Магдалини. Вона була споруджена в 1843 році на кошти Білоцерківського графа Браницького. Будівля храму зведена у класичному стилі.

В 1809-1814 роках на базарній площі Браницький зводить торгові ряди або ж гостинний двір на 85 крамниць. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими арками, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів. Одноповерхова, квадратна в плані споруда рядів має відкритий внутрішній двір площею 1300 кв.м. За формами і композиційним вирішенням гостинний двір – взірець виразності та неабиякого вміння в архітектурному образі передати зміст і призначення споруди, що є особливістю класичної школи. Особлива цінність цієї пам’ятки в тому, що вона є однією з небагатьох уцілілих будівель такого призначення.

В Білоцерківському районі знаходиться геологічна пам’ятка природи та Томилівський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва місцевого значення.

Одним з напрямків архітектури кінця XVIII ст. на Україні стало будівництво поміщицьких садиб з великими парками, палацами, численними службовими приміщеннями. Його яскравим зразком є садово-архітектурний комплекс парку “Олександрія”, закладений графинею Браницькою наприкінці XVIII ст. – на початку XIX ст. в урочищі Гайок. Це зразок пейзажного парку кінця XVIII ст., який налічує 1300 видів рослин з різних регіонів планети. Сонячні галявини і тінисті алеї, штучні озера, водоспади, архітектурні споруди, такі як павільйон Ротонда, “Руїни”(нагадують напівзруйнований замок, від якого залишились стіни та перекриття), колонада “Луна” (“Відлуння”), що має оригінальну акустику(слово, сказане в одному кінці колонади, передається в протилежний і, відбиваючись, без спотворень повертається назад), китайський місток, не залишать байдужими відвідувачів дендропарку.

Традиційна для європейських ландшафтних парків XVIII – XIX ст. композиція “Руїни”, що нагадує старовинний напівзруйнований замок, є одночасно і опорною стіною греблі ставка, яку прикрашає водоспад.

Колонада “Луна” – одна з найцікавіших паркових споруд – завершує ландшафтну панораму Великої галявини.

В місті функціонують чотири кінотеатри, чудовий краєзнавчий музей, обласний драматичний театр ім.. П.К. Сакса ганського, багато різноманітних пам’яток історії та культури, пов’язаних з іменами О.В.Суворова, Т.Г. Шевченка, О.С. Пушкіна, І.С. Нечуя – Левицького, А. Міцкевича, К.Г. Стеценка, І.М. Сошенка, Шолом-Алейхема, які в різний час жили тут і творили. В центрі міста споруджено пам’ятник Ярославу Мудрому –засновнику Білої Церкви та Т.Г. Шевченку, пам’ятник Богдану Хмельницькому, Семену Палію в парку “Олександрія”, пам’ятник гренадеру, Петру Запорожцю стела в пам’ять І.М. Сошенка та К.Г. Стеценка, в парку слави височіє пам’ятник загиблим у великій вітчизняній війні, а біля нього палає вічнй вогонь.

Пам’ятки архітектури Білої Церкви відображають матеріальне та духовне життя минулих поколінь. Вони складають невід’ємну частину культурної спадщини міста – одного з древніших міст України.