- •Курсова проект
- •Розділ і. Гео-фізичні та деякі інші характеристики території
- •Клімат та метеорологічні фактори
- •Рельєф району
- •1.3 Гірничо-геологічні умови
- •1.4 Водні об’єкти
- •1.5 Ґрунти та їх характеристики
- •1.6 Лісові ресурси
- •1.7 Тваринний світ
- •1.8 Населення та соціальна сфера
- •Висновки до I розділу
- •Розділ іі. Загальна характеристика об’єктів та їх господарська діяльність
- •2.1 Промислове виробництво
- •2.2 Сільськогосподарське виробництво
- •2.3 Комунальне господарство
- •2.4 Транспорт
- •2.5 Енергетика
- •2.6 Рослинний і тваринний світ
- •2.7 Рекреація
- •Висновки до II розділу
- •Розділ ііі. Оцінка впливів господарської діяльності на нпс
- •3.1 Вплив на атмосферу
- •3.2 Вплив на гідросферу
- •3.3 Вплив на літосферу
- •3.4 Вплив на рослинний і тваринний світ
- •Висновки до III розділу
- •Розділ IV. Комплексна оцінка впливів планової господарської діяльності на нпс
- •4.1 Оцінка впливу на клімат та мікроклімат
- •4.2 Повітряне середовище
- •4.3 Оцінка впливу на геологічне середовище
- •4.4 Водне середовище
- •4.2.1 Визначення екологічного стану озера розташованого на території Білоцерківського району
- •Визначення природно-часового фактору (s1)
- •Визначення компенсаційних природоохоронних заходів: показника s4
- •4.4.2 Розрахунок зони впливу осушувальної або зрошувальної системи на прилеглі території
- •4.5 Грунти
- •4.6 Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти
- •Висновки до IV розділу Розділ V. Оцінка впливу господарської діяльності на соціальне середовище
- •VI. Оцінка впливів господарської діяльності на навколишнє техногенне середовище
- •Розділ VII. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану нпс та його безпеки
- •Заява про екологічні наслідки господарської діяльності
- •Список використаної літератури
2.2 Сільськогосподарське виробництво
Площа земель, які займають сільськогосподарські підприємства, становить 18 тис. га.
У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%). В районі 84,8 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Сільське господарство району характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура - озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів. Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісостеповій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.
Рослинні сільськогосподарські ресурси можна поділити на дві групи. Перша об'єднує виробництва, що займаються вирощуванням сировини для харчової промисловості, інша - для легкої.
Найбільш характерні такі спеціалізовані рослинно-промислові комплекси: зернопромисловий, бурякоцукровий, плодоовочеконцервний, маслобойно-жировий, виноградарсько-виноробний, льнопромисловий і ефірномасличний. Ведуче місце в складі АПК району займає зерно-промисловий комплекс. Він об'єднує галузі, що займаються виробництвом зернових, їхньою заготівлею, переробкою, обслуговуванням сільськогосподарського і що переробляє ланок. Сільськогосподарська ланка уявлена вирощуванням зернових культур. Хлібоприймальні підприємства здійснюють заготівлю і зберігання зерна. В склад ланки, що переробляє входять мукомольно-круп'яні, комбікормові і хлібопекарні виробництва.
Важливою зерновою культурою є озиме жито. Ця культура займає друге місце (після пшениці) за розмірами посівних площ під озимі. Велике продовольче значення мають гречиха, просо і рис, хоча в структурі посівних площ зернових культур вони займають лише біля 5%. В основі формування буряко-цукрового комплексу лежать сприятливі природні умови для вирощування цукрового буряка, забезпеченість трудовими ресурсами і навики населення. Найважливими його ланками є сільськогосподарське вирощування цукрового буряка і виробництво, що переробляє цукру. Значення цукрового буряка передусім в тому, що вона є основним джерелом виробництва цукру, а також важливим чинником зміцнення кормовий бази і підвищення культури хліборобства.
2.3 Комунальне господарство
Централізованим водопостачанням та каналізаційним відведенням стоків забезпечено в середньому 17,4% населення міст та селищ міського типу. По селах цей показник значно менший. Найбільш високий показник забезпеченості централізованим водопостачанням та каналізацією є в м. Біла Церква – 49,3%. Спостерігається тенденція до збільшення використання води на потреби житлового та комунального господарства. Таке зростання пояснюється розвитком житлового будівництва водночас із спорудженням мереж водопостачання та каналізації. Водопостачання здійснюється шляхом забору води з акваторії Канівського водосховища і транспортується через водовід Дніпро-Біла Церква-Умань.