1.6 Лісові ресурси

Загальна площа лісів Білоцерківського району складає 13,2 тис. га. Площа зелених насаджень в місті Біла Церква –2564 га. Сучасний рослинний світ різноманітний (рис. 1.3). В зоні нашого краю – 1700 видів рослин. В Білоцерківському районі насаджено 1,9 тис. га захисних лісів.

Рис. 1.3. Карта рослинності Білоцерківського району Київської області

Ліси займають 11% території Білоцерківського району. Ліси переважно широколистяні. Основні типи лісу: грабово-дубові, дубові, дубово-соснові, в’язові, осикові. Особливість наших лісів – це їх багатоярусність. Виділяють чотири яруси:

I ярус – світлолюбні породи: дуб, ясен, клен.

II ярус – тіньовитривалі: граб, липа, береза, яблуня, груша лісова.

III ярус – підлісок: ліщина, клен татарський, калина.

IV ярус – трав’янисте покриття, густе і різноманітне.

Характерні види: копитняк європейський, фіалки, вороняче око звичайне, медуниця, конвалія, лілія лісова, папоротники. Серед нижчих безхлорофільних рослин – різні види грибів. Найбільш поширені: опеньки, маслюки, сироїжки, підберезовики, підосинники, білі гриби.

1.7 Тваринний світ

На сьогодні майже всі степи розорані. Це звичайно змінило ландшафт Білоцерківщини. Чимало видів тварин, птахів, комах та рослин зовсім знищені (стрепет, дрофа). У тваринному світі (рис. 1.4) найчисленнішими господарями полів Білоцерківського району є ховрахи, миші – полівки та звичайні, хом’яки. Хижаками, які знищують гризунів, є тхір степовий, ласка, лисиця. Представники куриних – перепілка, куріпка.

Рис. 1.4. Карта тваринного світу Білоцерківського району Київської області

Тваринний світ лісу різноманітний. Найбільш поширені птахи: горобці, сірі ворони, сороки, сойки, зозулі, солов’ї, шпаки, дубоноси, чижі, снігурі, зяблики, синиці, дрозди, горлиці. Денні хижі птахи у краї представлені значною кількістю видів. Одним з найчисленніших видів хижих птахів є чорний шуліка, який гніздується недалеко від річок.Часто можна бачити буривітра, звичайного канюка, які є корисними тим, що знищують шкідників сільського господарства.

До шкідливих хижаків належить великий і малий яструби та болотний лунь. Досить численні і деякі види сов. У лісах часто зустрічається сова сіра і вухата. В лісах Білоцерківщини водяться кабани, козулі, лосі, полювання на яких дозволяється по ліцензіях. В річках живуть нутрія та ондатра, завезені з Південної Америки. Із птахів, які живуть на воді й біля води, найбільш поширені чаплі сіра і руда, лелеки, кулики, синиця берегова, синиця ремез, крижні, дикі гуси, чирки. В річці Рось і водоймах краю водиться до 40 видів риб. Найпоширеніші з них: окунь, плітка, карась, щука, короп, сом.

1.8 Населення та соціальна сфера

Районним центром Білоцерківського району є місто Біла Церква – місто обласного підпорядкування. Населення міста складає близько 200 тис.чол (рис. 1.5). Основне населення - українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Найщільніше заселені великі населені пункти такі як Біла Церква, Терезине, Узин, Рокитне. Кількість народжуваності складає 407 осіб, а число смертності 1210 чол., природний приріст в районі є від’ємний і становить –794 чол. Міграційна ситуація в районі наступна: число прибулих 521, а вибулих 375осіб. На. території району 60 населених пунктів: місто Узин районного підпорядкування, селище Терезине та 58 сільських населених пунктів.

В районі функціонують 36 місцевих рад: Узинська міська, Терезинська селищна та 34 сільські ради.

Населення району складає 54, тис. чол. (із них міського 13,2 тис. чол.). В районі проживає 19800 пенсіонерів.

Рис. 1.5. Карта населення Білоцерківського району Київської області

Кількість населення в містах складає 60%, а сільського населення 40%. Невеликі населені пункти характеризуються наявністю колгоспів з власними сховищами та фермами, де виробляється сільгосппродукція. Ці села виглядають мало пристосованими для життя та закинутими. Інколи в них немає навіть асфальтованих доріг. Умови життя у селі не дуже гарні, тут немає або майже немає суспільних установ дуже поширених в містах, таких, наприклад, як лікарні, гарні школи, культурні установи. Поїздки в місто на автобусі чи потязі стали частішими, бо транспортне сполучення дещо покращилося. Велика частина будинків сільської місцевості досі не газифіковано, не має опалення та каналізації. Це свідчить, що сільські мешканці живуть в дещо тяжчих умовах а ніж міське населення. Але зв'язки між містом та селом не розірвані.

Біля 25-30% Білоцерківського населення мешкає в сільській місцевості, тобто населених пунктах з населенням, що не перевищує 50 тисяч чоловік. Переважно це українці, що спілкуються на українській мові. В сільській місцевості мешкають також й етнічні меншини, а саме - болгари, цигані, греки.

Невеликі населені пункти характеризуються наявністю колгоспів з власними сховищами та фермами, де виробляється сільгосппродукція. Ці села виглядають мало пристосованими для життя та закинутими. Інколи в них немає навіть асфальтованих доріг. Умови життя у селі не дуже гарні, тут немає або майже немає суспільних установ дуже поширених в містах, таких, наприклад, як лікарні, гарні школи, культурні установи. Поїздки в місто на автобусі чи потязі стали частішими, бо транспортне сполучення дещо покращилося. Велика частина будинків сільської місцевості досі не газифіковано, не має опалення та каналізації. Це свідчить, що сільські мешканці живуть в дещо тяжчих умовах а ніж міське населення. Але зв'язок між містом та селом не розірвані.