Розділ і. Гео-фізичні та деякі інші характеристики території
Клімат та метеорологічні фактори
Клімат Білоцерківського району помірно-континентальний (рис. 1.1), теплий з достатнім зволоженням. Середньорічна температура становить 6,6...7,2С. Середня температура січня складає –6,4С, а липня до +19,8С. Максимальна температура, яка була зафіксована, становить +39С, а мінімальна -37С. Перехід середньодобових температур через +5С настає весною в першій декаді квітня, а восени – в кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду –199...200 днів, а тривалість без морозного періоду –157...170 днів.
Рис. 1.1. Кліматична карта Білоцерківського району Київської області
Річні суми опадів складають 525...618 мм, у тому числі 73% випадає в теплий період року. Місячна кількість опадів знаходиться в межах 26...84 мм. Сніговий покрив звичайно з’являється у другій половині листопада, проте стійкий сніговий покрив утворюється лише через місяць.
Середня з найбільших декадних висот снігового покриву сягає 17 см і спостерігається в лютому. Повне танення снігового покриву відбувається в кінці березня.
Відносна середньорічна вологість повітря складає 76...79%, дефіцит насичення змінюється від 3,5 до 4,1 мБ.
Переважаючими є вітри західного та північно-західного напрямків. Середня річна швидкість вітру складає від 3,5 до 4,1 м/с, а максимальні швидкості перевищують 25 м/с.
Норма випаровування з поверхні суші сягає 529 мм, а з поверхні води – 600...650 мм. Систематичні водовимірні спостереження в басейні річки Рось розпочато в 1912 році. Коефіцієнт зволоження становить 1,3. Період з температурою вище +10С становить 155-160 днів.
Рельєф району
Сучасний рельєф Білоцерківщини сформувався в кайнозойську еру. Територія краю знаходиться в межах Українського кристалічного щита. Місто Біла церква розташоване на відрогах Придніпровської височини на висоті 250-280 м над рівнем моря. За своїм рельєфом це горбиста рівнина з невеликим підвищенням на заході. Територія району розчленована густою сіткою річкових долин і балок.
Поверхня території міста слабо погорбована. Це слабко хвиляста рівнина, почленована глибоко вирізаними багаточисельними річковими долинами та густою мережею ярів і балок особливо розвинених внаслідок ерозійної діяльності поверхневого стоку в нижній течії річки Рось. В окремих місцях по берегах Росі на поверхню виходять докембрійські відклади – сірі й рожеві граніти. Це майже зовсім знижена степова рівнина з древніми могилами, на яких збереглися рештки лугових степів. Сучасний рельєф представляє собою горбисту рівнину із середніми абсолютними висотами над рівнем моря 200 –300 метрів.
1.3 Гірничо-геологічні умови
Територія басейну основною своєю частиною розташовується в межах Українського щита в Дніпровсько-Донецькій западині. В геологічній будові приймають участь складний комплекс докембрійських утворень. Він представлений метаморфічними та виверженими породами (гнейсами, гранітами, магматитами) перекритими товщею осадових утворень кайнозою, а на північному сході та сході – більш древніми породами палеозою та мезозою.
Відкладення мезозою – юрська та крейдяна системи, це, в першому випадку, батські глини та піски (1...50м), келовейські алеврити та глини (до 25м); у другому випадку, альбські піски та алеврити потужністю до 5м та сеноманські піски та піщаники потужністю 5...8 м. Серед порід третинної сисьеми розвинені осади палеогену та неогену. Відкладення палеогену збереглися, як правило, в пониженнях кристалічного фундаменту, а неогену –на підвищених ділянках водороздільних рівнин. На плато та його схилах розвинені червоно-бурі глини неогеново-четвертинного віку потужністю від 2...7 до 19...25м. Всюди, включаючи виходи на поверхню корінних порід, розвинені відкладення четвертинного віку, представлені осадами нижнього, середнього, верхнього та сучасного відділів. Всі ці відкладення всюди перекриті грунтово-рослинним шаром потужністю 0,2...0,5м. Білоцерківський район багатий на корисні копалини, які мають промислове значення. Серед них переважають родовища будівельних матеріалів. В районі добувають граніти, гнейси, магматити, пегматити. Використовують у вигляді біта і щебня, для кладки стін, будівництва тротуарів, дорожного покриття. Пегматити є комплексним джерелом мінеральної і польово-шпатової сировини.