4.5 Грунти

Поняття оцінки у відношенні до земельних ресурсів необхідно розглядати з двох сторін: «зовнішній дисбаланс» та «внутрішній дисбаланс». «Зовнішній дисбаланс» пов’язаний з відводом під урбанізовані території, промисловість, транспортні, енергетичні, комунікаційні, магістральні,енергетичні комунікації.

«Внутрішній дисбаланс» обумовлений деградацією грунтів від водної, вітрової ерозії, заболоченості, нестачі вологи, втратою поживних речовин, зниження вмісту гумусу, надмірним вмістом важких металів та пестицидів. Цілковите усунення «зовнішнього дисбалансу» не можливе. Можна акцентувати увагу на стабілізації фактора(зменшення, заборона відводу земель під урбанізовані території). «Внутрішній дисбаланс» може і повинен бути усунений, при цьому критерієм збалансованості служитиме ступінь відповідності, якості грунтів до вимог нормативів ГДК.

Грунтово-кліматичні умови краю сприятливі для розвитку сільського господарства. В Білоцерківському районі сильно виражені процеси ерозії грунтів, які виникають під впливом зовнішніх умов: розмивання талими і дощовими водами, спровоковані і прискорені неправильним розорюванням схилів. Сучасна ерозія грунтів – це історичний результат господарського використання території без урахування її природних умов і загальних закономірностей водного і вітрового режиму грунтів. Головною причиною виникнення ерозії стало зниження природного рослинного покриву, погіршення інфільтрації та волого поглинаючої здатності грунту та його протиерозійної стійкості.

До площинного змиву найбільше схильні орні землі, розташовані на схилах, причому навіть круті схили не підпадають під вплив ерозії, якщо вони перебувають під покриттям густого лісу або гарного травостою. На орних землях, розташованих на схилах, особливо південних експозицій, під час весняного сніготанення та зливових дощів вода концентрується в потоки, які спричиняють потокові розмиви на нижче розташованих ділянках. Багатократне її повторення та зарівнювання призводить до зменшення потужності родючого шару. Загалом у басейні 239,0 тис. га еродованих та 304,6 тис. га дефльованих і дефляційно небезпечних земель.

Другий за поширенням, а, можливо, перший за важливістю екологічний аспект землекористування в Україні пов’язаний з токсифікацією, забрудненням грунтів залишками засобів захисту рослин – пестицидів і мінеральних добрив. Особливо токсичними є важкі метали. Вони потрапляють у грунт з викидами в атмосферу промислових виробництв, теплових електростанцій, від звалищ відходів. Дуже багато токсичних речовин і важких металів у пестицидах. Вони містять такі метали як ртуть, мідь, залізо, олово, свинець, миш’як, цинк, алюміній. З мінеральними добривами(фосфорними) у грунт разом з солями фосфору потрапляють мідь, цинк, кадмій, хром, кобальт, свинець,нікель, ванадій, стронцій, полоній. Із фосфогіпсом – марганець, стронцій, натрій, калій, барій, рідко земельні елементи.

Забруднення важкими металами, переважно свинцем, хромом і нікелем, характерне для територій, які прилягають до великих автомагістралей та промислових підприємств. Смуга завширшки 50-100 м вздовж таких шляхів отруєна, і продукти, вирощені на цій території, споживати не рекомендується. Найбільш шкідливими є забруднення грунтів хімічними і біологічними компонентами, зокрема радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб. Такі комплекси забруднення мігрують у воду та повітря, а також забруднюють харчрві продукти.

Особливо слід відзначити комплексні забруднення у місцях концентрації промислових підприємств, де внаслідок викидів відходів погіршуються фізико-хімічні властивості й біологічна активність грунтів, деградує довкілля.

Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени - від вододілу до заплави - у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини- гумусу тощо.

Для покращення екологічної обстановки району дії підприємства, а особливо зменшення забруднюючих речовин у ґрунті необхідно проводити рекультивацію земель, які зайняті звалищами шлаків, шляхом повного ізолювання і озеленення.

4.5.1 Розрахунок ширини стокорегулюючої лісосмуги навколо озер

В лісових насадженнях затримується 90% завислих речовин. Грунти під лісовими насадженнями поглинають разом з водою 40 – 80 % розчинених в них хімічних речовин. Ширину стоку лісосмуги повного водного обєкта визначають за формулою:

(4.14)