Висновки до II розділу

Найбільшим підприємством на території району є підприємство ЗАТ "Росава". Розташоване в східній частині міста, межує з промисловими підприємствами з півночі – ВАТ "Трібо" , з заходу – ТОВ "Інтер ГТВ", з півдня – автодорогою, зі сходу – автотрасою Київ-Одеса. Санітарно-захисна зона підприємства складає 300 м. Діяльністю підприємства є виробництво гумових покришок та камер, оптова та роздрібна торгівля автотоварами, хімічними продуктами, дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.

На території району площа земель, які займають сільськогосподарські підприємства, становить 18 тис. га. У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%). В районі 84,8 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Сільське господарство району характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура - озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів. Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць.

Централізованим водопостачанням та каналізаційним відведенням стоків в районі забезпечено в середньому 17,4% населення міст та селищ міського типу. По селах цей показник значно менший. Найбільш високий показник забезпеченості централізованим водопостачанням та каналізацією є в м. Біла Церква – 49,3%.

В Білоцерківському районі найпоширенішим видом транспорту є автомобільний. Другий вид транспорту переважає залізничний. Повітряний та водяний транспорт в районі відсутній. Найбільші вузли зосереджені в місті Біла Церква.

Енергетика Білоцерківського району представлена такими підприємствами: Білоцерківська ТЕЦ ЗАТ, ВАТ «Київоблгаз» БЦ філія, Узинська дільниця електромереж, електрокераміка ВАТ Енергетик ДП, «Газ України», Київське управління «Облпаливо».

Серед різнотрав'я найбільш характерними представниками є: горицвіт весняний, гвоздика голівчата, шалфей пониклий, подорожник, волошки та ін. Серед злакових найбільш розповсюджені: ковил волохатий, типчак (вівсяниця), тонконіг вузькоповзучий, променистий стоколос, пирій та ін. Фауна району представлена степовими і деякими лісовими тваринами З хижаків тут водяться вовк, лисиця, борсук; з комахоїдних - їжак звичайний. Найчисленніші гризуни: ховрах сірий, кріт, сліпак.

Рекреація в Білоцерківському районі найбільш поширена на берегах річок, озер, ставків, також в лicax. В м. Біла Церква протікає р. Рось, біля якої сконструювали зону відпочинку, на берегах річок об лаштовані пляжі для належного відпочинку населення.

Розділ ііі. Оцінка впливів господарської діяльності на нпс

3.1 Вплив на атмосферу

Забруднювачі повітряного басейну Білоцерківського району є промисловість та транспорт. Серед галузей промисловості негативно впливають на стан атмосферного повітря хімічна, нафтохімічна, харчова і легка промисловість, а також машинобудування та металообробка.

Загрозу несуть сумарні викиди промислових підприємств (ТЕЦ, механічний, шинний завод, завод гумо-технічних виробів), які накопичуються в повітрі, воді, ґрунті. На екологічну обстановку впливають і позаміські фактори: цукроварні у верхів’ї Росі, військові об’єкти, транзитний транспорт. Комбінат хлібопродуктів, що знаходиться в центрі промислового району з шкідливими викидами, концентрація яких значно перевищує гранично допустиму.

Зараз у східному промисловому районі Білої Церкви (завод гумо-технічних виробів, азбесто-технічних виробів, шинний завод, ТЕЦ), а також в західному з виробничими об’єднаннями “Ферокерам” та “Електроконденсатор”, підприємствами будівельної індустрії забрудненість повітря перевищує гранично допустимі концентрації в 10 разів. Останнім часом все частіше даються взнаки “кислотні дощі”.

У 2010 році обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємств області становив 92,957 тис. тонн, що на 5,584 тис. тонн більше, ніж у 2009 році.

Стан виконання підприємствами області заходів по досягненню нормативів ГДВ не є задовільним через важкий фінансово-економічний . В результаті проведеної роботи на підприємствах області за звітний рік виконано понад 130 заходів по зменшенню викидів до затверджених нормативів ГДВ ефективністю понад 2000 тонн, в т.ч. переведено на природний газ ТЕЦ Рокитнянського цукрового заводу, Гоголівської стрічко-ткацької фабрики, технологічного обладнання Білоцерківської ТЕЦ, ЗАТ “СП “Росава” та інших.

Провівши аналіз викиду забруднюючих речовин в атмосферу з’ясували, що найбільший вплив на НПС має шинний завод. Отже, розраховуємо розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосферу.

Розподіл в атмосфері забруднюючих речовин, що викидаються з промислових джерел забруднення, підкорюється зонам турбулентної дифузії. На процес розсіювання викидів суттєво впливає стан атмосфери, розміщення підприємств і джерел викидів, характер місцевості, фізичні та хімічні властивості речовин, що викидаються, висота джерела, діаметр гирла. Горизонтальне переміщення суміші визначається, як правило, швидкістю вітру, а вертикальне – розподілом температур у вертикальному напрямку.

З віддаленням від джерела викиду в напрямку розподіл промислових викидів виокремлюють три зони забруднення атмосфери:

1. зону перекиду факела викидів (характеризується невисоким вмістом шкідливих речовин у приземному шарі повітря);

2. зону задимлення з максимальним вмістом шкідливих речовин (найнебезпечніша для населення, вона повинна бути включена з селітебної забудови). Розміщення цієї зони залежить від метеорологічних умов і знаходиться в межах 10 – 49 висоти труби;

3. зону поступового зниження рівня забруднення.

Значення максимальної концентрації прямо пропорційне виробництву джерела і обернено пропорційне квадрату його висоти над землею. Підйом гарячих потоків майже повністю зумовлений підйомною силою газів, що мають вищу температуру, ніж навколишнє повітря.

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини C_м (мг/м³) при викиді газоповітряної суміші з одинокого точкового джерела з H²круглим гирлом, яке досягається при несприятливих умовах на відстані X_{м (м)} від джерела визначається за формулою (2.1):

Cм= (3.1)

де, А – коефіцієнт, що враховує частоту температурних інверсій (200); М – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу за одиницю часу, г/с (сірчаний газ – 0,1; сірководень – 0,5; акролеїн – 0,4; ізопропил бензол – 0,01; сажа – 11; свинець сірчаний -0,1); F – коефіцієнт швидкості осідання шкідливих речовин в атмосферу (для газів – 1, для парів – 2, для пилу – 3); H – висота джерела викиду, м (для наземних джерел H=60);  - коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості. У випадку рівної або слабо перехресної місцевості з перепадом висот, що не перевищують 50 м на 1 км приймаємо =1; Т (С) – різниця між температурою, що викидається газоповітряною сумішшю Тr і температурою навколишнього атмосферного повітря Тn; V₁ (м³/с) – витрата газоповітряної суміші, що визначається за формулою:

V₁= ₀ (3.2)

D – діаметр гирла труби,м(0,5); w₀ – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, м/с(6,8); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, їх визначають в залежності від параметрів ; _е; V_м; :

=1000 ; (3.3) = 1,3 ; (3.4)

_е = 800( )³; (3.5) V_м =0,65 ; (3.6)

V_м – небезпечна швидкість вітру (0,7), - швидкість вітру, при якій приземні концентрації мають найбільші значення (0,07). Коефіцієнт m визначається залежно від  за формулою:

m = (3.7)

m = , при (3.8)

Для _е 100 значення коефіцієнта m знаходяться при _е= . Коефіцієнт n, при  100, визначається залежно від V_м:

n= 4,4V_м, при V_м (а) (3.9)

n = 0,532 – 2,13 V_м +3,13, при 0,5 (3.10)

n=1, при V_м (б) (3.11)

За наведеним вище порядком розрахунку визначаємо максимальну приземну концентрацію для наявних забруднюючих речовин по окремих джерелах викиду. Обчислення за запропонованими вихідними даними для підприємства дає змогу отримати результати, які зводимо в таблицю 3.1.

Після розрахунків, які записані в таблиці 3.1 бачимо відстані від джерела викиду на якій приземна концентрація буде досягати максимального значення, так для речовин: сірчаний газ, сірководень, свинець сірчаний – 225 м, акролеїн, ізопропил – 168 м, сажа – 112м.

Після даних розрахунків необхідно визначати відстань, на якій формується максимальна приземна концентрація.

Відстань Х_м (м) від джерела викидів, на яких приземна концентрація С, при несприятливих метеорологічних умовах, досягає максимального значення С_м, визначається за формулою:

якщо F , то Х_м =dH; (3.12)

якщо F , то Х_м = dH (3.13)

Значення безрозмірного параметру d знаходиться за формулами:

(при

d=2,48(1+0,28 ), при V_м (3.14)

d=4,95V_м(1+0,28 ), при 0,5 (3.15)

d=7 ((1+0,28 ), при V_м>2 (3.16)

Результати розрахунку відстані формування максимальних приземних концентрацій для підприємства зводимо в таблицю 3.1.

Для речовин, концентрації яких перевищують граничнодопустимі максимальні разові концентрації, розраховуємо відстань, на якій формується концентрація в межах ГДК. При небезпечній швидкості вітру V_м приземна концентрація шкідливих речовин С(г/м³ ) в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях Х(м) від джерела викиду визначається за формулою:

C=S₁C_м (3.17)

де S₁- коефіцієнт, який визначається в залежності від відношення Х/Х_м і коефіцієнта F.

S₁= 3(Х/Х_м)⁴ - 8(Х/Х_м)³⁺⁶(Х/Х_м)² , при Х/Х_м (3.18)

S₁= , при Х/Х_м (3.19)

S₁= , при Х/Х_м (3.20)

S₁₌ , при Х/Х_м (3.21)

Розрахунки проводимо в табличній формі (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Відстані формування приземних концентрацій в межах ГДК

Назва речовини	Х/Хм	S1	C	Сгдк максимальне разове, мг/м3	X
Сажа	9,04	0,13	1,95	0,15	784
Свинець сірчаний	4,5	0,33	0,003	0,001	1012,5

Найбільшу відстань формування приземних концетрацій в межех ГДК має свинець сірчаний, ця відстань дорівнює 1012,5 м. Ближчу відстань має сажа, яка дорівню 784 м.

Таблиця 3.1

Результати розрахунків максимальних приземних концентрацій

№ з/п	Назва забр. реч.	Маса вики- ду, г/с	Висота джерела викиду, м	Витрата газовоїсуміші, м³/с	Коефіцієнти									Cmax, мг/м³		Сгдкmax.р мг/м³		Сгдк сер. доб., мг/м³
					А	F	η	m	n	f			fe
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14		15		16		17
1	Сажа	11	60	1,33	200	3	1	1,3	1,93	0,07	0,7	0,07	0,27		1,095		0,15		0,05
2	Свинець сірчаний	0,1				1									0,003		0,001		0,003