
- •Тема 4. Стилістичне використання морфологічнихї засобів підтема 1. Норми вживання форм іменника
- •3.1. Рід відмінюваних іменників
- •3.2. Рід невідмінюваних іменників
- •3.3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т.Д.
- •3.4. Особливості вживання відмінкових форм іменників
- •V. Родовий відмінок множини
- •Vі. Знахідний відмінок множини
- •Vіі. Орудний відмінок множини
- •Vііі . Місцевий відмінок множини
- •Підтема 2. Особливості вживання форм прикметників
- •4.1. Повні і короткі форми прикметників
- •4.2. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •4.3. Ступені порівняння прикметників
- •4.4. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •Підтема 3. Вживання форм займенників
- •5.1. Вживання особових займенників
- •5.2. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •5.3. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •Підтема 4. Вживання форм числівника
- •6.1. Відмінювання числівників
- •6.2. Синонімія числівників
- •6.3. Сполучення числівників з іменниками
- •6.3. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •Підтема 5. Особливості вживання форм дієслів
- •7.1. Дієвідміна слів дати, істи, відповісти, розповісти, бути
- •7.2. Давноминулий час і описова форма зі словами було, бувало
- •7.3. Наказовий спосіб
- •7.4. Віддієслівні іменники, дієслівні словосполуки
- •7.5. Дієслівні форми на -но, -то й пасивні дієприкметники
- •7.6. Числові особливості дієслова-присудка
- •7.7. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
- •7.8. Дієприслівники
- •Підтема 6. Особливості вживання службових частин мови
- •8.1. Вживання прийменників
- •8.2. Синонімія прийменникових конструкцій
- •8.3. Відповідники конструкцій російської мови
- •Підтема 7. Синтаксичні норми української мови
- •9.1. Порядок слів у реченні
- •9.2. Координація підмета з присудком
Підтема 2. Особливості вживання форм прикметників
1. Повні і короткі форми прикметників.
2. Варіанти відмінкових форм прикметників.
3. Ступені порівняння прикметників.
4. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників.
Література:
[3]; [6]; [7]; [15]; [17]; [23].
4.1. Повні і короткі форми прикметників
За типом закінчення у сучасній українській мові розрізняються повні (відмінювані) і короткі (невідмінювані) форми прикметників.
Звичайною для української мови є повна форма прикметників: високий, синій, чудова, зелена, глибоке, чорне, розумні, ясні. Повні прикметники мають два різновиди – стягнений і нестягнений. Нестягнені варіанти (як паралельні до стягнених) можливі тільки у називному і знахідному відмінках однини прикметників жіночого і середнього роду (висока – високая, глибоку – глибокую, ясне – яснеє, далеке – далекеє), а також у називному і знахідному відмінках множини (сильні – сильнії, веселі – веселії).
Повні прикметники (за наявності варіантів – у стягненій формі) належать до стилістично нейтральних форм, які використовуються без будь-яких функціональних обмежень. Нестягнені варіанти повних прикметників використовуються переважно у фольклорі і (з метою стилізації під усну народну творчість) у поезії:
Ой і зійди, зійди
Ти, зіронько вечірняя,
Ой вийди, вийди,
Дівчинко моя вірная!
Ступай, коню, ступай, коню,
З гори кам’яної
До тієї дівчиноньки,
Що чорнії брови
(Н а р. п і с ня).
Сріблясті потоки із місяця ллються,
Сріблястії звуки з-під лютні несуться
(А. К р и м с ь к и й).
Наді мною ліс шепоче,
Біля ніг струмок біжить,
І, мов спогади минулі,
Листя жовтеє летить
(Л. С т а р и ц ь к а -Ч е р н я х і в с ь к а).
Окремі повні прикметники чоловічого роду у називному – знахідному відмінках однини утворюють короткі (з нульовими закінченнями) форми: вартий – варт, винний – винен, годний – годен, дрібний – дрібен, живий – жив, здоровий – здоров, ладний – ладен, певний – певен, повний – повен, потрібний – потрібен, правий – прав, радий – рад, срібний – срібен, ясний – ясен. Сферою використання коротких прикметників є фольклор, розмовне мовлення, поезія, наприклад:
Ой славен козак да старший Павло
Хвалився конем перед королем...
(Н а р. п і с н я)
Чом, Дунає, став ти мутен,
Став ти мутен, каламутен?
(П. К у л і ш)
4.2. Варіанти відмінкових форм прикметників
Прикметники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають паралельні форми: нижньому – на нижнім, на останньому – на останнім, на безкрайньому – на безкраїм. Стилістично форми не диференціюються, використовуються у всіх стилях. Частіше вживається форма на -ому. Прикметники із закінченням -ім (-їм) активно функціонують у поетичних творах:
Поїзд мене забере: крізь причинені двері,
Не зупиняючись, тихо мене забере,
І в вагоні легкім, як Андріївська церква Растреллі,
Ми поїдем в диму зеленавім печерських дерев
(І. М а л к о в и ч).
Там Сварог схиливсь над стернями,
Вкутав голову туманами
І ворушить тихо віями,
Як лісами в білім інею
(Т. О с ь м а ч к а).