- •Тема 4. Стилістичне використання морфологічнихї засобів підтема 1. Норми вживання форм іменника
 - •3.1. Рід відмінюваних іменників
 - •3.2. Рід невідмінюваних іменників
 - •3.3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т.Д.
 - •3.4. Особливості вживання відмінкових форм іменників
 - •V. Родовий відмінок множини
 - •Vі. Знахідний відмінок множини
 - •Vіі. Орудний відмінок множини
 - •Vііі . Місцевий відмінок множини
 - •Підтема 2. Особливості вживання форм прикметників
 - •4.1. Повні і короткі форми прикметників
 - •4.2. Варіанти відмінкових форм прикметників
 - •4.3. Ступені порівняння прикметників
 - •4.4. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
 - •Підтема 3. Вживання форм займенників
 - •5.1. Вживання особових займенників
 - •5.2. Вживання зворотного і присвійних займенників
 - •5.3. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
 - •Підтема 4. Вживання форм числівника
 - •6.1. Відмінювання числівників
 - •6.2. Синонімія числівників
 - •6.3. Сполучення числівників з іменниками
 - •6.3. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
 - •Підтема 5. Особливості вживання форм дієслів
 - •7.1. Дієвідміна слів дати, істи, відповісти, розповісти, бути
 - •7.2. Давноминулий час і описова форма зі словами було, бувало
 - •7.3. Наказовий спосіб
 - •7.4. Віддієслівні іменники, дієслівні словосполуки
 - •7.5. Дієслівні форми на -но, -то й пасивні дієприкметники
 - •7.6. Числові особливості дієслова-присудка
 - •7.7. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
 - •7.8. Дієприслівники
 - •Підтема 6. Особливості вживання службових частин мови
 - •8.1. Вживання прийменників
 - •8.2. Синонімія прийменникових конструкцій
 - •8.3. Відповідники конструкцій російської мови
 - •Підтема 7. Синтаксичні норми української мови
 - •9.1. Порядок слів у реченні
 - •9.2. Координація підмета з присудком
 
V. Родовий відмінок множини
Різні форми родового відмінка множини деяких іменників пов'язані з наявністю родових варіантів: бакенбардів (від бакенбард) і бакенбард (від бакенбарда), вольєрів (від вольєр) і вольєр (від вольєра), кужелів (від кужіль — ч.р.) і кужелей (від кужіль — ж. р.), мозолів (від мозоль — ч. р.) і мозоль (від мозоля) і т.ін.
Запам'ятайте іменникові форми родового відмінка множини, при утворенні яких трапляються помилки:
ампери, -ів  | 
		гуслі, -сел  | 
		мандарини, -ів  | 
	
апельсини, -ів  | 
		датчани, -ан  | 
		міріади, -ад  | 
	
баклажани, -ів  | 
		джинси, -ів  | 
		мокасини, -ів  | 
	
Башкири, -ів  | 
		дупла, дупел  | 
		молдавани, -ан  | 
	
болгари, -ар  | 
		жита, -ів  | 
		монголи, -ів  | 
	
боти, -ів  | 
		житла, -тел  | 
		осетини, -ів  | 
	
бояри, -яр  | 
		ікла, -ів  | 
		пантофлі, -ів  | 
	
брелоки, брелоків  | 
		калоші, калош  | 
		панчохи, -чіх  | 
	
бутси, -ів  | 
		канікули, -ул  | 
		підошва, -шов  | 
	
валянки, -ів  | 
		карели, -ів  | 
		плаття, -ів  | 
	
вільхи, вільх  | 
		кеди, -ів  | 
		помідори, -ів  | 
	
вірмени, -ен  | 
		кілограми, -ів  | 
		сандалі, -аль  | 
	
вольти, -ів  | 
		коноплі, -опель  | 
		солдати, -ів  | 
	
галичани, -ан  | 
		консерви, -ів  | 
		татари, -ар  | 
	
гальма, гальм  | 
		корективи, -ів  | 
		томати, -ів  | 
	
гастролі, -лей  | 
		кочерги, -черг  | 
		туфлі, -фель  | 
	
гланди, гланд  | 
		кримчани, -ан  | 
		центнери, -ів  | 
	
городяни, -ян  | 
		лазні, -зень  | 
		цигани, -ан  | 
	
грами, -ів  | 
		ласти, -ів  | 
		шати, шат  | 
	
ґринджоли, -ол  | 
		лезгини, -ів  | 
		шорти, -ів  | 
	
грузини, -ів  | 
		литаври, -авр  | 
		шпроти, -ів  | 
	
Варіанти наведених форм іменників з іншими закінченнями є позанормативними.
Vі. Знахідний відмінок множини
У знахідному відмінку множини вживаються паралельні форми іменників — назв тварин (переважно свійських), як-от: пасти овець і вівці, корів і корови, коней і коні; доглядати свиней і свині, волів і воли, каченят і каченята, ягнят і ягнята; годувати зайченят і зайченята.
Vіі. Орудний відмінок множини
Паралельні форми орудного відмінка утворюють: а) іменники І відміни: сльозами і слізьми, свинями і свиньми; б) іменники ІІ відміни: гостями і (рідше) гістьми, конями і кіньми, колінами і коліньми, колесами і (рідше) колісьми, крилами і крильми; в) іменник III відміни: костями і кістьми; г) іменники, що мають тільки форму множини: воротами і ворітьми, грошима і грішми, дверима і дверми, санями і саньми, штанами, штаньми і (рідше) штанями.
