- •Глава 10 технічне діагностування в системі технічної експлуатації
- •10.1. Основні положення і загальні питання технічного діагностування
- •Завданнями технічного діагностування є:
- •10.2. Загальний пристрій засобів технічного діагностування
- •10.3. Діагностування двигунів внутрішнього згорання
- •10.4. Діагностування автотракторного електроустаткування
- •10.5. Діагностування гідроприводу
- •10.6. Діагностування механічних передач, гальмівної системи, ходового і рульового устаткування
- •Нині для діагностування механічних передач
- •10.7. Віброакустична діагностика
- •10.8. Організація діагностування
- •Перелік діагностичних параметрів при проведенні загального (д1) і поглибленого (д2) діагностування дизеля
- •10.9. Системи бортового контролю
10.8. Організація діагностування
Враховуючи об'єм парку машин, діагностування проводять силами експлуатаційного підприємства або на спеціалізованих підприємствах технічного сервісу.
Питання організації діагностування визначають наступні нормативні документи: СП 12-105-2003 «Механізація будівництва. Організація діагностування будівельних і дорожних машин. Частина 1. Загальні вимоги» і МДС 12-20-20.2004 «Механізація будівництва. Організація діагностування будівельних і дорожніх машин. Діагностування гідроприводів».
Залежно від організації робіт види технічного диагнодіагностування класифікують:
за призначенням — загальне Д1 і поглиблене Д2;
періодичності — поєднане з ТО і заявочне діагностування;
місцю проведення — на експлуатаційних підприємствах або на місцях експлуатації машин.
Технічне діагностування Д1 проводять з метою опреділення працездатності усієї машини або її складальних одиниць по інтегральних діагностичних параметрах (тривалість робочого циклу екскаватора, питома витрата палива при роботі двигуна і так далі). В результаті проведення Д1 встановлюється можливість подальшої роботи машини або необхідність проведення поглибленого діагностування Д2 з метою визначення причини відмови. При Д2 стан складальних одиниць перевіряють по особистим діагностичним параметрам (витрата газів картерів для двигунів, величина витоків в гідроагрегатах і так далі). У таблиці. 10.1
Таблиця 10.1
Перелік діагностичних параметрів при проведенні загального (д1) і поглибленого (д2) діагностування дизеля
Системи, що діагностуються, і механізми |
Діагностичні параметри |
Д1 |
Д2 |
Загальний стан |
Частота обертання колінчастого нала |
+ |
— |
дизеля |
Потужність двигуна |
+ |
— |
|
Питома витрата палива |
+ |
— |
Кривошипно-шатунний механізм |
Шум і стуки |
— |
+ |
Цилиндропоршне- |
Компресія в окремих циліндрах |
— |
+ |
ва група |
Кількість газів, що прорвалися в картер |
— |
+ |
Система повітреподачі |
Рівень засміченості повітреочисника |
— |
+ |
|
Герметичність впускного повітряного тракту |
— |
+ |
Система паливної подачі |
Пропускна спроможність елементів грубого і тонкого очищення, що фільтрують |
— |
+ |
|
Тиск уприскування і якість распыла палива форсунками |
— |
+ |
|
Продуктивність паливного насоса |
— |
+ |
|
Міра нерівномірності подачі палива елементами паливного насоса |
— |
+ |
|
Кут випередження вприскування палива |
— |
+ |
|
Частота обертання кулачкового валу паливного насоса |
— |
+ |
Мастильна система |
Тиск масла |
+ |
— |
|
Частота обертання фільтру центробіжного очищення |
— |
+ |
|
Тривалість обертання фільтру відцентрового очищення |
— |
+ |
Механізм газорозподілення |
Щільність прилягання клапанів |
— |
+ |
|
Зазори між елементами механізму |
— |
+ |
|
Кут початку відкриття впускних клапанів |
— |
+ |
|
Стуки і шуми |
— |
+ |
приведений перелік діагностичних параметрів при проведенні діагностувань Д1 і Д2 дизеля.
Періодичність приведення діагностування, як правило, поєднують з проведенням робіт по ТО. Загальне діагностування Д1 проводять при ТЕ-1, ТО-2, ТО-3 і поточному ремонті. Поглиблене діагностування Д2 проводять при ТЕ-2, ТО-3 і за результатам проведення Д1. Окрім діагностування, що проводиться в плавному порядку спільно з ТО, при виникненні відмов при роботі машини по заявці оператора проводиться поглиблене діагностування.
Останнім часом з'явилася мережа малих підприємств по оргаорганізації послуг технічного сервісу машин, у тому числі послуг з діагностування. В результаті роботи по діагностуванню можуть виводитися із складу робіт по ТО і ставати самостійною послугою (товаром). В цьому випадку роботи з діагностування по заявці клієнта проводяться як в період експлуатації, так і при оцінці якості ремонту, оцінці залишкової вартості машин, оцінці вартості робіт по відновленню роботоздатності і справність машин, при купівлі і продажі машин, що були в експлуатації.
Роботи по діагностуванню на експлуатаційному підприємстві проводяться залежно від розмірів і складу парку машин на спеціалізованій ділянці (посту) діагностування або на ділянці (посту) ТО.
Спеціалізована ділянка діагностування розташовується в спеціально призначеному приміщенні. Ділянка має бути оснащена стаціонарним і переносним діагностичним обладнанням для виконання усіх видів діагностування. Номенклатуру устаткування вибирається з урахуванням складу парку машин. Зразкове планування спеціалізованої ділянки діагностування для змішаного парку машин приведене на мал. 10.23. У залежності від ходового пристрою машини роботи виконуються в одній з двох зон. Зона № 1 призначена для машин на колісному ходу, зона № 2 — для машин на гусеничному ходу. Кожна зона обладнана осмотровой канавою.
У першій зоні на осмотровой канаві встановлений стенд з біговими барабанами для перевірки тягових і гальмівних характеристик колісних машин. Устаткування для поглибленого діагностування колісних машин розміщене в спеціальних шафах. Для діагностики гальм лебідок вантажопідйомних кранів використовують спеціальний стенд, що дозволяє діагностувати автокран, встановлений поряд із спеціалізованою ділянкою.
Друга зона оснащена устаткуванням для діагностування дорожніх машин на гусеничному ходу.
Універсальне діагностичне устаткування (мотор-тестер, прилади для діагностування електроустаткування, гідротестер)
Мал. 10.23. Планування спеціалізованої ділянки діагностування :
/ — стенд для діагностування лебідок автокранів; 2 — пульт управління гальмівним стендом; 3 — газоаналізатор; 4 — гальмівний стенд; 5 — реостат; 6 — ' верстак; 7 — гідравлічний підйомник; 8 — шафа з діагностичним обладнанням; 9 — мотор-тестер; 10 — стелаж для деталей; 11 — осмотровая канава; 12 — стенд для діагностування гідроустаткування; 13 — компресор; 14 — вентиляційна установка
розташовується між зонами. Кожна зона оснащена вентиляційними установками, що дозволяють проводити діагностування машин з працюючими двигунами.
Для виконання робіт на місцях експлуатації машин діагностичне устаткування розміщують в пересувних майстернях для ТО або в спеціальних пересувних діагностичних лабораторіях.
У пересувних майстернях для ТО комплект діагностичного устаткування складається з приладів для діагностування усіх основних систем і агрегатів дорожніх машин : двигуна, гидро-привода, електроустаткування і так далі
Спеціальні пересувні діагностичні лабораторії, як правило, призначені для оцінки технічного стану конкретного агрегату або системи дорожніх машин, наприклад гідроприводу. Залежно від складу парку машин і виду діагностування устаткування розміщують у вантажних автомобілях підвищенох прохідності або в мікроавтобусах.
Для виконання заявочного діагностування конкретної машини може бути використане малогабаритне устаткування, розміщене в легковому автомобілі.
Основними документами по організації діагностування дорожних машин на базі автомобілів являються керівництво по експлуатації або інструкція по технічному обслуговуванню, для дорожніх машин на базі тракторів — технічний опис і інструкція з експлуатації. На підставі цих документів розробляють розділ карти типового технологічного процесу по організації і проведенню діагностування; діагностичну карту; накопичувальну карту; комплект обліково-звітних документів.
Діагностична карта є первинним документом, в якому фіксуються результати діагностування і дається заключення про необхідну технічну дію.
Накопичувальна карта призначена для збору відомостей про зміненню діагностичних параметрів, зафіксованих в діагностичних картах впродовж усього терміну експлуатації машини.
Послідовність вимірів задається алгоритмом діагностування, для реалізації якого розробляються технологічні карти.
У технологічних картах на діагностування приводяться порядок виконання операцій, перелік необхідного обладнання, режими вимірів, граничні значення діагностичних параметрів і трудомісткість операцій діагностування.
