- •Глава 19. Основи побудови процесу спортивної підготовки
- •19.1. Спортивна підготовка як багаторічний процес
- •Етапи багаторічної підготовки
- •19.2. Побудова тренування в малих циклах (мікроциклах)
- •Приблизні схеми тренувальних мікроциклів у футболі
- •2. Загальні основи чергування занять з різними за величиною і спрямованістю навантаженнями
- •3. Відповідність величини навантаження завданням заняття
- •Завдання підготовки легкоатлетів і рівень тренувальних навантажень (по н.Г.Озоліну, л.С. Хоменкову)
- •Завдання підготовки і рівень навантажень (спрощений варіант, по в. Н.Платонову)
- •4. Бажані і небажані поєднання навантажень різної спрямованості у рамках одного заняття
- •Допустимі поєднання великих і значних навантажень різної спрямованості у рамках одного тренувального заняття
- •Найбільш несприятливі поєднання великих або значних навантажень різної спрямованості у рамках одного тренувального заняття
- •5. Післядія навантажень, різних за величиною і спрямованістю
- •6. Поєднання занять з різними навантаженнями в мікроциклі
- •19.3. Побудова тренування в середніх циклах (мезоциклах)
- •19.4. Побудова тренування у великих циклах (макроциклах)
- •Особливості побудови тренування в мікроциклах, мезоциклах та макроциклах.
Глава 19. Основи побудови процесу спортивної підготовки
Контрольні питання
Чинники раціональної побудови багаторічного спортивного тренування .
Вікові зони демонстрації високих спортивних результатів.
Характеристика етапів спортивної підготовки.
Особливості побудови тренування в мікроциклах, мезоциклах та макроциклах.
19.1. Спортивна підготовка як багаторічний процес
і її структура
"Класична" модель побудови цілорічного тренування в найбільш закінченому виді описана Л.П.Матвєєвим (1977-2000). Завдання і зміст занять в різних періодах і на різних етапах річного макроциклу, побудованого за традиційними схемами (одно-, двох- і трьохпіковою), дуже детально викладені в літературі, яка широко відома і доступна. Тому зупинимося на найбільш суттєвих моментах, взявши за основу для аналізу ізольовано один тренувальний цикл, що складається з перехідного, підготовчого і змагального періодів. Можна виділити наступні принципові положення, на яких базується "класична" модель:
1. Плавна, хвилеподібна і, як правило, протифазна зміна об'єму і інтенсивності основних тренувальних навантажень.
2. У сумарному об'ємі використання тренувальних засобів доля засобів ЗФП має бути значною в перехідному і підготовчому періодах і поступово знижуватися у міру наближення до змагального сезону.
3. Помірне використання засобів СФП в перехідному і підготовчому періодах і поступове збільшення їх долі у міру наближення до змагального періоду.
4. В цілому відносно рівномірне розміщення основних тренувальних засобів у річному циклі і комплексне використання їх для паралельного вирішення завдань:
а) підвищення моторного потенціалу (через ЗФП і СФП);
б) вдосконалення уміння реалізовувати цей потенціал (через техніко-тактичну підготовку).
5. На завершальному етапі використанням змагальної вправи, як основного тренувального засобу, результати, досягнуті по різних напрямах підготовки, об'єднуються в єдине ціле, що характеризується їх злагодженістю і ефективністю комплексного прояву.
6. У ході тренування необхідно зберігати такий стан спортсмена, який забезпечує можливість успішного виконання основної змагальної вправи.
7. Повторне тренувальне навантаження на тлі неповного відновлення організму небажане, хоча в окремих випадках це і допустимо. В ході тренування рівень спеціальної працездатності повинен неухильно підвищуватися, зниження його на окремих етапах свідчить про відхилення від правильної лінії в організації тренування.
8. Участь в змаганнях можливе і бажане упродовж усього періоду становлення спортивної форми.
Процес підготовки спортсменів високої кваліфікації можна умовно розділити на три взаємопозв'язані складові: побудова процесу, його реалізація і контроль за ходом підготовки.
В процесі побудови спортивної підготовки цілісність тренувального процесу забезпечується на основі певної структури, яка має відносно стійкий порядок об'єднання компонентів (підсистем, сторін і окремих ланок), їх закономірне відношення один з одним і загальну послідовність.
Структура тренування характеризується, зокрема:
порядком взаємозв'язку елементів змісту тренування (засобів, методів загальної і спеціальної фізичної, тактичної і технічної підготовки і так далі);
необхідним співвідношенням параметрів тренувального навантаження (її кількісних і якісних характеристик об’єму і інтенсивності);
певною послідовністю різних ланок тренувального процесу (окремих занять і їх частин, етапів, періодів, циклів), яка представляє фази або стадії даного процесу, під час яких тренувальний процес зазнає закономірних змін.
Залежно від масштабу часу, в межах якого протікає тренувальний процес, розрізняють:
а) мікроструктуру - структуру окремого тренувального заняття, структуру окремого тренувального дня і мікроциклу (наприклад, тижневого);
б) мезоструктуру - структуру етапів тренування, що включає відносно закінчений ряд мікроциклів (сумарна тривалість, наприклад, близько місяця);
в) макроструктуру - структуру великих тренувальних циклів типу піврічних, річних і багаторічних.
Багаторічний процес спортивної підготовки від новачка до висот майстерності може бути представлений у вигляді великих стадій, що послідовно чергуються, включають окремі етапи багаторічної підготовки (табл. 1), пов'язані з віковими і кваліфікаційними показниками спортсменів.
Таблиця 1
Етапи |
I |
11 |
111 |
IV |
V |
VI |
VII |
Початкової підго-товки |
Попередньої базової підготовки |
Спеціалізованої базової підготовки |
Спортивного удосконалення |
Вищих досягнень |
Збереження досягнень |
Підтримка тренованості |
|
Роки занять |
Від 2 до 3 років |
Від 2 до 3 років |
Від 2 до 3 років |
Від 2 до 3 років |
Від 4 до 12 років |
— |
— |
Стадії |
Базової підготовки |
Максимальної реалізації індивідуальних можливостей |
Спортивного довголіття |
||||
