§ 3.8. Облік за фактичною собівартістю продукції

Принципи обліку фактичних витрат:

• повне і документальне відображення прямих витрат на виробництво;

• реєстрація і локалізація витрат;

• віднесення фактичних виробничих витрат на об’єкти їх обліку та калькулювання;

• порівняння фактичних показників з плановими.

При обліку за фактичною собівартістю виділяють напрями:

1)базовий варіант:

Витрати _факт = Кількість _факт × Ціна _факт

Недолік – неможливість аналізу відхилень витрат.

Перевага – простота.

2) облік поточної собівартості в цінах минулого періоду:

Витрати =Ціни _{пл.мин. періодів} × Кількість _факт + Відхилення за рах. ціни

Недолік – використання ціни за минулий період.

Перевага – можливість контролю та спрощення обліку.

3) облік фактичних витрат в планових цінах:

Витрати на заробітну плату _факт = Витрати на заробітну плату _план +

+ В_з + В_п

де В_з,В_п – відхилення витрат, відповідно зі зміною тарифної ставки і продуктивності праці.

Витрати на матеріали _факт = Витрати_план + В_ц + В_q

де В_ц ,В_q – відхилення витрат, викликаних змінами ціни на матеріали та їх кількості.

Переваги – можливість порівняня витрат різних періодів.

Недоліки – неможливість контролю накладних витрат.

§ 3.9. Метод калькулювання нормативної собівартості

Нормативний метод калькулювання витрат був вперше застосований в 20-ті роки ХХ століття в США і отримав назву «стандарт - кост».

Він базується на нормуванні витрачання матеріальних, трудових та інших ресурсів на одиницю продукції.

Застосовується на підприємствах обробної галузі з багатосерійним характером виробництва.

Передбачає такий облік, який дозволяє виявити перевитрати не лише шляхом зіставлення звітних калькуляцій, а й на підставі контролю первинної документації.

Завдання нормативного обліку:

• попередження нераціонального використання ресурсів;

• оперативний аналіз витрат;

• виявлення резервів.

Принципи системи оперативного обліку:

• нормування витрат і складання нормативних калькуляцій по кожному виробу;

• виявлення відхилень фактичних витрат, заробітної плати і матеріалів;

• постійний облік зміни норм та оцінка впливу цих змін на собівартість;

• попередній контроль витрат на основі первинної документації;

• щомісячне, щоквартальне коригування щомісячних норм.

Порядок складання нормативної калькуляції собівартості продукції схематично можна подати у такому вигляді:

§ 3.10. Схема дій при нормативному обліку витрат

Нормативний облік витрат на виробництво одиниці продукції дозволяє своєчасно виявити і встановити причини відхилень фактичних витрат і основних – а оплату праці і матеріальних витрат від діючих норм, а також кошторис виробничо – накладних витрат.

Облік зміни норм потребує своєчасного уточнення нормативів і забезпечує контролінг відхилень.

Основним принципом при цьому є те, що менеджер концентрує увагу на показниках, які характеризуються значним відхиленням від їх нормативних значень.

Схематично порядок встановлення змін та норм можна подати:

Важливим і обов’язковим є систематичний облік, перш за все, відхилень від норм витрат.

Основними причинами відхилень є:

Відхилення за видами ресурсу	Причини відхилень
За матеріалами	– зміна ціни – зміна якості матеріалу – перевитрати матеріалів
2. За оплатою праці	– зміна тарифних розрядів – зміна продуктивності праці
3. За накладними витратами	– зміна змінних витрат – зміна постійних витрат

Фактична собівартість продукції при нормативному методі обліку розраховується за наступною формулою:

Собівартість _факт = Поточні витрати за встановленими нормами +

+ Відхилення від діючих норм + Зміна діючих норм витрат ресурсу