Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Контролінг. Конспект лекцій для заліку. 2015 р.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
995.33 Кб
Скачать

§7.4 Коефіцієнт варіації, співвідношення ризику і доходу

В тих випадках, якщо очікувані доходи в порівнюваних варіантах є різними для оцінки рівня ризику використовується коефіцієнт варіації.

Для проекту «А» коефіцієнт варіації = =0,39;

Для проекту «Б» коефіцієнт варіації = =0,58

Як бачимо, коефіцієнт варіації для проекту «А» менший , що характеризує менший ризик цього проекту .

Чим нижчий коефіцієнт варіації , тим сприятливіше вкладати гроші з точки зору співвідношення ризику і доходу.

§7.5 Контролінг в оцінці ризику портфеля інвестицій , коваріація і мінливість

Підприємства мають на своїх балансах різноманітні активи і пасиви, інвестори – різні цінні папери в своїх портфелях.

Гроші вкладають, щоб одержати максимальний дохід з найменшим ризиком, тому важливо оцінити показники окремих активів з точки зору співвідношення ризику і доходу.

Визначення ризику і доходу всього портфеля розпочинають з розрахунку стандартних відхилень та очікуваного доходу для окремих активів підприємства.

Мета – розподілити ризик на кілька активів (цінних паперів), щоб зменшити загальний ризик. Для цього:

  • можна додатково вкласти гроші в різні цінні папери (ЦП) портфеля (диверсифікація);

  • знайти і купити ЦП, доходи яких мають іншу амплітуду коливань.

Все це дозволяє зменшити ризики.

Для виявлення ЦП з різною амплітудою коливань використовують критерій коваріації.

Коваріація - статистичний метод контролінгу , який використовується для виявлення напрямів зміни дохідності.

Задача – знайти такі активи, які б характеризувалися протилежними напрямками зміни доходу.

Використання коваріації дозволяє звести ризик портфелю ЦП до мінімуму.

Розглянемо ситуації формування портфелю 1 та 2 .

§7.6 Визначення ризику і віддачі за моделлю оцінки капітальних активів (мока)

При визначенні ризику необхідно враховувати багато чинників, що вимагає теорії ймовірностей.

Для спрощення розрахунку ризику використовують в контролінгу модель оцінки капітальних активів (МОКА). Вона пов’язує прогнозований ризик із сподіваними доходами. МОКА ділить ризик на дві складові:

  • диверсифікований – повністю залежить від менеджера;

  • недиверсифікований

Показником ризику того чи іншого проекту є чутливість акцій до ризику (коефіцієнт чутливості).

Приклад: Інвестор підрахував, що впродовж останніх десяти років середньорічний дохід на ринку ЦП склав 5% (5коп./1грн). При цьому виявилось, що дохідність акцій А -10%; акцій Б - 5%; акцій В – 3%.

Визначити чутливість акцій на ринку (рівень ризику).

Розв’язок

Чутливість акцій на ринку визначається:

  1. А = = 2 = βА;

  2. Б = = 1 = βБ;

  3. В = = 0,6 = βВ

Як бачимо, чутливість акцій А , а також рівень ризику є вищими за чутливість і рівень ризику акцій Б, дохідність яких співпадає з дохідністю ринку (загальний сумарний прибуток / загальна вартість активів).

Дохідність окремих акцій та ринку є взаємопов’язаними:

де Rs – дохід акцій;

Rm – дохід ринку;

βs - коефіцієнт чутливості ризику (для акцій даного виду)

Графічно взаємозв’язок доходності акцій та ринку можна подати:

Як бачимо, взаємозв’язок доходу акцій з ринковим є постійним. А ризик – недиверсифікований.

Доходи акцій А мають велику чутливість (βА=2) і тому є більш прибутковими. Найменш ризикованими, але найменш прибутковими є акції В.

Метод МОКА в контролінгу використовується для оцінки дохідності різних паперів при формуванні портфеля з точки зору їх ризикованості.