- •Грошово-кредитна дисципліна:
- •Технологічна:
- •4. Світова фінансово-економічна криза: теоретичні концепції пояснення виникнення та розгортання світової фінансово-економічної кризи, що почала проявлятись у 2008 р. (файл «фінансова криза2008)
- •Міжнародний поділ праці та його основні прояви на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Інтернаціоналізація виробництва та господарського життя. ( файл «тема 1.Міжнародна економіка»).
- •12. Пояснення сутності та ефектів від діяльності транснаціональних компаній для країн, що приймають їхній капітал
- •27. Нова теорія торгівлі. Основні положення, припущення. (файл-презентація «нова теорія торгівлі»)
- •28. Модель Балдвіна-Венаблза та ефекти від міжнародної економічної інтеграції на кожному з етапів інтеграції.
- •32.Перспективи розвитку виробничої та торгової спеціалізації України в контексті нової економічної географії
- •Охарактеризуйте центр і периферію в моделі Пола Кругмана та опишіть систему рівнянь даної моделі.
- •34. Який зміст побудови та оцінки гравітаційних рівнянь у міжнародній торгівлі: теорія та оцінка результатів.
- •39. Яким чином відбувається проходження глобальним продуктом етапів життєвого циклу на міжнародних ринках? Модель жцп р.Вернона / модель «гусей, що летять».
32.Перспективи розвитку виробничої та торгової спеціалізації України в контексті нової економічної географії
В контексті Нової економічної географії Україна є периферією, як у взаємозв’язках з ЄС, так і з Митним союзом. Слід очікувати, що поглиблення інтеграції України в європейський економічний простір призводитиме до дії низки різнотипних ефектів, які проявлятимуться у межах традиційної і нової теорії торгівлі та визначатимуть розвиток міжнародної спеціалізації нашої країни. Сьогодні міжнародну спеціалізацію України формують виробничі сектори, які вважаються стагнаційними в Європі (зокрема, видобувна та металургійна промисловості). Ці сектори представлені переважно східними регіонами України. Останні характеризувались відносно високим ступенем концентрації цих виробництв і високою діловою активністю. Однак, якщо відбуватимуться ліберальні перетворення і поглиблюватиметься європейська інтеграція України, дані сектори втратять свою цінову перевагу і питому вагу у виробничій та торговій структурі країни внаслідок об’єктивних тенденцій, що будуть зумовлені реалізацією принципу порівняльної переваги. Ці регіони зіштовхнуться з проблемою необхідності структурних змін, а отже, матимуть шанс переорієнтуватись на високотехнологічні виробництва, що відповідають потребам сучасної Європи, або ж стати депресивними регіонами зі значними фінансовими вливаннями на пристосування.
Депресивними сьогодні є такі регіони Західної України, як Тернопільська,Волинська, Закарпатська, Чернівецька області. Міжнародну спеціалізацію цих територій потрібно, кардинально переорієнтувати в напрямку приєднання до трудомісткої периферії Європи. Цьому процесу має сприяти розвиток єврорегіонів Західної України з європейськими країнами-сусідами, а також децентралізація прийняття бізнесових рішень.
В довготерміновій перспективі Харківська, Київська, Дніпропетровська, Запорізька, області, володіючи значним науково-технічним потенціалом, можуть найкращим чином функціонально доповнити європейський індустріальний виробничо-торговий кластер в таких виробничих секторах, як авіабудування, автомобілебудування, електричне машинобудування, а також виробництві інформаційних та нанотехнологій. Цілком реальним в середньо- та довготерміновій перспективі вбачається ефект входження на український ринок західних ТНК, які будуть організовувати з огляду на принцип порівняльної переваги вертикально-інтегроване виробництво проміжних товарів капіталомісткого типу для промислового призначення та виготовлення капіталомістких виробів широкого вжитку (побутові електричні вироби, сільськогосподарська техніка, промислове обладнання, автомобілі). При цьому Україна ставатиме частиною індустріального центру Європи, буде розвиватись вертикальна внутрішньосекторна торгівля і порівняльна перевага доповнюватиметься прагненням компаній використовувати ефект від внутрішнього зростаючого масштабу виробництва.
Великий український споживчий ринок та потреба у зменшенні транспортних витрат при його відкритті можуть ставати для західних фірм доцентровим атрактором для розміщення в довготерміновій перспективі в Україні виробництва кінцевих капіталомістких диференційованих товарів. Україна в коротко-та середньотерміновій перспективі може отримати статус трудомісткого центру (водночас периферії спільного ринку ЄС) з високим ступенем ділової активності. Це означатиме переміщення периферії спільного ринку ЄС в Україну. Лібералізація торгівлі призводитиме до переорієнтації міжнародної спеціалізації України: домінуючими у виробничій і торговій структурах ставатимуть частки трудомістких виробництв (харчова, швейна, взуттєва, меблева, скляна промисловості) та втрачатиметься виявлена порівняльна перевага в багатьох традиційних виробничих секторах (видобувна, металургійна, хімічна промисловості). Агломераційні ефекти проявлятимуться у переміщенні в Україну західними фірмами трудомісткого виробництва з огляду на принцип порівняльної переваги, а також на великий український споживчий ринок при існуючій проблемі перенасичення споживчих ринків Заходу. Такі агломераційні ефекти створюватимуть в розвинутих країнах ЄС короткотермінове зростання безробіття в трудомістких функціональних площинах.
