1. «Міжнародна економіка» як дисципліна та які напрями економічних процесів вивчаються нею. Чіткі розділи. ( файл тема 1 «Міжнародна економіка», стор.10 + розписати ці розділи).
Міжнародна економіка (МЕ) - це частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії суб’єктів господарювання з різних країн світу у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва, фінансування, формування міжнародної економічної політики.
Ця дисципліна вивчає елементи, які входять в систему міжнародної економіки.
Міжнародна економічна система – це сукупність елементів світової економіки, які взаємопов’язані між собою і обумовлюють розвиток світових економічних процесів і явищ.
Міжнародна економічна система складається з:
1. Системи світових (міжнародних) ринків, зокрема:
- світових товарних ринків та світового ринку послуг, міжнародних ринків прав інтелектуальної власності, міжнародних ринків праці, міжнародних кредитних ринків, міжнародних ринків цінних паперів, міжнародних валютних ринків, міжнародних ринків похідних цінних паперів.
2. Системи суб’єктів міжнародної економіки:
- транснаціональних промислово-виробничих компаній та транснаціональних торговельних компаній;
- транснаціональних банків.
3. Системи напрямів економічної політики та їхніх інструментів на національному, міжнародному та глобальному рівнях:
- промислова політика, торговельна політика, фінансова та кредитна політика, монетарна (грошово-кредитна та валютно-курсова політика), конкурентна політика, структурна політика, регіональна політика, соціальна політика, екологічна політика тощо.
4. Економічні доктрини, що лягають в основу функціонування ринків та макроекономічних систем країн: доктрина економічного лібералізму, в тому числі монетаризму, неокейнсіанська доктрина, соціалізм.
5. Типи соціально-економічних систем в країнах: лібералізм, державний капіталізм, соціальна ринкова економіка, адміністративний капіталізм, олігархічний капіталізм, сімейний капіталізм, ринковий соціалізм.
6. Процеси та підпроцеси, що пояснюють розвиток світової економічної системи: економічна глобалізація, міжнародна економічна інтеграція, міжнародна економічна регіоналізація, інтернаціоналізація виробництва і господарського життя, транснаціоналізація виробництва та господарського життя, науково-технічний процес, формування міжнародної спеціалізації та поглиблення міжнародного поділу праці, фінансово-економічні, технологічні, структурні кризові процеси.
2. Як побудований сучасний глобальний економічний порядок і яке місце системи глобального управління в ньому? Роль окремо МВФ, СОТ та Світового банку (МБРР) у глобальному світі та хто їм дає вказівки. Схема управління світовою економікою. ( файл тема 2 + творчий підхід).
Під поняттям глобального управління слід розуміти мережу зв’язків між впливовими політико-економічними гравцями, що є формою управління, яка відрізняється від традиційної тим, що заперечує ієрархію і вітає множинність груп управління, які ведуть між собою діалог, конструктивні відносини, які йдуть до консенсусу.
На даний момент у цих зв’язках посилюються нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку науково-технологічних, виробничих, торговельних, фінансово-інвестиційних відносин як у функціональному, так і у міжкраїновому планах.
Країни в системі глобального управління: 1) країни — глобальні лідери, ключовими детермінантами успіху яких стають інтелектуалізація, соціалізація, екологізація виробництв і середовища життєдіяльності. 2) більшість країн, що розвиваються, для котрих економічна глобалізація, насамперед, проявляється як якісно нові умови розвитку, і ці країни вже практично не можуть впливати на ситуацію, але обов’язково мають враховувати існуючі реалії.
Основними акторами системи глобального управління є ТНК, регіональні міждержавні інтеграційні об’єднання із сукупними трильйонними ВВП, міжнародні організації (МВФ, Світовий банк, СОТ, МОП) і уряди окремих країн.
Транснаціональні корпорації (ТНК) за стратегічною орієнтацією і масштабами діяльності переростають у глобальні, контролюють 70—90% світових ринків товарів, послуг, технологій, а загальний обсяг реалізації 200 найбільших з них складає понад 30% світового валового внутрішнього продукту.
Розширення і поглиблення економічного регіоналізму: створення об’єднань країн із тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик (зони вільної торгівлі, митні союзи, спільні ринки, економічні та політичні союзи). Нині нараховується понад 100 різних типів регіональних угруповань, причому процес їх утворення значно прискорився в 1990-і роки, у тому числі і за рахунок субрегіоналізації постсоціалістичної Європи (ЦЄФТА, Балтійський ринок, СНД, ОЧЕС, ГУУАМ).
Глобальна інституціалізація економіки – на рівноправні і навіть значніші ролі, ніж традиційні суб’єкти міжнародних економічних відносин (держави), претендують не тільки ТНК, регіональні міждержавні інтеграційні об’єднання із сукупними трильйонними ВВП, міжнародні організації (МВФ, Світовий банк, СОТ, МОП), а й міста — світові фінансово-інформаційні центри, практично екстериторіальні та функціонально автономні (Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Франкфурт-на-Майні, Париж та ін.) з багатомільярдними щоденними обсягами валютних операцій, та окремі індивіди — наукові працівники, університетські професори, творчі особистості, бізнесмени. У надрах Інтернету зародилась не тільки «віртуальна економіка», але вже і «віртуальна політика», «віртуальна дипломатія» тощо.
Дослідники теорії «глобального управління»: Роберт В. Кокс та Стівен Джилл. Сучасний етап світового розвитку Р. В. Кокс характеризує як гіперлібералізм на противагу державному капіталізму, а основними акторами називає ключові міжнародні фінансові інститути, тоді як С. Джилл основними акторами глобального управління вважає «глобалізовані еліти».
Закінчення Холодної Війни відкрило нову епоху в розвитку міжнародних організацій. На перший план вийшли такі організації як ОЕСР, Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк, а згодом СОТ та G-7 як головні адепти лібералізації політичних режимів, економіки і торговельних відносин.
В чому суть феномену Великої стабільності (Great Moderation)? Концепції пояснення його прояву– концепція грошово-кредитної дисципліни, технологічна концепція, концепція Good Luck (в т.ч. концепція падіння соціалістичного табору). Неолібералізм vs. неокейнсіанство та забезпечення Great Moderation в майбутньому.
Велика стабільність – феномен згладжування циклічних фаз економічного розвитку та досягнення відносної економічної стабільності.
Розвиток загальної продуктивності факторів в-ва
що фінансові інновації і зростаюча глобальна інтеграція спричинили феномен зменшення волатильності економічних циклів в останні декади
Грошово-кредитна дисципліна:
Таргетування інфляції за гнучних обмінних курсів стабілізувало у 2000-х інфляцію та інфляційні очікування, що є джерелами макроекономічної нестабільності.
Контроль над інфл. на основі фіксованих і вузько прив’язаних курсів в країніх що розвивається забезпечило відносно неволатильні % ставки, стійкі ціни та реальне зростання економік країн.
Good Luck:
Стале економічне зростання 82-88 відбулося завдяки відходу від кейнсіанства та виваженій монетарній політиці, валютно-курсовій політиці. +позитивно вплинуло долучення до ЄС Греції, Іспанії, Португалії, директиви щодо свободи руху капіталів, зменшення держсектору, лібералізація цін та торгівлі.
Спад економіки у 88-91 призвів до розпаду СРСР та дав нові можливості для зростання
94-2007 у Європі GM посилюється завдяки встановленні зони євро, формування Європейського монетарного союзу, тощо.
Технологічна:
Пом’якшення техн. Шоків (інновацій)=відсутність радикального прогресу
+
Більша стабільність продуктивності факторів в-ва дали змогу ТНК дали використовувати перевагу у просторі через ефект зростаючого масштабу -пом’якшення циклічності ВВП та інфляції у індустр. світі.
4. Світова фінансово-економічна криза: теоретичні концепції пояснення виникнення та розгортання світової фінансово-економічної кризи, що почала проявлятись у 2008 р. (файл «фінансова криза2008)
Основне:
а) проблеми надлишку нагромадженого капіталу в розвинутих індустріальних країнах за існуючої технології виробництва і пошуку можливостей його реалізації в умовах перегріву ним економічної системи розвинутих країн;
б) проблеми виникнення фінансових бульбашок на грунті віддалення великих обсягів спекулятивного фінансового капіталу, від капіталу, що обслуговує реальний сектор.
Мова не про глобальну фін кризу, а про глобальну системну ек кризу, є результатом капіталістичного способу виробництва за умов відсутності суттєвих імпульсів до реалізації в реальному секторі продуктів вир-ва-технічного прогресу та за умов недостатнього впливу ТНК країн, що перегріті капіталом, на «необжиті» капіталом території
причини її розгортання:
Криза капіталістичного перевиробництва,.(Для розвинутих суспільств - перенасиченість ринків диференційованою продукцією, а для країн, що розвиваються - недостатній платоспроможний попит на неї.)
криза споживання (необмежене кредитування іпотечного житла, спекулятивне ціноутворення на житло. феномен «житлових бульбашок». кредитна рестрикція з боку банків, рецесія на ринку нерухомості., в населення США та Європи скорочувалась схильність до платоспроможного споживання товарів масового вир-ва.
Перевищення норми співвідношення кредитних коштів над вкладеними депозитами (понад 70%) веде до проблеми дефіциту ліквідності у банків. Ця проблема загострюється панікою вкладників депозитів, що призводить до «нападу на банки»
Проблема завищених цін на фін активи на фондових біржах, коли актуальні біржові котирування перевищують вар-ть майб доходів (з врахуванням майб вартості грошей). це є відображенням дисбалансу між оцінкою фін директорами в-ті фін активів та існуючими структурними негараздами в умовах перевиробництва, закінчення потенціалу росту в секторах з кінцевими фазами життєвого циклу товару, переоціненими можливостями на нових ринках, а також дійсним станом справ з швидкою ліквідністю банківського сектору.
Валютна гегемонія тріади США-ЄВС-Японії у Ямайській валютній системі, коли за режиму керовано-плаваючих вал. курсів проведення антициклічної та врівноважуючої платіжний баланс монетарної політики дозволяє цьому блоку розповсюджувати вал та фін шоки на ек території країн, фун-ння ек систем яких значною мірою залежать від ключових валют тріади.
фін криза пояснюється:
марксистською теорією загострення протиріч в умовах циклічності капіталістичної ек або теорією бізнес-циклів;
теорією технол. хвиль Кондратьєва, коли ТНК не встигли вчасно профінансувати появу нової технології, яка б призвела до формування нових секторів ек з потенціалом для зростання прод. факторів вир-ва, імпульсів до збільшення платоспроможного попиту і стала б авангардом ек розвитку сучасного суспільства;
теорією «фінансової ламкості» Хаймена Мінскі, коли на хвилі ек піднесення компанії вважають, що вони можуть дозволити собі ввійти у площину фін спекуляцій. розуміють, що прибутки ніколи не покриють усі % за всіма взятими кредитами та випущеними борговими фін інструментами і продовжують безперервно фінансувати свою діяльність за рах зовнішніх джерел, будучи впевненими в тому, що глобальну фін-кредитну піраміду вже ніхто не зацікавлений руйнувати.
теорією чистої майб.вар-ті фін активів в контексті їхньої спекулятивно завищеної оцінки сьогодні ;
теорією «стадної реакції», коли паніка охоплює учасників фін ринку і це обумовлює одностайність їхніх дій, які здатні спровокувати чи/і загострити кризові явища.
5. Глобальний фінансово-кредитний механізм Великої двадцятки та міжнародних фінансово-кредитних організацій: переваги (+) та недоліки(–). Сценарії для України.
Світова криза => самміт G20 в Лондоні. Шляхи подолання.
контроль офшорних зон +:деошоризація +:скасування банк таємниці +: Вироблено спільний підхід до вичищення банками їхніх віртуальних роздутих, неякісних, спекулятивних активів, які не мають дійсної вартості.
орієнтир на emerging economies (Мекс, Бразилія, Індія, Китай); +: МВФ дано розпорядження переглянути квоти країн. можливо, що США та Західна Європа визнали, що прийдеться ділитись з Новим Світом у прийнятті глобальних фінансових рішень
збільшити кредитні резерви МВФ
фіскальна експансія з використанням лише $. +:це безвійскьковий сценарій стимулювання глобальгого попиту –:подальша експансія США в світі. –:можлива невдача заведе в інфляційну спіраль економіку США і знецінить долар, що призведе також до обвалу економічних систем тих країн, які мають високий ступінь доларизації, а також знецінить валютні $ резерви країн світу. –: Не було надано можливості іншим країнам G-20 в своїх валютах провести через МВФ свої національні валюти для здійснення глобальної кредитної експансії.
країни мають запобігати практиці конкурентної девальвації валют
Сценарій 1 «глобалізація”. Політики не відмивають капітал з міжнар кредитів країні в офшори. Так чи інакше отриманий з закордону капітал прийдеться реалізовувати в країні-реципієнті (У). частина капіталу отриманого в межах програм, наприклад, Світового Банку все ж буде йти на реалізацію запланованих транснаціональним бізнесом проектів і слугувати економічному розвитку країни за визначеним ним сценарієм. Інша частина все ж буде перерозподілятись переважно на користь вітчизняних олігархів. ця частина капіталу вимушена буде реінвестуватись всередині країни. => зниження % ставок => інвестування. Для організації виробництва багатьох груп товарів необхідні будуть промислові товари, а це означатиме необхідність здешевлення імпорту => співпраця з СОТ. Впустивши товари ТНК на свої р-ки, вітчизняним капіталістам не вдасться витримати конкуренцію за багатьма виробництвами. прийняття змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність в Україні» щодо можливості функціонув на тер У дочірніх банків ТНК. +укрупнення банківського капіталу в У.
Сценарій 2 (дезінтеграція»). Розуміючи свою слабкість олігархи вимушені будуть практично закрити укр ек від глобального світу для збереження своїх панівних бізнесових інтересів. Для цього треба переконати українське суспільство, створивши і закріпити черговий міф про національну ідею. Закриття від глобального світу означатиме для країни, яка не володіє значними енергоресурсами, означає полный капец. спроба повернутись до переговорів про розподіл бізнесових інтересів з РФ.