- •1.Основні факти найдавнішої історії розвитку готельного господарства
- •2.Місце та роль готельного господарства у туристичній сфері
- •3.Основні фактори впливу на типізацію підприємств готельного господарства
- •4.Характеристика розвитку готельного господарства у середині століття
- •5.Характеристика ролі держави у розвитку готельного господарства як складової туристичної діяльності.
- •6.Характеристика поняття «гостинність»
- •7.Законодавчі акти ,що регулюють сферу послуг
- •8.Характеристика підприємств готельного господарства ,що входять до типу транзитних
- •9. Характеристика підприємств готельного господарства ділового призначення
- •10. Характеристика підприємств готельного господарства типу «готелі для відпочинку»
- •11.Особливості організації підприємств готельного господарства для сімейного відпочинку
- •12.Специфіка організації лікувально-оздоровчого засобу розміщення
- •13. Історичні підходи до класифікації підприємств готельного господарства.
- •14. Характеристика основних нормативних документів, які визначають присвоєння категорії.
- •15. Сутність факторів,що визначають кількісно-якісний склад приміщень у підприємстві гостельного господарства.
- •16. Характеристика основних вимог до споруд, які висуваються в нормативному документі.
- •17.Характеристика мінімальних вимог до підприємств гот. Госп., категорії 5-1 зірка.
- •18. Сутність функціональної організації приміщень у підприємстві готельного господарства.
- •21. Характеристика приміщень нежитлової групи.
- •22.Характеристика категорій номерів у підприємствах готельного господарства.
- •23. Поняття архітектури у готельному підприємстві, поняття стилю.
- •24. Характеристика меблів, що використовуються для створення інтер’єру приміщень.
- •25. Характеристика приміщень адміністративної групи
- •26. Характеристика організації холів, коридорів та віталень.
- •27. Характеристика основних принципів організації внутрішнього простору в підприємстві готельного господарства
- •28. Характеристика приміщень вестибюльної групи
- •29. Роль декоративного мистецтва в художньому оформленні інтер’єру номерів.
- •31. Дія «Закону контрастів», в організації приміщень
- •32. Види прибиральних робіт
- •33. Значення організації ресторанного господарства в індустрії гостинності
- •34. Механізм та інвентар, що використовується в процесі прибиральних робіт
- •35. Ведення білизняного господарства в готелі
- •36. Характеристика особливостей організації та функціонування підприємств ресторанного господарства, що обслуговують туристів.
- •Характеристика основних типів підприємств ресторанного господарства
- •Особливості організації торгівельної діяльності підприємств ресторанного господарства
- •Складові гостинності, їх характеристика
- •Зміст факторів, що впливають на середовище гостинності
- •Організація роботи служби прийому і розміщення
- •Вимоги, що висуваються до обслуговуючого персоналу сПіР
- •Порядок прийому туристів в підприємстві готельного господарства
- •Перелік основних обов’язків сПіР
- •Документальне оформлення поселення туристів у готель
- •Організація та технологія процесу бронювання місць у готелі
- •Характеристика форм первинного обліку і строгої звітності
- •Технологія підготовки номерного фонду до поселення
- •60. Визначення культури та якості обслуговування в підприємствах готельного господарства.
- •66. Ліфтове устаткування
10. Характеристика підприємств готельного господарства типу «готелі для відпочинку»
готелі для відпочинку повинні відповідати таким вимогам:
1) розташовуватися серед зелених масивів, максимально віддалених від міських центрів;
2) обов' язковою є наявність зелених територій, обладнаних для відпочинку і занять спортом;
3) у номерному фонді повинні переважати двомісні номери;
4) обов' язкова наявність дитячих майданчиків, приміщень для ігор і розваг.
При цьому кожний готель для відпочинку має свої власні характерні особливості. Вони бувають курортними, стаціонарними і туристсько-екскурсійними.
Курортні готелі призначені для відносно тривалого відпочинку на одному місці, з можливістю профілактичного лікування чи оздоровлення. Для цього передбачаються приміщення лікувально-оздоровчого призначення відповідно до основного профілю курорту, можлива також організація дієтичного харчування. Курортні готелі мають розвинутий склад приміщень культурно-масового обслуговування (зали багатофункціонального призначення, холи для відпочинку, бібліотеки, більярдні, приміщення для ігор тощо), а також приміщення й споруди спортивного призначення (басейни, спортзали, спортмайданчики та ін.). Номерний фонд курортних готелів складається переважно з одно-двомісних номерів. Будують курортні готелі в місцях із найсприятливішими природно-кліматичними даними: на морських узбережжях, поблизу озер, цілющих джерел, у гірській місцевості.
Стаціонарні готелі призначені переважно для сімейного відпочинку, тому вони повинні мати приміщення для ігор дітей, в т. ч. і під наглядом персоналу, для спортивно-оздоровчих занять та розваг. У номерному фонді повинна бути передбачена система об' єднання житлових номерів.
Туристсько-екскурсійні готелі призначені для туристів, які відпочивають активно. Туристські готелі будують як у містах, так і за їх межами, поблизу об' єктів туристської привабливості, у місцях із гарними природними чинниками, часто поблизу зелених масивів.
Особливість туристичних готелів - наявність приміщень туристського обслуговування, а також туристсько-методичних кабінетів та інструкторських. У туристсько-спортивних готелях передбачають пункти прокату туристичного та спортивного інвентарю і спорядження (лиж, ковзанів, мисливського та рибальського спорядження, човнів, байдарок тощо). Залежно від специфіки туристсько-спортивного готелю набір цих приміщень відрізняється. Туристські готелі доцільно розміщувати на маршрутах пересування туристів, які надають перевагу культурним і пізнавальним видам туризму, а також у складі туристсько-спортивних комплексів для осілих видів спортивного туризму зі здійсненням короткотривалих радіальних походів.
Туристичні бази як традиційний тип закладу туризму із регламентованим контингентом відпочиваючих, режимом завантаження, експлуатації та розпорядком роботи призначаються для прийому на відпочинок і обслуговування переважно планових туристичних груп, які подорожують маршрутами, прокладеними по спеціально розроблених і обладнаних пішохідних, лижних, водних, гірських, кінних, санних, велосипедних, автобусних або комбінованих туристських трасах.
Туристичні бази найчастіше знаходяться у приміських зонах відпочинку, у складі туристсько-оздоровчих комплексів чи районів. Експлуатуються вони здебільшого як головні заклади туризму для організації мандрівок по радіальних, лінійних і кільцевих маршрутах із тривалим (4-10 днів) перебуванням основного контингенту туристів власне на самій базі.