3.Визначення у сечі жовчних пігментів: проба Розіна.

Проба Розина - на мочу, раствор йода 1 % (проба на

наличие прямого билирубина )

1% раствор Люголя - зелёное кольцо.

4. Клінічна задача № 311.

Екзаменаційний білет № 22

1. Правила зберігання вакцин і сироваток. Реакція на введення вакцин.

1. При зберіганні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного необхідно дотримуватись таких загальних правил:

вакцини, анатоксини та алерген туберкульозний зберігають при температурі, вказаній в інструкціях про їх застосування;

розчинники для вакцин необхідно зберігати при температурі від +2 до +8° C з метою запобігання підвищенню температури вакцини при її розчиненні;

вакцини, які вимагають зберігання в замороженому стані, повинні зберігатися в морозильних камерах при температурі від -15 до -25° C для 1 - 2-го рівнів системи "холодового ланцюга";

вакцини, анатоксини та алерген туберкульозний повинні бути розміщені таким чином, щоб до кожної упаковки був доступ охолодженого повітря;

вакцини, анатоксини та алерген туберкульозний повинні бути розміщені таким чином, щоб препарат, який має менший термін придатності, використовувався в першу чергу.

2. Для зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного використовують морозильні і холодильні камери, холодильні шафи.

3. Загальний об'єм холодильного обладнання 1-го рівня системи "холодового ланцюга" залежить від кількості вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного. Вакцини, анатоксини та алерген туберкульозний зберігають згідно з інструкціями про їх застосування в холодильних або морозильних камерах. Пакування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в термоконтейнери для транспортування здійснюють у холодильних кімнатах (камерах).

4. Холодильне обладнання, призначене для зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного, повинно використовуватися тільки за призначенням. Сумісне зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного з іншими лікарськими засобами та сторонніми матеріалами, а також зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у дверях холодильників є недопустимим.

5. Для наступних рівнів "холодового ланцюга" (2 - 4-й рівні системи "холодового ланцюга") загальний об'єм холодильного обладнання повинен забезпечувати належне зберігання всієї кількості вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного, що перебувають на даному рівні. Розрахунок об'єму зберігання проводять за показниками співвідношення геометрії упаковки препарату (об'єм упаковки в см³) до загального об'єму холодильного обладнання.

6. На всіх рівнях "холодового ланцюга" повинен бути затверджений керівником закладу план екстрених заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій порушення "холодового ланцюга".

1. Правець. Етіологія. Чинники, що сприяють захворюванню. Класифікація. Клінічна картина. Ускладнення. Догляд, його особливості. Лікування. Серотерапія. Специфічна і неспецифічна профілактика. Планова і термінова профілактика. Значення первинного оброблення ран. Санітарно-освітня робота.

Этиология:

Возбудитель: Clostridii tetani (грамм +)

Подвижная, со жгутиками палочка, анаэроб, напоминает барабанные палочки или теннисную ракетку (под микроскопом – споровая форма).

Существует в споровой и вегетативной форме.

Споры 100С - 1-2 часа, 1% формалин - 12 часов. В почве десятки лет.

Вегетативная форма – 65-30 мин. Дез. – 30 мин.

Экзотоксин – 65-5 мин, в окружающей среде 8-10 часов (уступает ботулиническому).

Экзотоксин имеет 3 фракции.

1) Тетанолизин (гемолиз эритроцитов, некроз ткани, угнетает фагоцитоз, способствует размножению и проникновению возбудителя вглубь)

2) Тетаноспазмин (нейротоксин, воздействует на нервные клетки нервной системы)

3) Низкомолекулярная фракция (вызывает усиление секреции медиатора в нервно- мышечных синапсах - ацетилхолин)

Экзотоксин не всасывается кишечной стенкой, введенный per os-безопасен, разрушается желудочным соком. Он не раздражает иммунно - компетентные клетки, поэтому иммунитета нет (после заболевания), мало токсина.

Культивирование возбудителя очень сложно, анаэроб – растут в вакууме или в атмосфере инертных газов (среды содержат аминокислоты, углеводород, витамины).

Эпидемиология:

Ежегодно в мире умирает 350 -400 тыс. 80 % больных приходится на новорожденных и мальчиков до 15 лет( травматизация ). 60% лицп после 60 лет, сельская местность.

Возбудитель широко распространен в природе. Источник – человек и животные, в кишечнике которых есть споры, с испражнениями попадают в окружающую среду (чернозем), от человека не передается, опасны бытовые колотые раны (болезнь босых ног) – глубокое проникновение. Болеют люди связанные с землей, с/х работы, травмы.

Выделяют: 1Травматический столбняк (травмы, ожоги, отморожения, аборты)

2 На почве воспалительных изменений (язвы, пролежни, фурункулез, распад раковой опухоли)

3 Криптогенный (не установлены входные ворота)

Заболевание чаще всего встречается в условиях жаркого, влажного климата, что связано с замедлением заживления ран и значительной обсемененностью почвы. Уровень заболеваемости зависит от соотношения вакцинированных лиц, а так же от проведения экстренной профилактики и достигает в развивающихся странах от 10 – 50 на 100 000 населения. В развитых странах заболеваемость намного меньше (на 2 порядка)

Патогенез:

Споры в организме прорастают в вегетативные формы – выделяют экзотоксин (в ране размножаются другие микробы, которые поглощают О₂)

Экзотоксин распространяется:

1. Периневрально (восходящий путь) - по двигательным волокнам н.с.

2. Нисходящий – лимфогенно, гематогенно.

3. По окружающим тканям.

В месте внедрения: гиперемия, отек за счет других микробов, боль. Приложения экзотоксина: вставочные нейроны головного и спинного мозга; нервно-мышечные синапсы, регулирующие в норме передачу импульсов коры на периферию, нарушается координация импульсов; увеличивается пропускная способность синапсов.