2. Туризм і глобалізація.

О днією з тенденцій розвитку світового ринку взагалі та туристичного зокрема є глобалізація.

Глобалізація - це процес розвитку цивілізації, наслідком якого є утворення транснаціональних корпорацій, які створюють відповідну монополію в певній сфері діяльності на міжнародному ринку, як правило шляхом поширення відповідних мереж та стирання культурних відмінностей між; народами.

Причинами процесів глобалізації є концентрація виробництва та централізація капіталу, що призвело до створення транснаціональних компаній (ТНК). Їх виробничі системи не збігаються з державними кордонами, і своїми мережами вони покрили значну частину світового простору. У XX ст. ТНК перейшли від однонаціональності капіталів і сепаратної діяльності до політики співробітництва та реалізації спільних проектів. Саме ця тенденція виявляється у створенні глобальних союзів корпорацій. Зараз ТНК відіграють активну роль у глобальних інтеграційних процесах.

Транснаціональні корпорації в туризмі - це форма організації туристичної діяльності, що базується на концентрації виробництва туристичного продукту та централізації капіталу, що виходить за межі національних кордонів.

Формування ТНК визначається характером процесу концентрації виробництва та централізації капіталу. Основними заходами на шляху формування транснаціональних корпорацій є:

1. укрупнення одиничних об'єктів (наприклад, нарощування потужностей готелів і утворення готельних ланцюгів);

2. злиття туристичних фірм у межах однієї з підгалузей, наприклад, туристична фірма ТУІ (ФРН), що виникла в результаті злиття декількох подібних і контролює близько 1/3 національного туристичного ринку;

3. між галузеве злиття як функціонально пов'язаних, так і не зв'язаних економічних об'єктів, наприклад, купівля авіалініями ТВА (США) зарубіжних готелів корпорації «Хілтон» і створення нового монополістичного туристичного об'єднання «Хілтон інтернешнл».

Сутність глобальних союзів проявляється в об'єднанні

- людських,

- фінансових,

- науково-технічних ресурсів різними фірмами для досягнення певних ці¬лей найбільш ефективним шляхом - за допомогою співробітництва. Вони спільно використовують досягнення кожної із сторін учасників розподіляють витрати та ризики, пов'язані з реалізацією загальних програм.

Швидке збільшення їх кількості відбувається під впливом ряду чинників, серед яких вирішальний вплив має загострення конкуренції на світових ринках. Воно має місце не тільки між компаніями розвинених країн. Дуже небезпечними їх суперниками стають фірми із нових індустріальних країн, які поступово завойовують все більше «ніш» на світових ринках. У готельному господарстві це - готельні ланцюги, які належать Сянгану (Гонконгу): «Шангрі-Ла», «Регал Хоутелз», «Мандарин Орієнтл».

Створення глобальних союзів відбувається в різних секторах індустрії туризму. Яскравим прикладом дієвості подібних об'єднань є глобальні комп'ютерні системи бронювання туристських послуг. Завдяки їм зовнішні системи зв'язку авіакомпаній були з'єднані з комплексом комп'ютерних мереж; готелів, турагентств, транспортних компаній. Вони дозволяють забронювати пакети туристських послуг або окремі їх елементи - від авіаперельотів і розміщення в готелях до квитків у театр і страхових полісів.

Однією із найбільших та найвідоміших комп'ютерних систем бронювання туристських послуг є «Амадеус» і «Уорлдспен» є «Галілео Інтернешнл». ЇЇ візитною карткою стали потужна інформаційна база, широкі можливості резервування та значна гнучкість.

У сучасному вигляді «Галілео Інтернешнл» існує з 1993 року в результаті злиття двох електронних систем бронювання - «Галілео» і «Ков'я Аполло». Засновниками об'єднаної мережі виступили північноамериканські та європейські авіаперевізники. На рівних паях вони сформували установчий фонд нової компанії у розмірі 1,5 млрд. американських доларів. У 1997 р. вона мала 120 тис. терміналів, охоплювала 500 авіакомпаній, 31 тис. готелів, 44 фірми по прокату автомобілів. Число її абонентів досягло 42 тис.

Хоча злилися дві електронні системи та були створенні єдина база даних і штаб-квартира у м. Денвер (США, штат Колорадо), «Галілео Інтернешнл» має наміри зберігати, підтримувати та розвивати «Ков'я Аполло» і «Галілео» як дві самостійні системи. Якщо перша обслуговує США, Мексику та подекуди Японію, то друга працює на всі інші країни світу, за винятком Канади, де на ринку панує «Джеміні».

У наш час, крім глобальних союзів, формуються стратегічні альянси. Першим властиві зміни щодо власності. Другі засновані на умовах згоди сторін і не розглядають питань власності, тому вони кількісно переважають.

Стратегічні альянси можуть мати різні форми:

• консорціуми,

• спільні підприємства стратегічного характеру.

На відміну від традиційних угод між фірмами, всі вони мають на меті досягнення довготермінових переваг перед конкурентами для компаній - учасників альянсу в межах глобальної стратегії їх діяльності.

У готельному господарстві стратегічні альянси створюються між; декількома компаніями для спільної реалізації послуг, створення єдиної мережі збуту, узгодження маркетингової діяльності, надання інвестицій.

Основний мотив такого об'єднання - просування торгових марок готельних компаній на туристичному ринку. В межах альянсу продукт однієї фірми відкриває можливості іншій вийти на ринок, і шляхом розподілу фінансового ризику разом вони уникають банкрутства при несприятливій економічній кон'юнктурі.

Прикладом стратегічного альянсу може бути укладена в кінці 1996 р. партнерська угода між: групою «Карлсон Хоспітелі Уорлдуайд» (США) і корпорацією «Фор Сізнс» із Торонто. Метою альянсу було розширення міжнародного готельного ланцюга «Ріджент», який належав йому.

Довівши свою ефективність, альянси стануть головною стратегією росту готельних компаній у XXI ст. До такого висновку дійшли спеціалісти Нью-Йоркського університету, які проводили дослідження  індустрії гостинності.

Найбільш чітко процеси глобалізації можна помітити на повітряному транспорті. Налагоджуються міцні партнерські зв'язки між; провідними авіакомпаніями світу. Вони віддають перевагу створенню альянсів зі своїми конкурентами над купівлею акцій малих перевізників. Досягнувши між; собою згоди, авіакомпанії можуть швидко розширити маршрутну мережу, збільшити свій ринковий сектор і обмежити вступ на ринок інших перевізників. Таке співробітництво дає спільний для всіх учасників альянсу результат - збільшення об'єму повітряних перевезень і прибутків.

У 1998 році провідні авіакомпанії світу «Брітіш Ейрвейс», «Амерйкен Ейрлайнз», «Кенадіен Ейрлайнз», «Квантас Ейрвейс» створили глобальний альянс «Ван велд» («Єдиний світ»), а у 1999 році до нього приєднались «Іберія» та «Фіннейр».

Авіакомпанії «Дельта Ейрлайнз», «Аеромексико», «Кореан Ейр», «Ер Франс» входять у міжнародний альянс авіаперевізників «Скайтім» («Небесна команда»), а група інших відомих авіакомпаній світу («Люфтганза», скандинавська «Сас», «Ер Кенаде», американська «Юнайтед Ейрлайнз», австрійська «Острієн Ейрлайнз», «Мексикана», «Брітіш Мідленд» та інші) утворила не менш потужний «Стар Альянс», сьогодні в нього входять близько двадцяти провідних авіакомпаній світу.

«Стар Альянс» був заснований у 1997 р., його основна мета - зв'язати максимально можливу кількість пунктів призначення, розташованих по всьому світу, та забезпечити зручні стиковки рейсів, що дозволить пасажирам кожної авіакомпанії, що входить до альянсу максимально швидко і зручно дістатись до пункту призначення, розташованого в будь-якому місці земної кулі.

Угоди між авіакомпаніями стосуються різних сфер діяльності. Раніше вони поширювалися в основному на управління вантажними роботами в аеропортах, інвестування та поточне фінансування (спільні закупки палива, літаків, користування майстернями технічного обслуговування та ремонту), а також відкриття об'єднаних комерційних представництв.

Наприклад, авіакомпанія «Джапан Ейрлайнз», «Люфтганза» та «Ер Франс» уклали договір про спільне будівництво термі¬налу в Нью-Йоркському аеропорту ім. Дж. Кеннеді.

Сьогодні міжнародні стратегічні альянси, що володіють повітряним транспортом знаходяться на новому етапі розвитку. Намагаючись встановити контроль над ринком авіаперевезень, члени альянсу перейшли до взаємного обміну своїми ідентифікаційними кодами та до співробітництва в межах спеціальних заохочувальних програм для тих пасажирів, що часто користуються послугами однієї авіакомпанії. Такі заходи призвели до глибоких змін на ринку авіаперевезень.

Спеціальні програми закріплюють клієнтів за певними авіакомпаніями та перешкоджають відтоку пасажирів до інших перевізників. Сьогодні такі програми стали вагомим маркетинговим засобом, ефективність застосування якого зростає у разі його інтеграції в глобальні стратегічні альянси. Наприкінці XX ст. «Юнай-тед Ейрлайнз», «Люфтганза», «Ейр Кенаде» виробили спільну стратегію щодо постійних пасажирів.

Поєднуючи заохочувальні програми, члени альянсів розширюють свою базу клієнтів і займають, таким чином, домінуюче становище на ринку. Результати такої стратегії - монополізація авіаперевезень в умовах загальної лібералізації повітряного транспорту. Вона створює перешкоди для виходу на ринок нових компаній та обмежує конкуренцію.

Малі та новостворені авіакомпанії звинувачують альянси, які мають великий контингент постійних пасажирів, у порушенні антимонопольного законодавства. Спеціальні органи контролю за діями монополій і захисту конкурентного середовища уважно спостерігають за формуванням і стратегією розвитку альянсів. Але поки що вони не знаходять в їх діяльності фактів порушення встановлених правових норм.

Крім об'єднання заохочувальних програм для пасажирів, які часто користуються послугами одного альянсу, співробітництво між членами альянсу закріплюється шляхом обміну ідентифікаційними кодами. Згідно з правилами Міжнародної організації цивільної авіації, одна авіакомпанія має право надавати в користування свої ідентифікаційні коди іншій або декілька перевізників одного альянсу можуть використовувати однакові коди. Це означає, що пасажири користуються літаком не тієї авіакомпанії, яка вказана у квитку. Для захисту прав споживачів пропонується ввести регулювання обміном кодами. Зараз це питання знаходиться у процесі обговорення, а поки що авіакомпанії повинні інформувати пасажирів про подібну практику. Незважаючи на спірні питання, кількість угод по обміну кодами збільшується.

У 1997 р. у світі нараховувалось 363 альянсів авіакомпаній. Зараз їх кількість постійно зростає. Більшість новостворених альянсів вирізняється гнучкою системою організації зі створення спільних програм з маркетингу та технічного розвитку.

Зі сказаного вище можна зробити висновок, що  процеси глобалізації мають певні позитивні наслідки, такі як:

• стабільність на ринку діяльності різних об'єднань монополістів та їх прибутків;

• створення певних заохочувальних програм для постійних клієнтів готелів, авіакомпаній, туристичних фірм;

• створення нових робочих місць;

• інвестування в економіку країн, що розвиваються.

Але всі ці, з першого погляду, позитивні наслідки глобалізації міжнародного туризму мають ряд негативних результатів щодо політичного та культурологічного аспектів розвитку певних країн.

Сьогодні панівною є думка, що туризм сприяє гармонійному культурному обміну. Таке уявлення прийшло до нас із романтичних подорожніх нотаток ХУШ-ХІХ ст., і в наш час багато документів Всесвітньої туристичної організації визначають одне із головних завдань - сприяти миру та культурному обміну між народами. Проте стверджувати, що туризм є рушійною силою збереження миру, буде перебільшенням. Натомість правдою є те, що саме розвиток міжнародного туризму є одним із чинників глобалізації, яка може призвести до відчутних і незворотних змін у культурному житті багатьох маленьких народів і народностей.

Цей факт висвітлює дилему, з якою сьогодні зіткнувся культурний туризм. Дедалі більше мандрівників прагне екзотичних, здебільшого унікальних культурних видовищ та вражень, і вони готові платити за це великі гроші. З другого боку, присутність великої кількості туристів може завдати шкоди місцевим культурам, істотно змінити їх, пристосовуючи до потреб туристичної індустрії.

Лекція №4: Міжнародна співпраця в галузі туризму

План

1. Міжнародна туристична співпраця.

2. Двостороння співпраця.

3. Багатостороння співпраця.

4. Основні міжнародні туристичні організації.

1. Міжнародна туристична співпраця

Як свідчить практика міжнародних відносин, міжнародний туризм на всіх етапах свого розвитку був чинником, що сприяв налагодженню взаєморозуміння між державами та народами, важливим засобом зміцнення миру та дружби, активним стимулятором розвитку зовнішньоекономічних, торговельних і культурних відносин. Отже, туризм завжди був сприятливим ґрунтом для міжнародної співпраці.

Водночас без співпраці країн туризм не зміг би успішно розвиватися. Якщо якась країна залишається байдужою до потреб чи бажань іноземних туристів, то навряд чи їхні поїздки в цю країну будуть масовими.

Практикою масового міжнародного туризму вироблені та широко застосовуються різноманітні й досить ефективні форми співпраці, основними завданнями якої є:

— використання туристичних зв'язків для зміцнення взаєморозуміння і довіри між країнами;

— використання туризму для розвитку взаємовигідних економічних, торговельних відносин;

— створення на взаємній основі якнайсприятливіших умов для туристичного обміну, організація технічної співпраці шляхом обміну туристичною інформацією, запровадження загальних стандартів і технологій обслуговування туристів, спрощення туристичних формальностей та ін.

Міжнародна співпраця в сфері туризму розвивається в двох формах:

1) співпраця на двосторонній основі;

2) співпраця на багатосторонній основі.