- •1. Педагогіка - наука про виховання. Основні категорії педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •2. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •3. Фактори розвитку особистості та їх взаємозв'язок.
- •4.Традиції виховання та навчання особистості в українській народній педагогіці.
- •6. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Педагогічні здібності, та їх характеристика.
- •7. Сутність і принципи процесу виховання.
- •8. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу
- •9. Зміст виховання
- •10. Поняття про методи виховання їх характеристика.
- •12. Шляхи формування гуманізму та моральності школярів.
- •14. Поняття про процес навчання. Систем дидактичних принципів.
- •15. Форми навчання. Розвиток форм навчання в історії зарубіжної педагогіки.
- •16. Сучасні підходи до оцінювання знань, вмінь, навичок. 12-бальна система оцінювання знань, вмінь, навичок.
- •18. Загальне поняття про методи навчання. Різні класифікації методів навчання.
- •19. Сучасні документи про вдосконалення навчально виховної роботи (конституція україни,закон україни про освіту, державна національна программа освіта, національна доктрина розвитку освіти.
- •20. Педагогічна майстерність. Характеристика її основних компонентів.
- •21. Педагогічні технології: зміст, структура, функції.
- •22. Педагогічна культура її компоненти. Шляхи та засоби розвитку педагогічної культури.
- •23. Методы пед. Взаимодействия.
- •24. Конфліктні ситуації. Причини їх виникнення. Особливості конфліктних ситуацій у різних вікових групах.
- •25. Майстерність вчителя у роботі з батьками.
- •26. Сутність педагогічної творчості, характеристика її основних компонентів.
- •27 Методи активації творчої діяльності учнів.
- •28. Вікові та індивідуальні особливості особистості та їх урахування в педагогічному процесі.
- •29.Ідея народності виховання в історії вітчизняної педагогіки (Сковорода, Ушинський). Боротьба з офіційною теорією народності російського самодержавства.
- •30. Культура і техніка мовлення вчителя.
- •31. Загальні психолого-педагогічні ознаки театральної і педагогічної діяльності, відмінності професійних навичок вчителя та актора.
- •32. Загальна характеристика невербальних засобів спілкування.
- •33. Внимание и наблюдательность в деятельности учителя. Условия, методы и приемы активизации внимания учащихся.
- •34. Культура та засоби саморегуляції особистості вчителя.
- •35. Педагогічна система я.А Коменського
- •36.Основні ідеї реформаторської педагогіки кінця 19-початку20ст. Теорія «нових шкіл».
- •37.Розвиток принципів природовідповідальності та культуровідповідальності вих.-ня в захід.Євр-й педаг. 17-19ст.(Комен,Руссо,Пестал,Дістервег).
- •38.Проблеми формування особистості у педагогічній системі д.Локк та ж.-ж. Руссо.
- •39.Соціально-педагогічна та загальнокультурна діяльність братських шкіл України 16-17ст. Вплив Києво-Могилянської академії на розвиток просвіти, школи та педагогіки словянських народів.
- •40. Гуманістична направленість педагогічної теорії та практики г.С.Сковороди. Ідея «сродної праці».
- •41. Педагогічна теорія і практика Російської держави 18 ст.
- •43.Педагогычны проблеми у творчості українських діячів культури 19 ст. Українська педагогіка другої половини 19- поч.20ст.
- •44.Проблеми формування особистості у педагогічній теорії та практиці м.І.Пірогова, л.М.Толстого, п.Ф.Каптерова, п.Лесгафта.
- •42.Педагогічна система Ушинського.
- •45. Становлення Української школи та педагогічної думки у 1917-1939р.Р.
- •47. Проблема підготовки вчителя у вітчизняній педагогічній теорії та практиці.
- •48.Проблеми формування особистості у педагогічній спадщині й.Г.Песталоцці, й.Ф.Гербарт, а.Дістервега.
- •46. Вітчизняна педагогіка радянського періоду про виховання особистості та колективу.
- •49.Розвиток ідей громадського та естетичного виховання у педагогічній спадщині в.О.Сухомлинського.
- •1. Основные компоненты перевода: смысл, эквивалентность, экстралингвистическая информация.
- •3. Полісемія як перекладознавча проблема.
- •6Складові спілкування одномовне та двомовне спілкування.
- •5. Полные эквиваленты и неполные эквиваленты
- •8. Основные переводческие приемы: замена, добавление, пропуск.
- •7. Основные приемы перевода: членение, объединение, перестановка, антонимический перевод.
- •10. Компрессия и расширение текста как переводческий прийом.
- •9. Виды устного перевода.
- •12. Історія перекладознавства доба Відродження
- •11. Історія перекладознавства доба середньовіччя.
- •14. Епоха Романтизму та встановлення принципів достовірного перекладу у Європі.
- •13. Розвиток перекладу у період Класицизму та Просвітництва.
- •16. Киево-Могилянська Академія та відродження перекладацької діяльності в Україні.
- •15. Перекладацька думка у Київській Русі 10-13 ст. Та в у країні 14-16 ст.
- •18. Единицы перевода и членение текста.
- •17 Розвиток перекладознавства в Україні 20ст.
- •20. Переклад та стиль.
- •19 . Перекладацька еквівалентність. Фактори, що впливають на вибір еквівалента.
- •22. Особливості машинного перекладу.
- •21. Виды перевода.
- •24. Хибні еквіваленти як перекладознавча проблема.
- •23.Безеквевалентна лексика як перекладознавча проблема.
- •26. Связь переводоведения с другими науками.
- •25. Перекладазнавство,як наука. Завдання теорії перекладу.
- •28. Передача прагматических значений при переводе.
- •27. Передача референційних значень при перекладі.
- •30. Переводческие трансформации: транскрипция, транслитерация, калькирование.
- •29. Контекст и ситуация при переводе
- •32. Переводческие трансформации: синтаксическое уподобление, членение и объединение предложений.
- •31. Переводческие трансформации: лексико-семантические замены, конкретизация, генерализация, модуляция.
- •34. Тексти для перекладу та їх класифікація.
- •33. Переводческие трансформации: грамматические замены, антонимический перевод, экспликация, компенсация.
- •36.Фоновые знания и имплицитная информация.
- •35. Моделі процесу перекладу.
- •38. Особливості перекладу власних назв.
- •37. Переклад слів-реалій
- •40.Рекомендуемые правила сегментации текста для перевода
- •39. Переклад фразеологізмів
- •1. Педагогіка - наука про виховання. Основні категорії педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
8. Основные переводческие приемы: замена, добавление, пропуск.
Замена — грамматическая или лексическая (или комплексная лексико-грамматическая) перестройка различных единиц исходного текста
а) Замены форм слова
б) Замены частей речи. He is а poor swimmer. - Он плохо плавает.
the British Government — правительство Англии; the American decision — решение США
в) Замены членов предложения (перестройка синтаксической структуры предложения) Пассив переходит в актив:
He was met by his sister. - Его встретила сестра.
объекта действия (подлежащее заменяется дополнением):
Visitors are requested to leave their coats in the cloak-room. - Посетителей просят оставлять верхнюю одежду в гардеробе.
обозначения причины (подлежащее заменяется обстоятельством причины):
The crash killed 20 people. - В результате катастрофы погибло 20 человек.
г) Синтаксические замены в сложном предложении
В строе сложного предложения наиболее часто наблюдаются следующие виды синтаксических трансформаций: 1) замена простого предложения сложным; I like watching her dance. Я люблю смотреть, как она танцует. 2) замена сложного предложения простым; It was so dark I couldn't see her. Я ее в темноте не мог видеть 3) замена главного предложения придаточным и наоборот; While I was eating my eggs, these two nuns with suitcases and all... came in. Я ел яичницу, когда вошли две монахини с чемоданчиками и сумками. 4) замена подчинения сочинением и наоборот; We had strolled to the front yard where Dill stood looking down the street at the dreary face of the Radlcy Place. Мы поплелись в палисадник, Дилл выглянул на улицу и уставился на мрачный дом Рэдли. 5) замена союзного типа связи бессоюзным и наоборот. It was hot as hell and the windows were all steamy. Жара была адская, все окна запотели.
д) Лексические замены
При лексических заменах происходит замена отдельных лексических единиц (слов и устойчивых словосочетаний) ИЯ лексическими единицами ПЯ, которые не являются их словарными эквивалентами, то есть, взятые изолированно, имеют иное референциальное значение, нежели передаваемые ими в переводе единицы ИЯ. Чаще всего здесь встречаются три случая - конкретизация, генерализация и замена, основанная на причинно-следственных отношениях (замена следствия причиной и причины следствием).
Добавления — Расширение термина ИЯ в ПЯ за счет добавления поясняющих слов. Необходимы, когда то или иное смысловое содержание в тексте подлинника передается иными средствами, к которым нельзя прибегнуть в исходном языке. При этом происходит добавление только определенных слов, никаких смысловых добавлений в данном случае нет, ибо в тексте переводящего языка заключена та же информация, что и в тексте подлинника, хотя она там выражена иными способами. например: pay claim (pay offer) требование (предложение) повысить зарплату, wage strike забастовка с требованием повышения заработной платы, gun license удостоверение на право ношения оружия,
Опущения
Опущение — явление, прямо противоположное добавлению. При переводе опущению подвергаются чаще всего слова, являющиеся семантически избыточными, то есть выражающие значения, которые могут быть извлечены из текста и без их помощи. Как система любого языка в целом, так и конкретные речевые произведения обладают, как известно, весьма большой степенью избыточности, что дает возможность производить те или иные опущения в процессе перевода. Так же используется в случае приема тавтологии, когда одно из стоящих рядом слов с одинаковым значением опускается.
The proposal was rejected and repudiated Предложение было отвергнуто; by force and violence насильственным путем
