5.4. Обслуговування програмного забезпечення

На відміну від побутової техніки ПК є апаратно-програмним комплексом, і його працездатність залежить не тільки від стану апаратної частини, але і рівною мірою від стану програмного середовища.

У зв’язку з цим, рекомендується регулярно користуватися спеціальними програмами, призначеними для виявлення і виправлення неполадок у програмному середовищі – антивірусні програми, утиліти перевірку стану жорсткого диска і його дефрагментації, програми тестування стану апаратури тощо.

Резервне копіювання інформації призначене для збереження важливої інформації на випадок її знищення з вінчестеру внаслідок збоїв програмного забезпечення, некоректних дій користувача, виходу з ладу вінчестера тощо.

6. Охорона праці

6.1. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що виникають при виконанні робіт за комп’ютером та методи їх запобігання.

У своєму розвитку охорона праці пройшла великий історичний шлях, але інтенсивного розвитку набула з початку машинного виробництва, яке поруч з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності, становило небезпеку для життя і здоров’я працюючих.

Повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Реальні виробничі умови характеризуються як правило наявністю деяких шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Небезпечний виробничий фактор – фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травм або іншого раптового різкого погіршення стану здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор – фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.

Захворювання - вплив на організм небезпечних і шкідливих факторів, в результаті чого погіршилось здоров’я людини.

До числа характерних прикладів виробничого травматизму належать: ураження електричним струмом, отруєння важким металом при роботі з принтером тощо.

При виконанні робіт за комп’ютером на працездатність і здоров’я користувачів вагомий вплив здійснює виробниче середовище. Це середовище у виробничих приміщеннях (офісах) в основному визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму, випромінювання.

До числа виробничих шкідливостей належать: отруйні речовини, вібрації, шум, різкі температурні коливання повітря, рух і вологість повітря, випромінювання, понижена рухливість людини. Для успішного вирішення питань зниження травматизму і захворювань на виробництві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасним випадкам.

Причини виникнення травм та захворювань поділяються на виробничо-технічні та психофізіологічні.

Виробничо-технічні причини, в свою чергу, поділяються на:

Організаційні – порушення дисципліни; неякісне навчання безпечним методом праці і проведення інструктажів; недоліки організації праці, недостатній контроль за дотриманням вимог з охорони праці тощо;

Технічні – незадовільний технічний стан обладнання; порушення або недосконалість технологічного процесу; неправильний вибір технологічних режимів, порушення вимог при експлуатації обладнання тощо;

Санітарно-гігієнічні – невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам, підвищений вміст виробничого пилу та отруйних речовин в повітрі, незадовільний санітарний стан приміщень та робочого місця тощо.

У кабінетах, де робота проводиться із застосуванням ПК, температура повітря повинна бути 19,5±0,5 ºС; швидкість повітря – не більше 0,1 м/с; відносна вологість 60±5% (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

До психофізіологічних причин відносяться: незадовільний психологічний клімат у колективі; нервово-психічні перевантаження; незадоволеність працею, стан сп’яніння.

Основними заходами запобігання травматизму та захворювання на виробництві є:

Організаційні – проведення навчання та інструктажів з охорони праці та безпечним методам ведення робіт; робота щодо професійного відбору, здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог з охорони праці тощо;

Технічні – підтримання справного стану обладнання та інструментів, модернізація технічного обладнання та його розміщення; механізація та автоматизація виробничих процесів; впровадження автоматичного та дистанційного керування; використання засобів колективного та індивідуального захисту тощо;

Санітарно-виробничі – доведення до нормативних вимог шкідливих виробничих факторів; підтримання чистоти і порядку на робочому місці в приміщенні і на території; виключення порушення особистої гігієни; придбання миючих та знешкоджуючих засобів та ін.;

Медико-профілактичні – організація медичних оглядів працівників; організація лікувально-профілактичного харчування.

Таблиця 6.1