- •Питання модульного контролю №1
- •Задачі Визначити статистичні показники вибірки
- •1. Середнє значення вибірки
- •Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є грубий промах
- •Дати оцінку ролі науки у науково-технічному прогресі
- •Обгрунтувати необхідність проведення перевірки однорідності середніх у процесі проведення наукових досліджень в деревообробці.
- •1. Дати оцінку науковому потенціалу деревообробної промисловості України
- •2. Обгрунтувати методику відкидання грубого спостереження (промаху)
- •3. Визначити статистичні показники вибірки 109,3 ; 105,6; 107,8; 107,4; 109,2; 108,04.
- •Проаналізувати наукові проблеми галузі і накреслити шляхи їх вирішення.
- •Обгрунтувати шляхи зменшення помилок першого і другого роду в процесі перевірки статичної гіпотези.
- •1. Дати оцінку впливу фундаментальних досліджень та прикладних досліджень на розвиток науково-технічного прогресу у д/о промисловості.
- •2. Охарактеризувати помилки першого і другого роду у процесу перевірки статистичної гіпотези.
- •3. Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є промахом:
- •2. Проаналізувати відмінності методики перевірки однорідності дисперсії двох і декількох вибірок.
- •Дати прогноз розвитку деревообробної промисловості України за рахунок впровадження у виробництво результатів наукових досліджень.
- •2. Обгрунтувати методику перевірки однорідності дисперсій
- •3. Визначити статистичні показники вибірки
- •1. Дати оцінку кожній складовій у структурі наукових досліджень.
- •2. Визначення кількості дубльованих спостережень для проведення основного досліду.
- •3. Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є промахом 3,2;3,4; 3,8; 9,2; 3,9; 3,5; 3,7; 4,2; 4,4.
- •1.Обґрунтувати особливості проведення наукових досліджень процесів механічної та гідротермічної обробки деревини, складання і оздоблення виробів з деревини.
- •2.Проаналізувати властивості нормального розподілу величини.
- •Обґрунтувати значення моделювання в процесі проведення
- •Обгрунтувати використання випадкових величин в наукових
- •3. Визначити статистичні показники вибірки
- •1. Обгрунтувати необхідність застосування системного підходу у наукових дослідженнях, як одного з методів ефективного використання моделювання.
- •2. Дати оцінку значенню наукового експерименту в процесі експериментальних досліджень.
- •1. Дати оцінку використанню детермінованих та неперервних
- •2. Обгрунтувати необхідність сумісності і некорельованості
- •1. Визначити приоритетні сфери застосування предметних, аналогових і символічних моделей у царині деревообробки.
- •2. Дати оцінку основним вимогам, що ставляться до вихідного
- •Проаналізувати вплив керованих, некерованих факторів та збурень на вихідні параметри створюваних моделей у деревообробці.
- •Дати оцінку основним вимогам, що ставляться до вихідного
- •3. Визначити статистичні показники вибірки
2. Визначення кількості дубльованих спостережень для проведення основного досліду.
Одним із завдань пошукового експерименту є визначення оптимальної
кількості дубльованих спостережень для основного експерименту. Визначають
необхідну (для прийнятого рівня значущості) кількість дубльованих
спостережень у кожному досліді основного експерименту за формулою:
де Рдоп - це допустима похибка, що характеризує розбіжність математичного сподівання і середнього вибірки, виражена у відсотках .
3. Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є промахом 3,2;3,4; 3,8; 9,2; 3,9; 3,5; 3,7; 4,2; 4,4.
Варіант 10
1.Обґрунтувати особливості проведення наукових досліджень процесів механічної та гідротермічної обробки деревини, складання і оздоблення виробів з деревини.
Однорідність дослідів являється однією з важливих умов правильного використання статистичних методів обробки спостережень. Щоб забезпечити однорідність досліду, потрібно кожну серію проводити на одному і тому ж обладнанні., за незмінної методики, одними і тими ж дослідниками в реальний термін.
2.Проаналізувати властивості нормального розподілу величини.
-Симетричність відносно центру плану-алгебраїчна сума елементів стовців будь-якого фактору = 0
- нормованість – сума квадратів елементів стовпця будь-якого фактору = кількості дослідів
-ортогональність – сума по членах добутків будь-яких 2-х стовців матриці = 0
Варіант 11
Обґрунтувати значення моделювання в процесі проведення
наукових досліджень.
Моделювання у наукових дослідженнях стало використовуватися ще в глибокій древності, й поступово захопило все нові галузі наукових знань: технічне конструювання, будівництво й архітектуру, астрономію, фізику, хімію, біологію і, нарешті, суспільні науки.
Моделювання широко використовується як засіб експериментального дослідження. Специфіка експерименту полягає в тому, що він виражає активне відношення людини до дійсності. Хоч будь-який експеримент включає спостереження як необхідну стадію дослідження, однак експеримент, окрім спостереження, містить таку суттєву для практики ознаку, як активне втручання у хід вивчаємого процесу.
Існує особлива форма експерименту, для якої характерно використання діючих матеріальних моделей як спеціальних засобів експериментального дослідження. Така форма зветься модельним експериментом. На відміну від звичайного експерименту, де його засоби так чи інакше взаємодіють з об'єктом дослідження, тут взаємодії нема, тому що експериментують не з самим об'єктом, а з його замісником. При цьому об'єкт-замісник і експериментальна установка об'єднуються, зливаються у діючій моделі у одне ціле. Таким чином, виявляється двояка роль, яку модель виконує в експерименті: вона одночасно є і об'єктом вивчення, і експериментальним засобом.
Під моделюванням розуміють дослідження будь-яких явищ, процесів чи систем шляхом побудови й вивчення їхніх моделей, тобто об'єктів, що є уявно наведеними або матеріально реалізованими системами, кожна з яких, відображаючи чи відтворюючи об'єкт - оригінал, здатна заміщувати його так, що її вивчення дасть нову інформацію про цей об'єкт. В результаті моделювання створюється проміжний об'єкт знання - модель, що у пізнавальному процесі виконує ряд функцій, зокрема: функцію заміщення моделюємої системи; інформаційну; гносеологічну; формалізаційно-алгоритмічну; доказово-ілюстративну.
