- •Питання модульного контролю №1
- •Задачі Визначити статистичні показники вибірки
- •1. Середнє значення вибірки
- •Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є грубий промах
- •Дати оцінку ролі науки у науково-технічному прогресі
- •Обгрунтувати необхідність проведення перевірки однорідності середніх у процесі проведення наукових досліджень в деревообробці.
- •1. Дати оцінку науковому потенціалу деревообробної промисловості України
- •2. Обгрунтувати методику відкидання грубого спостереження (промаху)
- •3. Визначити статистичні показники вибірки 109,3 ; 105,6; 107,8; 107,4; 109,2; 108,04.
- •Проаналізувати наукові проблеми галузі і накреслити шляхи їх вирішення.
- •Обгрунтувати шляхи зменшення помилок першого і другого роду в процесі перевірки статичної гіпотези.
- •1. Дати оцінку впливу фундаментальних досліджень та прикладних досліджень на розвиток науково-технічного прогресу у д/о промисловості.
- •2. Охарактеризувати помилки першого і другого роду у процесу перевірки статистичної гіпотези.
- •3. Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є промахом:
- •2. Проаналізувати відмінності методики перевірки однорідності дисперсії двох і декількох вибірок.
- •Дати прогноз розвитку деревообробної промисловості України за рахунок впровадження у виробництво результатів наукових досліджень.
- •2. Обгрунтувати методику перевірки однорідності дисперсій
- •3. Визначити статистичні показники вибірки
- •1. Дати оцінку кожній складовій у структурі наукових досліджень.
- •2. Визначення кількості дубльованих спостережень для проведення основного досліду.
- •3. Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є промахом 3,2;3,4; 3,8; 9,2; 3,9; 3,5; 3,7; 4,2; 4,4.
- •1.Обґрунтувати особливості проведення наукових досліджень процесів механічної та гідротермічної обробки деревини, складання і оздоблення виробів з деревини.
- •2.Проаналізувати властивості нормального розподілу величини.
- •Обґрунтувати значення моделювання в процесі проведення
- •Обгрунтувати використання випадкових величин в наукових
- •3. Визначити статистичні показники вибірки
- •1. Обгрунтувати необхідність застосування системного підходу у наукових дослідженнях, як одного з методів ефективного використання моделювання.
- •2. Дати оцінку значенню наукового експерименту в процесі експериментальних досліджень.
- •1. Дати оцінку використанню детермінованих та неперервних
- •2. Обгрунтувати необхідність сумісності і некорельованості
- •1. Визначити приоритетні сфери застосування предметних, аналогових і символічних моделей у царині деревообробки.
- •2. Дати оцінку основним вимогам, що ставляться до вихідного
- •Проаналізувати вплив керованих, некерованих факторів та збурень на вихідні параметри створюваних моделей у деревообробці.
- •Дати оцінку основним вимогам, що ставляться до вихідного
- •3. Визначити статистичні показники вибірки
3. Визначити статистичні показники вибірки 109,3 ; 105,6; 107,8; 107,4; 109,2; 108,04.
Варіант-4
Проаналізувати наукові проблеми галузі і накреслити шляхи їх вирішення.
Однією з головних проблем сучасного розвитку меблевої промисловості є підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення процесу виробництва меблів трудовими ресурсами. Меблева промисловість протягом останніх років динамічно розвивається. Цьому сприяють сучасне обладнання, якісна сировина, матеріали, комплектуючі. При наявності головної ланки - кваліфікованих фахівців - на підприємствах створюють продуктивний виробничий процес.
На сьогодні існує ряд факторів, які стримують розвиток вітчизняного меблевого ринку. Перша складність – невідповідність пропонованого продукту потребам покупців. Багато фірм вимушені орієнтуватися на свої технологічні можливості, які не дозволяють впроваджувати новинки з Європи і виводити на ринок принципово нові конкурентоздатні продукти. Ще одне обмеження – дефіцит конструкторських розробок, інноваційних дизайнерських ідей, відсутність національної дизайнерської школи, і як наслідок – відсутність фахівців-професіоналів. Шляхи вирішення проблем:
- створення механізму, що стимулюватиме інвестування коштів у перспе-
ктивні вітчизняні наукові дослідження;
- встановлення високих ставок імпортного мита;
- видача пільгових кредитів для експортно-орієнтованих компаній під 5-
7% річних;
- повна або часткова компенсація вітчизняним компаніям участі у закор-
донних виставках;
- зменшення кількості перевірок контролюючими органами.
Обгрунтувати шляхи зменшення помилок першого і другого роду в процесі перевірки статичної гіпотези.
Помилка першого роду полягає у тому, що відкидається гіпотеза Н0, яка насправді є істинною. Імовірність цієї помилки задається наперед вибраним рівнем значущості q, причому чим менша величина q, тим менше шансів допустити таку помилку. Помилка другого роду полягає у тому, що гіпотеза Н0 приймається, але насправді вона хибна, позаяк вірною є гіпотеза Н1.
Імовірність допустити помилку першого роду (невиправдане відхилення Н0) отримала назву рівня значущості і позначається q.
Помилки І і II роду за своїми наслідками нерівнозначні і ведуть до різних матеріальних втрат. Тому вибір рівня значущості повинен ґрунтуватись на обліку можливих втрат: чим більші ці втрати, тим меншим повинен бути рівень значущості. Однак, якщо знижується рівень значущості, збільшується імовірність появи помилок другого роду. В цьому розумінні помилки І і II роду є конкуруючими.
Встановлюючи певний рівень значущості, дослідник контролює імовірність помилки І роду: чим він нижчий, тим частіше Н0 буде визнаватись правильною. Однак, як було зазначено вище, зниження рівня значущості веде до появи помилок другого роду. В більшості випадків єдиним шляхом одночасного зменшення імовірності появи помилок двох родів є збільшення чисельності вибірки.
Варіант 5
1. Дати оцінку впливу фундаментальних досліджень та прикладних досліджень на розвиток науково-технічного прогресу у д/о промисловості.
Фундаментальні дослідження — це експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їхнього взаємозв’язку. Результатом їх виконання є гіпотези, теорії, методи тощо. Фундаментальні дослідження можуть закінчуватися рекомендаціями щодо проведення прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання одержаних наукових результатів, науковими публікаціями тощо.
Прикладні дослідження — це оригінальні дослідження, які здійснюються для отримання нових знань, але призначені головним чином для здійснення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше.
На мою думку фундаментальні дослідження завжди передують прикладним, оскільки фундаментальні знання це основа, тобто загальні закони тощо, на яких ґрунтується те чи інше явище. У деревообробній промисловості пріоритет мають прикладні дослідження, оскільки на основі загальних знань і законів важко охарактеризувати той чи інший процес деревооброблення оскільки деревина є природнім матеріалом та потребує всебічного вивчення та прикладного підходу і лише в комплексному поєднанні можна досягти результату.