1.2 Характеристика району розміщення підприємства

Територія ПАТ «ПівдГЗК» розташована в південній частині Криворізького басейну. У фізико - географічному положенні район досліджень приурочений до степової зони. Абсолютні відмітки території досліджень змінюються в широких межах - від 130 м на вододілах, до 25- 30 м в заплаві р. Інгулец.

Згідно з даними Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів, станом на 01.10.2013, підприємство займає площу 4090,589 га земель, у тому числі:

• в межах м. Кривого Рогу - 2506,2115 га;

• в межах Широківського району - 1562,0066 га;

• в межах Криворізького району - 22,3709 га.

Ділянка, на якій знаходиться ПАТ «ПівдГЗК», розташована в промисловій зоні м. Кривий Ріг і використовується за прямим призначенням. У межах загального землекористування територія проммайданчика обмежена:

• з північної сторони - територією Скелеватського родовища і територією колективного садибного господарства;

• з північно-західної сторони - автотранспортною магістраллю на с. ПівдГЗКа і с. НКГЗК, за якою розташована житлова забудова;

• зі східної сторони - об'єктами складського, виробничого і транспортного призначення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

• з південної сторонни - ріллям і житловою забудовою Широківського району;

• з південно - західної сторони - вільними землями Широківського району;

• з західної сторони - житловою забудовою (с. Рудничне).

Найбільш крупними балками в районі є балки Грушевата, Городоватка, Свістунова, Вовча і Івановська.

Поверхня району істотно ускладнена техногенними формами рельєфу - шламосховищами, відвалами, кар'єром, ставками-накопичувачами.

Центральний і південний райони Криворізького залізорудного басейну в орфографічному відношенні відносяться до Східно-Придніпровської височини, сильно порізаною яро-балочною мережею.

Водною артерією району є р. Інгулец - права притока р. Дніпро. У середній течії річка Інгулец зарегульована Карачуновським водосховищем.

Відповідно до розробленого проекту для ПАТ «ПівдГЗК» встановлені наступні розміри санітарно-захисної зони:

• для кар'єра - 450 м у східному та південно-східному напрямках, за рештою напрямків - 1500 м;

• для відвалів «Лівобережні» - 300 м;

• для відвалів «Правобережні» - 500 м за північним і південним напрямком, 300 м - за східним і західним напрямкам;

• для шламосховищ «Войково» та «Об'єднане» - 300 м;

• для агломераційного виробництва - 700 м за північно-східним напрямком, 640 м - за північним напрямком, 960 м - за східним напрямком, 1120 м - за південно-східним і західним напрямками, 1280 м - за південним і південно-західним напрямками.

1.3 Геологічна і геоекологічна характеристика родовищ корисних копалин

Сировинною базою комбінату є Скелеватське магнетитове родовище залізистих кварцитів, розташоване на території Інгулецкого району м.Кривого Рогу. Родовище знаходиться на правому березі р.Інгулец і входить в Південний структурно-тектонічний район Кривбасу і приурочене до південного замикання Западно-Інгулецької синкліналі, складеної породами Саксаганської звиті.

Вона представлена шістьма горизонтами залізистих кварцитів і шістьма горизонтами кристалічних сланців. Продуктивним горизонтом залізистих кварцитів, який використовується для отримання концентрату, є четвертий залізистий горизонт, представлений неокисленими магнетитовими кварцитами. Дійсна потужність його становить 240 м, горизонтальна коливається від 300 до 500 м на сході й від 300 до 800 м на заході.

В цілому по родовищу середній зміст заліза розчинного складає 35,1 %, а залізо - магнетитового - 28,5 %.

Видобування залізистих кварцитів Скелеватського магнетитового родовища здійснюється в кар'єрі загальною площею 561 га, який розташований в північно-західній частині ділянки землекористування комбінату.

Кар'єр має форму конуса з поглибленням до відмітки – 270 м, з найбільшим діаметром у верхній частині розрізу – 2600 м. Територія кар'єру організована багатоярусним уступами.

При видобутку магнетитових кварцитів потужно добувають окисленні кварцити п'ятого й шостого залізистих обріїв і зони окиснення четвертого залізистого обрію. Ці кварцити служать сировинною базою Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд. Добуті окислені кварцити складаються у відособлені відвали (з 1986р. окремо по обріях).

Неокислені роговики кар'єру представлені наступними різновидами:

а) силікатно-карбонатно-магнетитові -52%;

б) магнетитові - 27% ;

в) магнетито-силікатно-карбонатні - 21% .

Силікатно-карбонатно-магнетитові роговики. Текстура роговиків середньо й широкосмугаста. Склад роговиків чергується магнетитовими, нерудними й змішаними шарами. Вміст заліза розчинного в цих роговиках: 32,0%, магнітного – 23,0%. При дрібнюванні до 95% класу – 0,071 мм можна одержати з вмістом заліза 35,5-67,0%.

Магнетитові роговики. По вмісту заліза магнетитового й текстурно-структурної особливостей магнетитові роговики відрізняються. Вміст заліза розчинного – 34,0%, магнітного – 28,0%. При питомій продуктивності 0,23 т\год м³ і здрібнюванні до 95% класу 0,071 мм можна одержати в результаті збагачення концентрати з вмістом заліза 65,0-65,5%.

Магнетито-силікатно-карбонатні роговики. Магнетито-силікатно-карбонатні роговики являють собою некондиційні різниці по вмісту заліза магнітного 14,0-16,0%. Головними мінералами є магнетит, силікати карбонати і кварц. Силікатно-карбонатно-магнетитові роговики важко збагачуємі. При здрібненні до 95,0-96,0% класу – 0,071 мм виходять концентрати з вмістом заліза 63,0-63,5%.

У районі родовища виділені наступні основні водоносні горизонти:

• четвертинних відкладень;

• неогенових відкладень;

• кристалічних порід докембрію.

На території санітарно-захисної зони ВАТ "ПівдГЗК" знаходяться три природоохоронні геологічні об'єкти: виходи аркозових пісковиків, піщана скеля і скелеватські виходи.