ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

1. Характеристика сучасного стану підприємства..........5

1.1 Загальні відомості про підприємство ПАТ «ПівдГЗК».................................5

1.2 Характеристика району розміщення підприємства.......................................6

1.3 Геологічна і геоекологічна характеристика родовищ корисних копалин...8

2. Рекультивація порушених земель...........................................10

2.1 Технічний етап рекультивації........................................................................11

2.1.1 Розрахункова частина..................................................................................14

2.2 Біологічний етап рекультивації......................................................................16

2.2.1 Природне заростання кар'єрно-відвальних територій..............................17

3. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ ДАННОГО ПІДПРИЄМСТВА...............................................................................................19

3.1 Характеристика стану порушення природного ландшафту…………...….19

3.2 Способи рекультивації порушених земель відвалів ПівдГЗК.....................20

ВИСНОВКИ..........................................................................................................22

СПИСКО ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................24

ВСТУП

Гiрничо-промисловий комплекс, як один iз видiв економiчної діяльностi, виступає значним забруднювачем навколишнього природного середовища. Одним із найнебезпечніших факторів негативного впливу на довкiлля є порушення земної поверхнi при розробцi родовищ корисних копалин, що призводить до змiни структури i погiршення якостi, або взагалi зникнення родючого шару, до змiни форм рельєфу, ландшафтних порушень. Це викликає, в свою чергу, загибель або деградацiю рослинного та тваринного свiту.

Значні порушення земноi поверхнi вiдбуваються при проведеннi вiдкритих гiрничих та розкривних робiт, при видобуваннi корисних копалин в кар’єрах.

Значнi земельнi дiлянки займають вiдвали i хвостосховища. В результаті цього на земній поверхні з´являються западини і виïмки, що призводить до змiни водного режиму i, як наслiдок, заболочування мiсцевостi, а залишенi без рослинного покриву порушенi породи стають причиною iнтенсивноï водної та вітрової ерозії.

Вiдводи земель під гiрниче виробництво пов’язані з вилученням земельної дiлянки у землекористувачiв на певний перiод часу i, вiдповiдно, скороченням земельних ресурсiв краïни. Характерно те, що вилученi і порушенi землі стають малопридатними для продуктивного використання в сiльському i лiсовому господарствi. При цьому процеси природного вiдновлення рослинного покриву, грунту i рельєфу порушених земель протiкають повiльно або взагалi не вiдбуваються.

Саме такі порушення земної поверхнi, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такi землi пiдлягають штучному вiдновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель.

Головна мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.

Основні напрямки рекультиваціï:

• сільськогосподарський – створення на порушених землях сільськогосподарських угідь;

• рибогосподарський – утворення в пониженнях техногенного рельєфу водойм різного призначення;

• лісогосподарський – утворення лісонасаджень різного типу;

• рекреаційний – утворення на порушених землях об´єктів відпочинку;

• природоохоронний та санітарно-гігієнічний;

• біологічна або технічна консервація порушених земель хвостосховищ, які негативно впливають на оточуюче середовище;

• будівельний – приведення порушених земель до стану, придатного для промислового та цивільного будівництва.

Рекультивація порушених земель здійснюється в 2 етапи:

1) технічний етап включає підготовку порушених земель для наступного цільвого використання в народному господарстві;

2) біологічний етап включає виконання заходів щодо відновлення родючості земель, до них належать агротехнічні заходи, направлені на відновлення флори і фауни.