55

Реферат

Курсовий проект містить пояснювальну записку в обсязі: 52 арк., 6 рис., 14 табл., 11 джерел.

Об’єкт дослідження – дільниця гідромеханізації.

Мета роботи – електропостачання земснаряду 350-50Л.

Метод дослідження – розрахунково-графічний з використанням стандартних методик, викладених в нормативній літературі.

Виконаний курсовий проект включає такі складові: електропостачання земснаряду, технічні характеристики трансформатора трансформаторної підстанції, схему релейного захисту головного двигуна, вимірювання та сигналізація, вибір та перевірка обладнання, вибір заземлення, технічна характеристика електричного двигуна СД-630.

Курсовий проект виконано відповідно до вимог Стандартів Системи проектної документації для будівництва та інших діючих державних стандартів.

Земснаряд, струмоприймач, втрати, провода, кабель, коротке замикання, трансформатор, потужність, схема, автоматика, захист, апарати, двигун, механічна характеристика.

ЗМІСТ

Реферат………………………………………………………………………………….....4

Вступ………………………………………………………………………………………6

1 Електричний розділ………………………………………………………………..8

1.1 Розрахунок електричних навантажень…………………………………………...8

1.2 Компенсація реактивної потужності…………………………………………….11

1.3 Вибір високовольтної схеми електропостачання…………………………...…..13

1.4 Вибір кількості та потужності трансформаторів підстанцій…………………...13

1.5 Розрахунок струмів короткого замикання………………………………………19

2 Механічний розділ………………………………………………………………...24

2.1 Призначення, устрій, робота та технічна характеристика КТП………………..24

2.2 Релейний захист головного електродвигуна та облік електроенергії…………26

2.3 Вибір та перевірка обладнання…………………………………………………..31

2.4 Визначення кількості запасних частин для експлуатаційного ремонту………33 земснаряду

2.5 Складання річного плану технічного обслуговування та ремонту……………33

земснаряду

3 Заходи ПУЕ та ППБ………………………………………………………………36

3.1 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні…...36 механічного обладнання

3.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні…...40 електричного обладнання

4 Охорона праці……………………………………………………………………..44

5 Охорона навколишнього середовища…………………………………………...46

Перелік літератури……………………………………………………………………...52

Вступ

Гідромеханізація — спосіб механізації гірничих і земляних робіт. Методами гідромеханізації розробляють незв'язні та зв'язні ґрунти (пісок, глину), торф, крейду, сіль, кам'яне вугілля, а також відходи різних виробництв.

Найбільше поширення гідромеханізація набуває у гідротехнічному будівництві і гірничій справі, як у наземних умовах (розмив ґрунтів, намив гребель, дамб, обвалувань, риття каналів, котлованів, очистка водоймищ і т.i.), так і під землею (гідровідбивання та гідрозакладка, гідротранспорт та гідропідйом). Основною схемою технології є комбінація «гідромонітор-землесос».

Здебільшого основною ознакою гідромеханізація є наявність гідравлічного транспорту.

Протягом останніх десятиліть при виробництві земляних робіт успішно застосовується спосіб гідромеханізації. Він полягає у використанні води для здійснення всіх операцій з розробки, транспортуванню і укладанні грунту. Гідромеханізація є яскраво вираженим комплексно-механізованим безперервним виробничим процесом, в якому одна з основних операцій – розробка грунту – може бути здійснена наступними способами: гідромоніторним, при якому грунт розробляється струменем води у відкритому вибої, і землесосних, завдяки розпушуванню грунту під водою і всмоктуванню пульпи земснарядом.

Перший спосіб отримав широке поширення при розтині корисних копалин на вугільних розрізах, рудниках і кар'єрах, а другий-у гідротехнічному і транспортному будівництві, при проведенні днопоглиблювальних та планувальних робіт, видобутку будівельних матеріалів, будівництві портів та ін гідромеханізованим способом створюються дамби і земляні греблі, намиваються острови для видобутку нафти і території для промислового та цивільного будівництва.

Гідромеханізованим спосіб в порівнянні з іншими способами механізації земляних робіт має ряд переваг: одночасне і безперервне здійснення розробки, транспортування і укладання грунту;

високоякісна укладання грунту при природному його ущільненні; можливість диференціації грунту при укладанні, що підвищує якість укладається грунту; можливість автоматизації всього процесу земляних робіт при порівняно низькій їх вартості.

До недоліків цього способу ведення земляних робіт можна віднести велику енергоємність і металомісткість, підвищену трудомісткість підготовчих і монтажних робіт, обмеженість застосування способу в районах з суворим кліматом.

ЗАТ «Завод гідромеханізації» успішно виконав роботи з проектування нового земснаряда, продуктивністю 4000 м3 / год класу РРР «X М-ПР 2,5 (лід 40) А». Про це 25 лютого 2015 повідомила прес-служба ЗАТ «Завод гідромеханізації».

Як повідомляється, роботи були проведені в рамках виконання державного контракту № 3.09-14 від 02.12.2014 на розробку технічного проекту мелкосідящіх земснаряда «річка-море» плавання з льодовим класом для Федерального агентства морського і річкового транспорту (Росморречфлот). Голова ради директорів УК «гідромех» Данило Гарбуз в ході II Міжнародного форуму днопоглиблювальних компаній в Москві, організованого медіа-групою «ПортНьюс», повідомив про результати виконання даного контракту.

У ході виконання виконані науково-дослідні роботи цивільного призначення для державних потреб Російської Федерації по темі: «Розробка технічного проекту землесосного снаряда для днопоглиблювальних робіт на барах сибірських річок». Земснаряд призначений для робіт з очищення та днопоглиблення внутрішніх водних шляхів на річках Лена, Яна і Індигірка з метою забезпечення необхідних габаритів суднових ходів, особливо на барових ділянках.

Основні характеристики земснаряду, який отримав робочу назву «гідромех Арктичний»: Довжина 113,4 метра, довжина між перпендикулярами 103,20 метра, ширина 16,00 метрів, висота борту 5,00 метрів, осадка, згідно з проектом прибл. 1,95 метра, осадка при днопоглибленні макс. 2,0 метра. Валовий тоннаж 3150 р. тонн, водотоннажність - +/- 2900 тонн, дедвейт при проведенні днопоглиблювальних робіт 500 тонн. Максимальна глибина розробки 14 метрів.

Для довідки: ЗАТ «Завод гідромеханізації» з 2012 року займається проектуванням самохідних і самоотвозних земснарядів (TSHD - trailing suction hopper dredger).

Електротехнічний розділ Розраховуємо електричні навантаження дільниці гідромеханізації Вихідні дані для розрахунку електричних навантажень надати у таблиці 1.1 згідно завдання. Таблиця 1.1- Вихідні дані для розрахунку електричних навантажень Найменування Величина Тип землесосного снаряду 350-50Л Час використання максимального навантаження, Тмах, год. 4305 Середнє значення температури навколишнього середовища, tср, ˚С 25 Довжина повітряної лінії електропостачання, Lпл, км 1425 Довжина кабельної лінії електропостачання, Lкл, км 0,20 Розрахунок електричних навантажень земснаряду проводиться за методом коефіцієнта попиту. Коефіцієнт попиту Кc представляє відношення розрахункової потужності до номінальної встановленої. Інакше кажучи, це коефіцієнт використання встановленої потужності. (1.1) де Pp – розрахункова потужність струмоприймача, кВт; Pвтан – встановлена потужність струмоприймача, кВт.
					ЗГЕК.05050203.116КППЗ
Зм	Арк	№ докум	Підп	Дата
Розроб		Москалець			Електротехнічний розділ	Літ			Арк	Аркушів
Перев		Бабченко					н		8	16
Консульт						4 ОЗГ-11
Н.контр		Бабченко

Таблиця 1.2 - Перелік струмоприймачів земснаряду

№ зп	Струмоприймач	Кількість, шт	Встановлена потужність, Рвстан, кВт	Коефіцієнт попиту, Кс	Коефіцієнт потужності, cos φн
1	Головний двигун ґрунтового насосу	1	1250	0,95	0,85
2	Потужність двигуна приводу розпушувача	1	125	0,9	0,85
3	Лебідка рамопідйомна	1	20	0,45	0,85
4	Лебідка папільонажна	2	14,5	0,4	0,85
5	Лебідка пальопідйомна	2	14,5	0,4	0,85
6	Власні потреби	1	30	0,6	1
7	Насос допоміжного водопостачання	2	125	0,4	0,85
8	Електрозварювальний апарат	2	30	0,45	0,85

Визначаємо розрахункову потужність земснаряду_п Р_р, кВт:

(1.2)

де P_встан. – встановлена номінальна потужність для струмоприймача земснаряду, кВт;

m_i–кількість струмоприймачів одного найменування;

K_ci–коефіцієнт попиту споживача електроенергії;

n-кількість найменувань струмоприймачів.

=1477,2 кВт

Визначаємо реактивну розрахункову потужність земснаряду, _Qp, кВАр:

(1.3)

де P_встан. – встановлена номінальна потужність для струмоприймача земснаряду, кВт;

m_i–кількість струмоприймачів одного найменування;

K_ci–коефіцієнт попиту споживача електроенергії;

n-кількість найменувань струмоприймачів.

(1.4)

Визначаємо повну розрахункову потужність земснаряду, _Sp,_кВА:

(1.5)

Визначаємо розрахунковий струм електропостачання земснаряду, А:

(1.6)

Визначаємо розрахунковий коефіцієнт потужності,

(1.7)

1.2 Компенсація реактивної потужності

Реактивна потужність споживається як електроприймачами, так і елементами мережі.

Дати характеристику реактивної потужності та вказати для чого проводиться компенсація реактивної потужності.

Якщо в приводі ґрунтового насосу використовується синхронний двигун, то додаткові компенсуючі пристрої, не розраховуються.

При використанні асинхронного двигуна вибрати компенсуючий пристрій, необхідний для підвищення коефіцієнту потужності земснаряду.

Якщо розрахунковий коефіцієнт потужності менший за директивний, значення якого коливається від cos_д 0,92-0,95, то виконується розрахунок потужності компенсуючого пристрою.

Для підвищення коефіцієнту потужності необхідно вибрати компенсуючий пристрій.

Визначивши значення розрахункового cosφ_p і задаючись значенням директивного cos_д , визначаємо значення розрахункового і директивного tgφ,

(1.8)

(1.9)

Визначаємо значення реактивної потужності, яку споживають струмоприймачі до компенсації реактивної потужності _Qр,_{кВАр :}

(1.10)

Визначаємо, яку реактивну потужність споживатимуть струмоприймачі після компенсації Qр ,кВАр:

(1.11)

Визначаємо розрахункову потужність компенсуючого пристрою Q_c ,кВАр

(1.12)

(1.13)

В якості компенсуючого пристрою реактивної потужності при постачанні земснаряду використовуємо батареї статичного конденсатора або синхронний двигун.

Вибираємо компенсуючий пристрій типу: КМ – 3,15 – 10 – 38 – 10.

Визначаємо повну потужність земснаряду після компенсації реактивної потужності, SPK, кВА:

(1.14)

Визначаємо коефіцієнт потужності після компенсації :

(1.15)

Визначаємо розрахунковий струм електропостачання після компенсації реактивної потужності IPK , А:

(1.16)

1.3 Вибір високовольтної схеми електропостачання

Електропостачання земснаряду здійснюється від районної підстанції з напругою U_н= 35/6 кВ по повітряній високовольтній лінії L_пл до шафи берегового підключення (надалі ШБП). Від ШБП електропостачання земснаряду здійснюється по кабельній лінії L_кл, що прокладена по пульпопроводу до розподільного пристрою (надалі РП). РП встановлений на земснаряді.

Вибір типу й схеми живлення підстанцій, а також числа трансформаторів обумовлений величиною й характером електричних навантажень, а також виробничими, архітектурно-будівельними й конструкційними вимогами.

Вибираємо принципову однолінійну схему.

Типова схема електропостачання земснаряду надана на рисунку 1.1

35 КВ ТМ 6 КВ ШБП

Земснаряд

Рисунок 1.1 - Однолінійна схема електропостачання земснаряду