Поняття обігу цінних паперів
Законодавець
розділяє поняття «розміщення» та «обіг
цінних паперів».
Відповідно до ст.
1 закону України «Про цінні папери та
фондовий ринок» обіг цінних паперів
визначається як вчинення правочинів,
пов’язаних з переходом прав власності
на цінні папери і прав за цінними
паперами, за винятком договорів, що
укладаються під час розміщення цінних
паперів.
Таким чином,
законодавець вважає розміщення цінних
паперів кінцевим етапом емісії, а всі
правочини, що пов’язані з переходом
права власності на цінні папери, вважає
обігом.
Проте в літературі
зустрічається також інший погляд,
відповідно до якого до поняття «обіг»
включається первинне розміщення
емісійних цінних паперів.
Також слід звернути
увагу на те, що чинним законодавством
під поняття «обіг цінних паперів»
підпадають лише правочини, що тягнуть
за собою перехід права власності на
цінні папери. Враховуючи таку ситуацію,
довірче управління цінними паперами
неможливо визнати обігом цінних паперів,
оскільки воно не тягне за собою переходу
права власності на цінні папери. Проте
чинне законодавство надає можливість
власникові цінного папера здійснювати
рефінансування своєї діяльності за
допомогою операцій РЕПО (купівля-продаж
із зобов’язанням зворотного викупу),
які в літературі розглядаються як
довірче управління.
Враховуючи
викладене, вважаємо за можливе
запропонувати таке визначення: обіг
цінних паперів
- це зміна власників цінних паперів у
результаті здійснення цивільно-правових
угод, а також при настанні інших указаних
у законодавстві юридичних фактів після
завершення емісії (вторинний ринок
цінних паперів).
