Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема_1_Фондовий ринок як складова фінансової си...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
87.55 Кб
Скачать

10

Лекція №1

ТЕМА

Фондовий ринок як складова фінансової системи

ТЕМА: Фондовий ринок як складова фінансової системи

Ринок цінних паперів - обов’язковий елемент ринкової економіки

До сфер соціально-економічного життя країни, безумовно, належить і фінансовий ринок, незмінною складовою в структурі якого є ринок цінних паперів.

В економіці кожної країни постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів. Його головними учасниками є підприємства, організації, приватні фірми, корпорації, держава, індивідуальні господарники, різноманітні фінансові інститути (комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та компанії, пенсійні фонди). При цьому в одних суб’єктів виникає потреба в додаткових коштах, в інших — накопичуються заощадження, які можуть бути використані для інвестування. Метою фінансового ринку є акумуляція та ефективне розміщення заощаджень в економіці країни.

Фінансовий ринок являє собою грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах. Таке «вузьке» розуміння досить широкого поняття є важливим саме при вивченні ринку цінних паперів і процесів, що відбуваються на ньому. Фінансовий ринок є цілісною системою, яка складається із взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих елементів, кожний з яких спроможний окремо впливати на розвиток цієї системи.

Структура фінансового ринку:

1. Ринки матеріальних активів. Ринки матеріальних активів мають справу з операціями з купівлі-продажу промислових товарів, комп’ютерної техніки, з нерухомістю, споживчими товарами тощо.

2. Ринки валютних коштів. До ринків валютних коштів, як правило, належать такі ринки, на яких здійснюються операції з валютою (у вигляді готівки), платіжними документами і цінними паперами, вираженими в іноземній валюті. Цей ринковий розділ є одним із найбільш стабільних і досить великих за обсягами.

3. Ринки деривативів (ф’ючерсів, форвардів). До ринків деривативів, як правило, належать операції з фінансовими ф’ючерсами, опціонні і форвардні контракти. Вони здійснюються як на умовах «спот», так до визначеної дати в майбутньому та передбачають страхування (хеджування) ризику. Об’єктами таких операцій можуть бути валюта, цінні папери, товари. Незважаючи на невелику історію (близько ЗО років), світові експерти розглядають цей сектор фінансового ринку як один з найбільш перспективних.

4. Ринки заставних. Під такими ринками розуміють частини фінансового ринку країн, де обертаються позики під комерційну та промислову нерухомість, під житлові будинки, фермерські господарства га інше. Такі ринки є розвинутими, поширеними, але вони займають незначну частку фінансового ринку.

5. Ринки споживчих кредитів. Такі ринки займають ще меншу, ніж попередні, частку фінансового ринку і найбільш поширені серед населення країни. Сюди входять позики під заставу автомобілів, на придбання побутових електроприладів, на навчання, відпочинок тощо.

6. Ринки інвестицій. Під ринками інвестицій розуміють ринкові сегменти, у межах яких відбуваються операції з майновими та інтелектуальними цінностями, які здійснюються з метою отримання прибутку або соціального ефекту. До об’єктів такого інвестування належать, з одного боку, грошові кошти, цільові банківські вклади (іншими словами - ринки грошей), з іншого - майнові права, ноу-хау та інші нематеріальні активи (ринки інтелектуального капіталу).

7. Ринки цінних паперів. Під ринками цінних паперів звичайно розуміють такі типи ринків, де за незначний час створюються необхідні умови та відбувається швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісії цінних паперів різними емітентами.

Ринком цінних паперів - у широкому сенсі - розуміють таку частину фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. У вузькому ж розумінні ринок цінних паперів, як правило, означає взаємодію, що відбувається на ринку між його суб’єктами з приводу випущених цінних паперів.

Головною метою ринку цінних паперів кожної країни є становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку, регульованого державою та інтегрованого до світових фондових ринків.

Створення ринку цінних паперів України вимагає врахування відомих загальносвітових принципів і стандартів функціонування фондового ринку.

Принципи фондового ринку:

• соціальної справедливості - забезпечення створення рівних можливостей і спрощення умов доступу інвесторів і позичальників до ринку фінансових ресурсів, недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб’єктів ринку цінних паперів;

• надійності захисти інвесторів - створення необхідних умов для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку та забезпечення їхніх майнових прав; ‘

• регульованості - створення гнучкої та ефективної системи регулювання фондового ринку;

• контрольованості — створення надійного механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань і злочинності на ринку цінних паперів;

• ефективності - максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки, що сприятиме забезпеченню ЇЇ прогресу та задоволенню життєвих потреб населення;

• правової впорядкованості - створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємовідносини його суб’єктів;

• прозорості, відкритості — забезпечення надання інвесторам повної і доступної інформації, що стосується умов випуску та обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, усунення проявів дискримінації суб’єктів фондового ринку;

• конкурентності - забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності емітентів і ринкових посередників, створення умов для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінансових ресурсів і встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умови контролю дотримання правил добросовісної конкуренції учасниками фондового ринку;

• цілісності ринку - забезпечується функціонуванням єдиної біржової системи, що діє під егідою Національної фондової біржі, систем Національного депозитарію і клірингу (розрахунків) за цінними паперами. Принцип цілісності потребує впровадження єдиних основних правил щодо ціноутворення на ринку цінних паперів на всій території України.

Найважливіші функції слід виділити такі:

- акумуляцію тимчасово вільних грошових ресурсів і спрямування їх на розвиток перспективних галузей економіки;

- обслуговування державного боргу;

- перерозподіл права власності;

- спекулятивні операції.

Акумуляція грошових ресурсів. Саме в акумуляції вільних грошових ресурсів проявляється головне завдання ринку цінних паперів. За допомогою ринку цінних паперів вільні грошові ресурси суб’єктів підприємницької діяльності акумулюються і спрямовуються в перспективні галузі економіки і ті галузі, що активно розвиваються.

Обслуговування державного боргу. Ця функція є однією з найважливіших функцій національного ринку цінних паперів. Рівень дохідності, який складається на ринку державних цінних паперів, є своєрідною точкою відліку, відносно якої оцінюється перспективність здійснення операцій з іншими фінансовими інструментами. Це пояснюється особливостями ринку державних цінних паперів, головною з яких є те, що на ньому здійснюють обіг найбільш ліквідні і найбільш забезпечені цінні папери.

При цьому ринок державних цінних паперів, крім вирішення завдань обслуговування державного боргу, дозволяє вирішувати завдання регулювання фінансових потоків країни

Перерозподіл права власності. На ринку цінних паперів здійснюється перерозподіл права власності шляхом купівлі пайових цінних паперів (акцій), у результаті чого власник цінних паперів стає співвласником акціонерних товариств і має можливість здійснювати управління.

Спекулятивні операції. Як стверджують дослідники1, спекулятивні операції є побічним результатом функціонування ринку цінних паперів. Наявність ліквідного вторинного ринку цінних паперів, на якому реалізуються інтереси, дозволяє інвесторам у разі необхідності продати цінні папери і отримати грошові ресурси. Це збільшує довіру до ринку цінних паперів, а також створює можливість отримати спекулятивний дохід (за рахунок коливань курсів цінних паперів).