2. Пошуковий етап.

Продовжуючи міркування щодо виховання ціннісних пріоритетів учнів, розглянемо які ж умови сприяють вихованню ціннісних пріоритетів.

Аналізуючи досвід попередніх поколінь на теперішній час відбувається занепад духовних цінностей сучасної молоді. Засоби Інтернет-мережі, розповсюдження телебачення, «важкий рок», дефіцит української книги, витіснення її продукцією масової культури сприяли тому, що сучасна молодь не прагне духовно збагачуватися.

Відбувається певний ціннісний конфлікт поколінь. Такі поняття як: честь, гідність, скромність, милосердя, співчуття, совість, справжня любов, справедливість, вихованість, гарні манери поведінки, релігійність, культурні цінності, ввічливість і навіть є не пріоритетними для сучасної молоді і відходять на задній план. Все більшого значення набувають матеріальні цінності, а також егоїзм, жорстокість, хамство.

Нині втрачається і така цінність, як відповідальність молоді перед батьками, а відтак і перед суспільством. Не менш важливе значення має недбайливе ставлення молоді до навколишньої природи (рослинності, тварин, водоймищ тощо), що негативно позначається на здоров’ї, а відтак і розвитку, самої ж таки людини.

Проте, все ж таки не можна всіх рівняти «під одну ланку». Так молодь яка навчається у ВНЗ, а особливо у духовних семінаріях, більш вихованіша та має більше духовних цінностей, ніж молодь, яка не навчається. Це пов'язано, по-перше, з тим, що у ВНЗ найчастіше йдуть діти, які уже мають певні духовні інтереси, які старанно навчаються у школі для досягнення своєї мети та прагнуть удосконалюватися і розвиватися; по-друге, у цих закладах працюють досвідчені викладачі, керівники, які закладають студентам певні духовні цінності, норми і правила поведінки, створюють певний стиль спілкування, стосунків тощо. Хоча, знову ж таки, далеко не завжди людину, яка навчається у ВНЗ, ми можемо назвати духовною (яка має глибокі духовні цінності), і навпаки людина, яка не має вищої освіти може бути духовною. Важливу роль тут відіграють індивідуальні якості особистості, виховання та самовиховання.

Слід окремо виділити молодих художників, поетів, письменників, музичні групи, а токож релігійні молодіжні угрупування, члени яких є духовно багатими і наділеними глибокими почуттями та цінностями (творчими чи релігійними). Доказом цього є те, що вони майже ніколи не зупиняються на досягнутому і прагнуть до постійного вдосконалення.

 Студент – особистість і ставитися до нього потрібно як до особистості, до рівного, тільки молодшого, громадянина своєї держави, члена свого колективу.

     Останні роки в навчальному закладі формування груп іде в два етапи. Групи студентів, які вступили після дев’ятого класу, через рік навчання доповнюються випускниками одинадцятих класів.

     Куратор повинен зрозуміти, що прояви егоїзму, жорстокості, інших негативних моральних якостей можуть бути як прояв адаптації до життя. А воно на сьогодні не просте. Куратор, викладач при зіткненні з невіглаством, хамством, пихою, повинен пробудити в студентів бажання здійснити дії, які допоможуть їм самим розібратись і розвиватись. Спочатку суть цих дій може бути й незрозуміла.

     Наприклад, привчати читати книги, самостійно готуватись до занять, організовувати екскурсії до музеїв, волонтерський рух – це корисно і можливо. Але чи є впевненість в тому, що проблему вирішено?

     Викладач, куратор, шукаючи причину негативних проявів, повинен розгледіти, що ховається за злобою, безсердечністю, адже під агресивністю може ховатись миролюбство, під страхом – мужність, під дурістю – пронизливий розум, тобто треба навчитись бачити іншу сторону проблеми. Чому саме такими стали наші діти? Яка причина?

     Розуміння дасть відповідь і можливість уникнути, передбачити, виправити небажані наслідки поведінки. Не народжуються діти злими, і випадково, як казав Платон, ніхто не стане хорошим. Студентам треба тільки повірити в те, що добро перемагає, навіть після того, як діти зіткнулись з випадками, коли на їх добро відповідали злом. Треба дати дітям зрозуміти, що кожна людина може впливати на свою долю, коли вірить в успіх, в перемогу, в позитивний результат.

Також не слід забувати про те, що насамперед моральна свідомість у найгуманістичніших і прогресивніших проявах є найвищим вираженням розвитку людини, а відтак, коли немає моральної свідомості, гуманізму кожної окремої людини, то й немає її розвитку, а також повного сформування особистості з її внутрішнім світом. І нам, як педагогам-викладачам, слід боротися з хамством, невіглаством та пробудити в студентів бажання здійснювати дії, які допоможуть їм самим розібратись і самоусвідомити свій внутрішній світ, віднайти справжні духовні цінності і розвиватися.

Отже, при вихованні ціннісних пріоритетів учнів, треба орієнтуватись на єдність індивідуального та суспільного морального вдосконалення, аби уникнути групового егоїзму, який може призвести до конфліктів. Це серйозна проблема, оскільки вирішення її може забезпечити виживання в сучасних умовах такої спільноти як народ, людство. Шляхів є в нас достатньо. Треба тільки бачити кінцеву мету – і впевнено йти до неї. Метою є виховання в учнів справедливості, чесності, доброти, толерантності, самоцінності, самовизначеності.

2.1. Для проведення проекту виховання ціннісних пріоритетів учнів рекомендується ознайомитись з наступною літературою:

• Степанов О.М. Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 504 с. (Альма-матер);

• Савчин М.В. Педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424 с. (Альма-матер);

• Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб./ М.М. Фіцула. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. – 506 с. (Серія «Альма-матер»).

• Скрипченко О.В., Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб. – К.:Каравела, 2008. – 400с.

2.2. В ході аналізу педагогічної літератури, можна виявити які є методи стимулювання ціннісних пріоритетів учнів у ході роботи :

• постійне залучення, обов’язкове безперервне включення кожного учасника тренінгу в роботу;

• зміна ролі учня у процесі тренінгової роботи;

• наявність комфортних умов для реалізації кожним учасником активної позиції у спілкуванні;

• увага та зацікавленість учнів при виконанні тренінгових завдань;

• створення внутрішньої мотивації навчання;

• створення ситуації успіху шляхом змагання;

• присутність оперативного зворотного зв’язку з учнями;

• забезпечення сприятливої атмосфери;

• відмова від критики на адресу учня;

• дотримання етичних норм і ділового етикету;

2.3. На нашу думку, виховання ціннісних пріоритетів учнів є невід’ємним етапом педагогічної діяльності, тому, вважаємо за необхідне, розробити проект педагогічного супроводу за темою «Цінності сучасної молоді», що сприятиме формуванню у педагогічних працівників ціннісні пріоритети учнів.