
- •Розділ 5. Вступ до математичного аналізу
- •§1. Множини
- •1.1. Поняття множини
- •1.2. Числові множини
- •1.3. Числові проміжки. Окіл точки
- •§ 2. Функція
- •2.2. Поняття функції
- •2.3. Способи задання функції
- •2.4. Парність, непарність і періодичність функцій
- •2.5. Основні елементарні функції та їх графіки
- •2.6. Складені, явно і неявно задані функції
- •2.7. Монотонні, обернені й обмежені функції
- •§ 3. Границя функції
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Границя змінної величини
- •3.3. Границя функції в точці
- •3.4. Границя функції на нескінченності. Нескінченно велика функція
- •Нерівність еквівалентна подвійній нерівності .
- •3.5. Нескінченно малі величини та їх властивості
- •3.8. Розкриття деяких невизначеностей
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •3.9. Дві важливі (чудові) границі Перша важлива границя: .
- •§ 4. Неперервність функції
- •4.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •4.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
- •4.3. Властивості неперервних функцій
- •Питання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
3.8. Розкриття деяких невизначеностей
Як
бачимо з прикладу 5.5, у найпростіших
випадках знаходження границі
зводиться до підстановки у функцію
граничного значення аргументу
.
Але часто така підстановка приводить
до невизначених виразів. Це такого типу
вирази:
відношення двох нескінченно малих величин – невизначеність вигляду
;
відношення двох нескінченно великих величин – невизначеність вигляду
;
різниця двох нескінченно великих величин – невизначеність вигляду
та інші.
Операцію знаходження границі у цих випадках називають розкриттям невизначеності.
Розглянемо деякі окремі випадки.
Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
Приклад 5.7.
Знайти
.
Розв’язування. Маємо:
границя
чисельника
,
границя
знаменника
,
тому
застосувати теорему про границю частки
не можна, оскільки маємо невизначеність
.
Щоб розкрити дану невизначеність,
застосуємо загальний прийом; розкладемо
чисельник і знаменник на множники, серед
яких обов’язково буде множник
:
,
.
Підставивши, одержані розклади в границю дістанемо
.
Скорочення
на (
)
можливе, тому що при визначені границі
значення
(у даному прикладі
).
Множник
,
через який чисельник і знаменний прямують
до нуля, інколи називають критичним
множником.
Узагальненням
даного випадку є відшукання границі
дробово-раціональної функції
,
коли граничне значення аргументу
є коренем чисельника і знаменника
кратності k.
Виділивши
у чисельнику і знаменнику множник
,
дістанемо
.
Оскільки
многочлени
і
не
мають спільних множників, то границя
знаходиться підстановкою значення
в одержаний вираз дробово-раціональної
функції.
Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
Приклад 5.8.
Знайти
.
Розв’язування.
При
маємо невизначеність
,
отже
– критичний множник. Позбудемося
ірраціональності в чисельнику. Помножимо
чисельник і знаменник на спряжений
вираз до чисельника. Маємо
.
Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
Нехай потрібно знайти границю дробово-раціональної функції
.
Розглянемо такі випадки:
1)
Нехай
,
тоді, розділивши чисельник і знаменник
на
,
знаходимо
.
Якщо
тепер перейти до границі у кожному
доданку чисельника і знаменника, то у
чисельнику дістанемо число
,
а у знаменнику – нескінченність.
Відношення скінченого числа до
нескінченної величини є нескінченно
мала величина, тобто
.
2)
Нехай
,
тоді, розділивши чисельник і знаменник
на
,
дістанемо
.
3)
Нехай
,
тоді, розділивши чисельник і знаменник
на
,
знаходимо
.
Якщо
тепер перейти до границі у кожному
доданку чисельника і знаменника, то у
чисельнику дістанемо нескінченність,
а у знаменнику – число
.
Таке відношення дає нескінченно велику
величину, тобто
.
Отже,
.
Приклад 5.9.
Знайти
.
Розв’язування.
Маємо
невизначеність
.
Поділимо чисельник і знаменник дробу
на
.
.
3.9. Дві важливі (чудові) границі Перша важлива границя: .
Доведення.
Функція
визначена в області
.
Оскільки має місце рівність
,
то функція парна, з чого випливає, що
вона симетрична відносно осі ординат.
Тому, якщо в точці
існують однобічні границі, то вони рівні
між собою, тобто:
Рис. 5.16
Розглянемо границю цієї функції в точці справа і доведемо, що .
Побудуємо
у першій чверті координатної площини
коло одиничного радіуса (рис. 5.16) і
візьмемо кут х
,
який дорівнює аргументу функції.
Тоді:
1)
;
2)
;
3)
.
Порівнюючи площі трикутників ОАС, ОВС і кругового сектора ОАС, маємо
,
звідки
.
Розділивши
останні нерівності на
,
дістанемо
або
.
Оскільки
,
то згідно теореми Гур’єва, маємо
.
Приклад
5.10.
Знайти границю функції
,
при
.
Розв’язування.
Зведемо дану границю до першої важливої
границі, помноживши та поділивши дріб
на а,
і ввівши позначення
:
.
Друга
важлива границя
,
.
Доведено,
що е
– ірраціональне число і не є коренем
ніякого алгебраїчного рівняння з цілими
коефіцієнтами. Його наближене значення
з точністю до
дорівнює 2,718281828459045. Логарифми чисел за
основою е
називаються натуральними
і позначаються
.
При
обчисленні границь, пов’язаних з числом
е,
часто застосовують таке твердження:
якщо існують границі
і
,
причому
,
то існує також границя
,
яка обчислюється за формулою
.
Приклад
5.11.
Знайти границю функції
.
Розв’язування. Зведемо дану границю до другої важливої границі:
.