- •Розділ 5. Вступ до математичного аналізу
- •§1. Множини
- •1.1. Поняття множини
- •1.2. Числові множини
- •1.3. Числові проміжки. Окіл точки
- •§ 2. Функція
- •2.2. Поняття функції
- •2.3. Способи задання функції
- •2.4. Парність, непарність і періодичність функцій
- •2.5. Основні елементарні функції та їх графіки
- •2.6. Складені, явно і неявно задані функції
- •2.7. Монотонні, обернені й обмежені функції
- •§ 3. Границя функції
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Границя змінної величини
- •3.3. Границя функції в точці
- •3.4. Границя функції на нескінченності. Нескінченно велика функція
- •Нерівність еквівалентна подвійній нерівності .
- •3.5. Нескінченно малі величини та їх властивості
- •3.8. Розкриття деяких невизначеностей
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •3.9. Дві важливі (чудові) границі Перша важлива границя: .
- •§ 4. Неперервність функції
- •4.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •4.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
- •4.3. Властивості неперервних функцій
- •Питання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
§ 3. Границя функції
3.1. Числова послідовність
В попередньому параграфі ми розглядали функції, областю визначення яких були числові проміжки. Такі функції називають функціями неперервного аргументу. Ці функції найчастіше використовуються для характеристики різних фізичних процесів.
Разом
з тим, на практиці часто застосовуються
функції, задані на множині натуральних
чисел, тобто функції вигляду
,
де
.
Відомо, наприклад, що сума
внутрішніх кутів
-кутника
в радіанах визначається формулою
,
отже є функцією натурального аргументу.
Означення 1.
Числовою
послідовністю
називається числова функція
,
аргумент якої належить множині натуральних
чисел
.
Якщо
― натуральне число,
― значення послідовності в точці
,
то кажуть, що
― номер числа
,
а саме число
називається
-м
членом послідовності. Часто замість
пишуть
або
.
Приклад 5.2. Написати перші чотири члени послідовності , якщо:
1)
;
2)
,
.
Розв’язування.
1)
Підставляючи
почергово
в формулу для загального члена
послідовності, знаходимо:
,
,
,
.
2)
У відповідністю з формулою
маємо:
,
,
.
Означення
2.
Число
називають границею послідовності
,
якщо для довільного, як
завгодно малого,
числа
існує такий номер
,
що для всіх
,
,
виконується нерівність
.
Якщо
це виконується, то пишуть
і кажуть, що послідовність
,
має границю і є збіжною.
Приклад 5.3.
На
основі означення довести,
що границя послідовності
дорівнює 1.
Розв’язування.
Позначимо
і виберемо довільне число
.
Тоді для вибраного
знайдеться номер
,
що для
виконується нерівність
.
Нехай
.
Тоді
і нерівність буде виконуватись для
.
Знайшли
,
починаючи з якого нерівність виконується.
Якщо
.
Тоді
.
Отже нерівність буде виконуватись для
звідки
.
Одержані результати підтверджують, що
задана послідовність має границю 1,
тобто
.
3.2. Границя змінної величини
Стале
число
є границею
змінної величини
,
якщо для кожного наперед заданого
довільно малого числа
можна вказати таке значення змінної
,
що всі наступні значення змінної будуть
задовольняти нерівність
.
Якщо
число
є границею змінної величини
,
то кажуть, що
прямує до границі
,
і пишуть
або
.
Якщо
порівняти означення границі послідовності
й границі змінної, то в означенні границі
послідовності йдеться про номер
того члена послідовності
,
починаючи з якого виконується нерівність
,
а в означенні границі змінної
йдеться про числове значення цієї
змінної, починаючи з якого виконується
нерівність
.
3.3. Границя функції в точці
Нехай
функція
задана
в деякому околі точки
,
крім, можливо, самої точки
.
О
Рис. 5.10
(як
завгодно малого), знайдеться таке додатне
число
,
що для всіх
х, таких,
що
виконується
нерівність
.
Коротко
це означення записують так
.
В подальшому, для скорочення записів, будемо вживати три найпростіші символи або квантори:
― означає "для будь-якого", "для
всякого";
― означає "існує", "знайдеться";
―
означає "виконується",
"слідує".
Тоді на мові кванторів означення границі запишеться так:
.
На
рис. 5.10 показано геометричну
інтерпретацію границі функції в точці:
число b
є
границею функції
при
,
якщо для довільного ε-околу
точки b
знайдеться δ- окіл точки
,
такий, що коли значення аргументу х
взяти з множини
,
то відповідні значення функції
лежатимуть в ε-околі точки b.
Приклад
5.4.
Довести, що
.
Розв’язування. Згідно означення границі, маємо:
.
З
останньої нерівності випливає, що
.
Для того, щоб виконувалась остання
нерівність достатньо взяти
.
Зауваження.
Якщо функція
має
границю
число
,
лише при умові, що
зліва,
то використовується запис:
,
а число
називається однобічною
границею функції
зліва.
Якщо
функція
має
границю
при
справа,
то використовується запис
.
Для
існування границі функції
в
точці
необхідно і достатньо, щоб
.
Рис. 5.11
Якщо
в деякій точці
лівостороння
границя функції не дорівнює правосторонній,
то функція має розрив в цій точці.
Наприклад,
функція
в точці
має різні односторонні границі:
.
