- •Електричні машини
- •Студент гр. Ема 0_-1/9 с. Іваненко
- •1 Розрахунок та вибір магнітопроводу
- •2 Розрахунок струму неробочого ходу
- •3 Розрахунок кількості витків обмоток
- •4 Розрахунок та вибір провідників обмотки
- •5 Розрахунок котушки
- •6 Розрахунок обмоток
- •8 Розрахунок температури нагрівання
- •7 Розрахунок маси електротехнічних матеріалів
- •9 Перевірка величин падіння напруги, коефіцієнтів потужності та корисної дії
- •10 Розрахунок відносних величин
- •11 Розробка креслень
- •Список літератури
- •Додаток а
1 Розрахунок та вибір магнітопроводу
Визначити габаритну потужність трансформатора Sг, ВА
Sг = (U2 I2 + U3 I3 + ....+ Un In), (1)
де U – напруга обмотки, В;
I – струм обмотки, А;
n – кількість обмоток.
Округлити отриману величину Sг до більшого цілого числа, кратного десяти, і прийняти рівною ближчій більшій з номінального ряду величин потужності.
Вибрати додаткові данні, величини яких залежать від величини габаритної потужності за графіками В = f (S), J = f (S), Квк = f (S) з рисунка А.1:
магнітну індукцію у магнітопроводі В, Тл;
середню густину струму у обмотках J, А/мм;
коефіцієнт заповнення вікна Квк.
Попередньо вибрати:
конструкцію магнітопроводу броньового або стрижневого (рис. 1);
марку та товщину електротехнічної сталі;
коефіцієнт заповнення магнітопроводу сталлю в залежності від товщини матеріалу Кст за графіком Кст = f (∆ст) з рисунка А.2.
а) б)
Рисунок 1 – Броньовий (а) та стрижневий (б) магнітопроводи
Визначити величину індукції неробочого ходу В0, Тл (яка більше номінальної величини індукції В на 5%)
B0 = 1,05*B (2)
Вирахувати визначальний параметр магнітопроводу, здобуток площі сталі на площу вікна Sст *Sвік, М4
Sст Sвік = Sг/(2,22*f*В0*J*Кст*Квк*106), (3)
де f – частота мережі живлення, Гц (приймається 50 Гц).
Вибрати з таблиці А.2 або А.3 та записати такий типорозмір магнітопроводу, у якого величина Sст *Sвік не менше попередньо визначеної.
Виписати параметри магнітопроводу:
ширину середнього стержня броньового або стрижня стрижньового магнітопроводу а, мм;
ширину вікна с, мм;
висоту вікна h, мм;
ширину магнітопроводу С, мм;
висоту магнітопроводу H, мм;
товщину магнітопроводу b, мм;
активну плющу перетину магнітопроводу Sст, м2;
середню довжину магнітної силової лінії lст, м;
масу сталі магнітопроводу Мст, кг.
Розміри магнітопроводу потрібні для використання у подальших розрахунках та кресленнях трансформатора.
2 Розрахунок струму неробочого ходу
Вибрати додаткові дані, величини яких залежить від величини габаритної потужності за графіками ή = f (S), сos φ = f (S) з рисунка А.3:
коефіцієнт корисної дії ή;
коефіцієнт потужності сos φ.
Визначити номінальну величину первинного струму I1, А
І1 = Sг /(U1**сos ), (4)
де U1 – номінальна величина напруги мережі, В.
Визначити кількість витків первинної обмотки W11 (при неробочому ході)
W11 = 1,05 U1/(4,44*f В0*Sст) (5)
Визначити додаткові дані вибраної марки електротехнічної сталі при величині індукції неробочого ходу В0 за графіками р = f (В), В = f (Н) з рисунків А.4 та А.5:
питому величину активної потужності втрат у сталі р, Вт/кг;
напруженість магнітного поля неробочого ходу у сталі Н0, А/м.
Вибрати орієнтовну величину повітряного зазору технологічного стику витих магнітопроводів ∆екв у межах від 2 до 10 мкм.
Визначити потужність втрат у сталі магнітопроводу Рст, Вт
Pст = р*Мст (6)
Визначити активну складову струму неробочого ходу Iоа, А
І0а = Рст/U1 (7)
Визначити реактивну складову струму неробочого ходу Iор, А
I0р
= (Н0*lст
+ 0,8 В0*екв
10-6)/(
*W11),
(8)
де ∆екв – еквівалентна величина повітряного зазору, мкм.
Визначити повну величину струму неробочого ходу Iо, А
I0
=
(9)
Визначити відносну величину струму неробочого ходу і0, відсотки
і0 = 100*І0/І1 (10)
Знайдена величина і0 характеризує рівень втрат та потужності намагнічування. Якщо вона перевищує 30%, то слід виконати такі рекомендації:
– зменшити величину магнітної індукції;
– вибрати іншу марку або товщину електротехнічної сталі з меншими питомими втратами потужності.
Величина потужності активних втрат потрібна для визначення температури трансформатора та уточнення величини коефіцієнтів потужності та корисної дії.
