- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
Дерево як предмет праці
Дерево складається з кореневої системи, стовбура та крони. Заготівля лісу проводиться з відділенням надземної частини дерева від кореневої системи. Отже, дерево як предмет праці лісозаготівельників має стовбур і крону. У результаті очищення дерева від гілля і відрізання верхівки отримаємо стовбур, деревина якого є основною метою лісозаготівлі.
Параметри дерев і стовбурів є вирішальними при виборі схем технологічного обладнання та машин. Значення параметрів дерев та стовбурів дає змогу технічно грамотно вирішувати питання про такі параметри лісозаготівельних машин і їх технологічного обладнання як потужність, міцність, швидкість тощо, а також про забезпечення їхньої стійкості, особливо тих машин, що обробляють дерева за допомогою маніпуляторів.
Стовбур – це очищене від гілок звалене дерево без відділених від нього прикореневої частини і верхівки, яка зрізується в місці, де діаметр дерева не менший, ніж 6 см. Основними параметрами стовбура є діаметр відземка d b і на відстані 1,3 м від нього (d 1,3), довжина l c та об’єм стовбура q c. Між даними величинами існує залежність:
d b = с · d 1,3, (2.1)
де с – коефіцієнт, середнє значення якого для сосни с = 1,27; для осики с = 1,16; для берези с = 1,21; для смереки с = 1,25.
Взаємозв’язки між діаметрами стовбурів в сантиметрах та їх довжинами у метрах описуються такими кореляційними рівняннями: для осики l c = а · d b – b · d b2; для смереки l c = а · d b – b · d b + с1; для сосни l c = а · d b + с1.
Значення коефіцієнтів а, b та с1 такі: для смереки а = 0,680; b = 0,0047; с1 = 1,45; для сосни а = 0,246; с1 = 9,20; для берези а = 1,00; b = 0,0134; с1 = 0,40.
Стовбур характеризується збіжністю (і) – зменшенням діаметра відземка до верхівки. Збіжність як параметр стовбура використовується для програмування його розпилювання при розкряжовуванні та визначається діленням різниці діаметрів стовбура на відстань між місцями заміру діаметрів (l1)
і = d 1 – d 2 , (2.2)
l1
де d 1 – максимальний діаметр стовбура, м; d 2 – мінімальний діаметр стовбура, м. Збіжність стовбурів вимірюється у сантиметрах на метр довжини.
Об’єми стовбурів беруться з таксаційних таблиць, однак з достатньою точністю для технічних розрахунків їх можна визначити за формулою:
q c = π · d 2 1,3 l c К ф, (2.3)
4
де d 1,3 – діаметр стовбура на висоті 1,3 м від шийки кореня; l c – довжина стовбура, м; К ф – коефіцієнт, що враховує форму стовбура дерева (для сосни і смереки К ф = 0,52; для берези К ф = 0,46).
Маса стовбура m c є одним із основних його параметрів; вона визначає навантаження на технологічне устаткування машин
m c = q c · ρ δ,, (2.4)
де q c – об’єм стовбура, м3; ρ δ – середня щільність деревини, т/м3.
Щільність деревини: для берези 0,56-0,60 г·см -3; смереки 0,500 г·см -3; сосни 0,570 г·см -3.
Відстань відземкового зрізу до центра тяжіння стовбура з достатньою точністю може бути прийнята
h = 0,37 l c (2.5)
Крона дерева. Основними розмірами крони є: довжина, ширина, площа перерізу вздовж осі стовбура та об’єм. Площа крони визначає її парусність. Розміри та об’єм впливають на параметри технологічного устаткування машин для очищення дерев від гілля. Крони збільшують масу пачки, що трелюється, помітно знижуючи продуктивність трелювальних тракторів.
Залежність між масою крони m к в тонах і об’ємом стовбура в м3 виражається кореляційним рівнянням
m к = а к + b к · q c (2.6)
де а к, b к – коефіцієнти (для смереки а к = 6; b к = 232; для сосни а к = 21; b к = 94; для берези а к = 32; b к = 78).
Значення коефіцієнтів парусності крон такі: для смереки 0,75; для сосни 0,5-0,6; для осики 0,5-0,6 (взимку 0,1-0,2). Коефіцієнт парусності характеризує ступінь заповнення поздовжнього перерізу крони листям (голками) і гілками.
Дерево. Масу дерева (без врахування листя) можна визначити з рівняння
m δ = q c · ρ δ + p r · q c · ρ r (2.7)
де q c – об’єм необкоркованого стовбура, м3; ρ δ – щільність деревини, т/м3; p r – частка об’єму гілок від об’єму необкоркованого стовбура, %; ρ r – щільність гілля, т/м3 (для гілок смереки ρ r = 0,926; сосни ρ r = 0,869). Маса дерев листяних порід влітку на 10-20 % більша, ніж взимку.
Питання для самоконтролю
Охарактеризуйте такі терміни та поясніть їх зміст: лісорубний квиток та лісовий квиток, ліміт лісосічного фонду?
Способи рубань у лісах України.
Що включає лісосічний фонд України?
Які ліси належать до І та ІІ груп?
Способи і терміни прилягання лісосік.
Чим є річна лісосіка, лісосіка, ділянка, пасіка і стрічка?
Охарактеризувати дерево як предмет праці.
