
- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
Вибіркові рубки
Рубка, при якій у насадженні періодично вирубують частину дерев певного віку, розміру та якості називається вибірковою. Дану рубку проводять на ділянці лісу, де зімкнутість крон не менша 0,4-0,5. Вибіркові рубки сприяють природному поновленню таких деревних порід, як ялина, ялиця, бук та ін.
Підшукові рубки відомі уже протягом кількох віків. Вони з’явилися тоді, коли споживання деревини було обмеженим. Людина приїздила у ліс і підшуковувала дерева, що найбільш відповідали її потребам та зрубувала їх. Наприклад, для будівництва рубали сосну, дуб, ялину, а на дрова – найчастіше березу. Підшукові рубки практикувалися у лісах до ХІХ ст. Пізніше за допомогою таких рубок здійснювалася заготівля спеціальних сортиментів деревини: фанерного і лижного кряжів, рушничної болванки, резонансової ялинової деревини. Це потребувало зрубування окремих дерев, які мали особливі якості. При підшукових рубках з 1 га площі лісу вирубувалось від кількох дерев до кількох десятків. У сучасний період такі рубки застосовуються дуже рідко.
Підневільно-вибіркові рубки з’явилися у ХVІІІ ст., коли виникла потреба у деревині для будівництва флоту. Цінувалися високоякісні, великих розмірів колоди з сосни та дуба, які заготовляли у корабельних лісах. Подальший розвиток промисловості та залізниць вимагав багато пиляного лісу, шпал та інших сортиментів. Їх заготівля проводилася вимушено, проти бажання лісівників. Вирубували лише ті дерева, з яких можна було отримати колоду довжиною 7,1 м та товщиною у верхньому зрізі 31 см. Із зрубаного дерева забирали лише окоренкову колоду, а решту лишали у лісі. Запас таких дерев у лісах поступово зменшувався і зменшувалися вимоги (16 см у верхньому відрізку). Переважно наслідки таких рубок були негативними. У сучасний період такі рубки застосовують у лісах Індії. Шрі-Ланки, Канади, США. Оптимальною є вибірка 45-50 % запасу лісу.
Інтенсивно-вибіркові рубки – це повна вирубка у різновікових ялинниках усієї частини деревостану, яка складає старше покоління дерев. Тонкомірні дерева діаметром до 16 см залишаються на корені. Запас, що вибирається, становить 75-80 % загального. Через 5 років після такого способу рубки ще 20 % дерев гине, в результаті різкої зміни освітлення та мікрокліматичних умов.
Добровільно-вибіркові рубки склалися у лісах, де велося інтенсивне господарство, а також у гірських умовах, де сильно зріджувати деревостан недоцільно через втрату ґрунтозахисних та інших властивостей. Вирубувалися дерева з фаутними і дефектними стовбурами, перестійні та відстаючі у рості, а також дерева небажаних порід. Такі рубки дозволяли використати деревину, яка згодом могла бути відпадом, тобто оздоровлювали ліс. Добровільно-вибіркові рубки поділяють на рубки слабкої (вирубують 10-15 % через 5-10 років) та сильної інтенсивності (10-35 % через 15-30 років). Чим більше вибирають маси деревини, тим більший залишається інтервал між рубками. Такі рубки майже не порушують екологічний баланс лісу і рекомендовані Правилами головних рубок для застосування в лісах І групи рівнинної частини України, у гірських лісах Українських Карпат, де лісова площа мусить бути постійно вкрита насадженнями.
Ідея добровільно-вибіркових рубок закладена в основу системи Дауервальд, що означає безперервно продукуючий ліс. Дана система рубок виникла тоді, коли німецькі лісівники звернули увагу на негативні процеси поновлення лісу після застосування суцільних рубок. До 20 років у насадженнях проводиться рубка по розрідженню молодняка, а порубкові залишки розкидають по всій площі для перегнивання. До 50 років верхній полог підтримують у розімкненому стані за рахунок 3-4 розріджувань через кожні 10 років. Дерева вибирають у певній послідовності: мертві, хворі, дерева з різко вираженим неправильним ростом, дерева необхідних розмірів, умовно стиглі, що заважають нормальному зростанню підросту більш цінних порід. Дана система є досить ефективною і рекомендована для ведення господарства у мішаних складних за формою та різновікових лісах. При цьому проходить збільшення запасу деревини на 40 %.
Позитивні сторони вибіркових рубок:
збереження природи лісових насаджень;
одержання більшої кількості крупних сортиментів деревини;
збереження лісом його усіх функцій;
успішне природне поновлення;
менша небезпека сніговалу і сніголому.
До недоліків слід віднести:
труднощі механізації лісосічних робіт, що призводить до збільшення вартості деревини і її заготівлі та відсутність спеціальної техніки для проведення таких рубок;
неповне використання зрубаної деревини у районах з обмеженим її збутом;
надмірне пошкодження деревостану, що залишається і великого підросту;
погіршення якості майбутніх насаджень внаслідок негативної селекції, що збільшує сучкуватість дерев та ексцентриситет стовбурів;
збільшується небезпека вітровалу і бурелому в сирих лісорослинних умовах;
складність організації і технології таких рубок.