- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
Розділ 13. Рубки головного користування
Рубки головного користування проводять у стиглих або перестійних деревостанах з метою одержання деревини для задоволення потреб народного господарства або заміни старих, часто розладнаних насаджень, а також заміни малоцінних деревних порід на породи господарсько-цінні. Наприкінці 80-х років Україна одержувала за рахунок головних рубок лише 40,1 % деревини, а решту – за рахунок рубок догляду, санітарних та інших рубок.
Рубка стиглого лісу – це активна форма впливу на ліс, яка помітно змінює його природу, що, насамперед, порушує нормальний хід поновлювальних процесів, оскільки змінюється навколишнє середовище внаслідок зміни світлового і теплового режимів, режиму зволоження грунту. У свою чергу усе це впливає на надґрунтовий покрив, гідрологічні умови, на водоохоронні, ґрунтозахисні та інші функції лісу.
Спосіб рубки – це певний порядок вирубування насаджень або їх частини на відведеній площі за певний час, який пов’язаний з поновленням лісу. Частину насаджень, намічену під рубку і відмежовану візирами, називають лісосікою. Площу лісосіки, на якій зрубані усі дерева називають зрубом або вирубкою. Якщо на лісосіці зрубані не всі дерева, то говорять, що насадження пройдене рубкою.
Класифікація способів рубок головного користування
На сучасному етапі розвитку лісівничої науки подібні за організаційно-технічними показниками та іншими особливостями способи головних рубок почали об’єднувати у системи. Системи рубок відрізняються одна від одної терміном проведення рубки та характером лісопоновлення. Сьогодні відомо три основні системи головних рубок (табл.13.1):
- вибіркові;
- суцільні;
- поступові.
Таблиця 13.1
Класифікація способів головних рубок
Система рубок |
Спосіб рубок |
Вибіркові |
Підневільно-вибірковий |
|
Підшуковий |
|
Добровільно-вибірковий |
|
Рубки системи Дауервальд |
|
Промислово-вибірковий |
Суцільні |
Суцільнолісосічний |
|
Концентрований |
|
Умовно-суцільний |
Поступові |
Рівномірно-поступові |
|
За класичною чотириприйомною схемою |
|
Спрощені дво-, або триприйомні |
|
Спрощені рубки Кравчинського |
|
Довготривало-поступові |
|
Побєдінського |
|
Двоциклові Кайрюкштіса |
|
Нерівномірно-поступові |
|
Групово-вибіркові |
|
Групово-поступові Бузулукського бору |
Комбіновані |
Каймові рубки Вагнера |
|
Клиновидні рубки Ебергарда |
|
Вибірково-поступові рубки Орлова |
|
Вузькострічкові рубки Каутца |
|
Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута |
|
Механізовані улоговинні рубки Львівського ЛТІ |
Така різноманітність способів рубок головного користування зумовлена широким діапазоном економічних умов, великою географічною мінливістю лісів, особливістю їх будови.
Кожен спосіб головних рубок повинен відповідати певним лісівницьким та лісоексплуатаційним вимогам.
До лісівницьких вимог належать:
забезпечення лісовідновлення на вирубках;
збереження насаджень, що ростуть поряд з призначеними під вирубку;
збереження і покращення корисних функцій лісу;
підвищення продуктивності лісів.
До лісоексплуатаційних вимог відносяться:
забезпечення умов для застосування на лісосічних роботах і транспортуванні деревини сучасних машин та механізмів;
зменшення витрат на заготівлю і вивезення деревини.
Часто лісівницькі та лісоексплуатаційні вимоги є несумісними, тому перевага надається або тим, або іншим.
