Розділ 1. Ліс як природна система

1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства

Ліс є одним з найважливіших природних багатств нашої країни. Лісова галузь постачає народному господарству деревину та продукти її переробки.

Основний продукт лісу – деревина – є універсальною сировиною, без якої не може обійтись жодна галузь народного господарства. З деревини виготовляють понад 20 тис. видів різноманітної продукції (фанера, папір, спирт, штучний шовк, каучук тощо), а з відходів деревини – дьоготь, вугілля, поташ, патоку. З кожним роком зростає потреба в ній меблевої, текстильної, корабельної і машинобудівної промисловості.

Разом з тим ліс є джерелом не деревних продуктів. У наших лісах зростає близько 160 видів рослин, плоди яких містять вітаміни, олії, цукор, кислоти і вживаються в їжу. Це насамперед суниця, чорниця, брусниця, лохина, журавлина, малина, ожина, горобина, черемха, ліщина та інші. Багаті ліси України і на їстівні гриби. Лісовим нектаром називають сік, який добувають з берези та кленів. Велика роль лісу і в розвитку бджільництва. Мед, зібраний з квіток лісових рослин, відзначається високою якістю і цілющими властивостями. Обсяги заготівлі соснової живиці, грибів, дикорослих плодів та ягід держлісгоспами України, особливо до аварії на Чорнобильській АЕС, були досить значними і давали вагомий прибуток як населенню, так і лісогосподарським підприємствам.

Ліс – це природна аптека, що приховує в собі багаті запаси лікарської сировини. Значна роль лісової рослинності і в зміцненні кормової бази тваринництва. Лісові сіножаті і пасовища дають чималу кількість доброякісного сіна, в лісах заготовляють також гілковий корм.

Таким чином, ліси з їх величезними запасами харчових, лікарських, кормових і технічних рослин є цінними природними коморами, розумне використання ресурсів яких сприяло б зростанню добробуту українського народу.

У зв’язку з цим лісове господарство намагається комплексно використовувати усі різноманітні ресурси лісу. Безконтрольне вирубування лісу, збирання і заготівля технічної, харчової і лікарської сировини, призводить до різкого зниження лісових ресурсів.

1.2. Ліс та його природа

Велика роль лісу і як фактора, що формує клімат, робить його вологішим та менш континентальним. Лісова рослинність підтримує і регулює склад атмосфери, акумулює сонячну енергію, продукує кисень. За даними наукових досліджень, один гектар лісу поглинає щоденно до 280 кг вуглекислого газу, виділяючи при цьому до 220 кг кисню. Велике значення мають рекреаційні властивості лісів, використання лісових масивів для відпочинку населення, туризму. Ліси виконують важливу водоохоронну та водо регулюючу роль, захищають ґрунти від зсувів, вітрової та водної ерозії. Тому, організовуючи господарства в лісах та проводячи певні роботи, слід брати до уваги їхнє багатоцільове призначення.

Україна належить до лісо дефіцитних держав. За даними останнього обліку, ліси вкривають 15,6% території нашої держави. Порівняно з багатьма країнами світу ми маємо досить низький рівень забезпеченості народного господарства та населення лісом.

Метою лісового господарства є найбільш повне задоволення потреб народного господарства і населення у деревині та інших продуктах лісу за умови одночасного використання лісу як природного фактора.

Отже, ліс являє собою особливий тип рослинності на земній суші, який складається із сукупності дерев, кущів, трав’яної та іншої (мохи, лишайники) рослинності, а також тварин, мікроорганізмів, що біологічно пов’язані між собою і впливають один на одного та на середовище, що їх оточує. Ліс – важлива частина біосфери, елемент географічного ландшафту.

Академік П.С. Погребняк розумів ліс як тісне угрупування дерев та кущів, які займають більш-менш значний простір. Саме таким визначенням лісу автор відмежовував поняття про ліс від інших елементів ландшафту, де можуть зустрічатися деревні рослини, не являючись панівними.

Відмінність лісу від інших типів рослинності полягає у тому, що:

• ліс складається з деревних рослин (дерев та кущів);

• деревні рослини розміщуються тісно, впливаючи одна на одну і на зайнятий простір;

• високорослість дерев у зрілому віці (сосна, ялина, дуб, бук – 40-45 м);

• довготривалість життя деревних порід (дуб – 1000 р., липа – 800 р., сосна звичайна – 450 р.).

Академік Г.М. Висоцький поняття про ліс виразив у вигляді формули:

S = LGPH,

де S – ліс (silva), L – дерево (lignum), G – середовище (gremium), P – вплив лісу на середовище (pertinentia), H – вплив людини на ліс (homo).

Усі складові частини лісу взаємодіють між собою та певним чином впливають на навколишнє середовище.