
- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
8.2. Прийоми кряжування стовбурів
При кряжуванні стовбурів пропил стараються здійснювати перпендикулярно поздовжній осі отриманих сортиментів. Вільно лежачі стовбури, діаметр яких менший від довжини пиляльної шини кряжують зверху до низу. Якщо діаметр стовбура більший (до 1,3 раза), то кряжують послідовно, при незначних діаметрах – майже навпіл.
Рис. 8.1. Прийоми кряжування стовбурів моторними пилками (цифрами вказано послідовність прийомів).
Стовбур слабо розтягнений
Рис. 8.2. Кряжування напружених зон стовбура на горбистій земляній основі
8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
Під час кряжування стовбурів на верхніх складах круглі лісоматеріали при необхідності сортують і укладають в штабелі. Інколи сортування виконують за допомогою вагонеток, які переміщуються вздовж фронту штабелювання по рейковому шляху канатною тягою. Більш досконалою є схема складу, орієнтована на сучасні маніпулятори-навантажувачі, що поєднують сортування зі штабелюванням.
Сортименти вкладають в рядові штабелі на площі між кряжувальною естакадою і лісовозним вусом. Під кожним штабелем влаштовують підштабельні місця за допомогою 2-3 рядів підкладних низькоякісних стовбурів чи колод, що скріплені між собою будівельними скобами.
Рис.8.3. Схема сортування лісоматеріалів вагонетками з канатною тягою: 1 - естакада; 2 - вагонетки; 3 - нескінченний канат; 4 - лебідка; 5 - штабелі.
8.4. Облік і приймання лісопродукції
Розрізняють поштучний і груповий об’ємні обліки та ваговий облік лісопродукції. При заготівлі лісу в стовбурах чи сортиментах виконують необхідні заміри для вираження об’єму деревини в кубометрах. Об’єм визначають у щільних кубічних метрах (м3) та у складальних метрах (скл.м3). Щільний кубічний метр – це об’єм самої деревини. Складальний – це кількість деревини в одному кубічному метрі простору.
Для визначення об’єму стовбурів за допомогою таблиць, потрібно виміряти довжину і діаметр стовбура на рівні 1,3 м від відземка. Об’єм круглих лісоматеріалів визначають на основі довжини і діаметра сортимента у верхівковому зрізі.
Для визначення об’єму деревини в складальних метрах, заміряють ширину, висоту і довжину штабеля. Якщо вологість ділових сортиментів вища, ніж 25 %, штабелі потрібно укладати з надбавкою на висихання і осідання (2 % висоти штабеля).
Поштучний метод обліку лісоматеріалів – трудомістка операція. Тому частіше застосовують груповий метод. Метод геометричного обмірювання використовують переважно на складі. Таксована партія повинна становити не менше 100 пакетів (пучків), згрупованих за довжиною і діаметром. Об’єм штабеля колод у щільному вимірі завантажених у вагони, визначається сумою геометричних об’ємів основного штабеля і „шапки”. Порядок врахування об’єму круглих лісоматеріалів регламентується певними стандартами, які спрощують його визначення.
Щільність укладання однометрових низькоякісних круглих і колених лісоматеріалів у стосах повинна відповідати коефіцієнту повнодеревності для хвойних і листяних порід: 1) круглих діаметром 3-10 см – 0,69-0,63; 2) круглих діаметром 11-14 см – 0,72-0,70; 3) колотих – 0,70-0,68; 4) змішаних: круглих (40 %) і колотих (60 %) – 0,70-0,68.
Лісоматеріали приймають партіями, оформленими відповідними документами. Вибіркову перевірку здійснюють через визначені і однакові для всієї партії проміжки, починаючи з будь-якого місця. Якщо внаслідок перевірки встановлено невідповідність об’єму і якості вказаних у документі, більше, ніж на 3 %, проводять повторну вибірку.
При ваговому методі обліку лісоматеріалів використовують платформові ваги з вантажопідіймальною силою до 300 кН, які встановлюють на приймальному пункті (нижньому складі). Перед відправленням завантаженого лісоавтопотяга з відвантажувального пункту, водію видають три документи, в яких вказані прізвище, ім’я та по батькові водія, номер лісоавтопотяга, кварталу і дільниці, порода деревини, кількість лісоматеріалів (у штуках), за наявності сухостою – його відсотковий вміст.
На приймальному пункті зважують завантажений і порожній лісоавтопотяг і у спеціальному журналі відмічають масу вантажу, що надійшов на пункт, перевідний коефіцієнт, кубомасу. Такі дані мають містити документ, який передають водію на майстерську дільницю і в бугалтерію підприємства.
Об’єм деревини при ваговому методі знаходять із відношення маси врахованої партії до коефіцієнта переведення.
Питання для самоконтролю
Що таке кряжування стовбурів?
Місце і способи виконання процесу кряжування стовбурів.
Прийоми кряжування стовбурів моторними пилками.
Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів.
Методи обліку лісопродукції та та її приймання.