- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
Трелювально-навантажувальні установки виконують як трелювання, так і навантаження лісоматеріалів на рухомий склад лісовозних доріг.
Для напівпідвішеного і підвішеного способу трелювання застосовують також універсальну канатну установку УК-1, яка має кілька модифікацій. Відмінна особливість УК-1 – це можливість монтування різноманітних її модифікацій із уніфікованого оснащення.
Установка УК-1Р призначена для напівпідвішеного трелювання і навантаження деревини на лісовозний транспорт у рівнинній і слабо вираженій пагорбистій місцевості. Вона складається із лебідки ЛЛ-8, двох щогол і канатно-блочної системи з кареткою, що включає вантажну обіймицю і два балансири з котками. Тяговий канат кріпиться до корпусу каретки, огинає вантажний і напрямний блоки і намотується на вантажний барабан лебідки. Зворотний рух каретки здійснюється зворотним канатом, що огинає ряд кутових блоків і закріплений на вантажній обіймиці гака. Одночасно зворотний канат слугує для подання обіймиці з гаком безпосередньо до місця причеплення стовбурів або дерев. Доставлені з лісосіки стовбури або дерева канатна установка навантажує на рухомий склад лісовозної дороги.
Установка УК-1С призначена для експлуатації в пагорбистій місцевості і працює з несучим канатом змінної довжини. Установка складається із щогли, закріпленої розтяжками, несучого каната, напівавтоматичної каретки з вантажозахоплюючим пристроєм, тягово-вантажопідіймального та зворотного канатів, розвантажувального буфера, обвідних блоків та привідної лебідки. На відміну від попередньої установки, вона не має тилової щогли. Один кінець несучого каната за допомогою затискувача і розтяжок закріплюють за пні біля верхньої межі лісосіки, інший через напрямний блок на щоглі – до рухомого блоку поліспаста. Натяг несучого каната змінюють за допомогою допоміжного барабана привідної лебідки.
Рис. 6.5. Установка для напівпідвішеного трелювання УК-1Р: 1 - лебідка; 2 - основна щогла; 3 - вантажний канат; 4 - каретка; 5 - несучий канат; 6 - тилова щогла; 7 - зворотний канат; 8 - обвідний блок; 9 - підвісний гак; 10 - завантажений зчеп; 11 - розворотний канат; 12 - поліспаст.
6.7. Продуктивність канатних установок
Змінна продуктивність канатної установки визначається за формулою (6.4) П зм = (Т-t пз) · с t · Q
i=4
Σ t
l
де Q – середній об’єм пачки, що трелюється, м3; t пз – час на виконання підготовчо-заключних робіт, с; с t – коефіцієнт використання робочого часу; t1 i t2 – час, відповідно, переміщення вантажу на навантажувальний пункт і подання причіпних пристосувань до місця чокерування, с; t3 – час на чокерування дерев, с; t4 – час на відчеплення пачки на навантажувальному пункті, с.
Час визначають за формулами (6.5) і (6.6)
t1 = l ф ;
υx
t2 = l СР ;
υr
де lСР – середня відстань трелювання, м; υx і υr – середня швидкість, відповідно, руху пачки у вантажному і порожняковому напрямках та подання причіпного обладнання до місця чокерування, м/с (з технічної характеристики лебідки).
Значення t3 і t4 визначають за формулами (6.7) і (6.8)
t3 = a0 · Q; t4 = b0 + c0 · Q;
Значення a0 ;b0 ; c0 наводяться у таблицях відносно до середнього об’єму стовбура.
