5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час

звалювання дерев

Основним мірилом продуктивності бензинових моторних пилок при звалюванні лісу є змінна продуктивність, виражена в кубометрах за одиницю часу. Змінна продуктивність залежить від таксаційних показників деревостану, технічних і організаційних факторів та визначається за формулою (5.16)

П _зм = T · c₁ q _cт

t

де Т – тривалість робочої зміни, с; с₁ – коефіцієнт використання пилки за часом при звалюванні лісу; q_cт – середній об’єм стовбура, м³; t – час, що витрачається на оброблення одного дерева, с, який включає перехід від одного дерева до другого (t₂ = 1,5 с/ м) і час на виконання підпилу дерева.

Коефіцієнт використання пилки під час звалювання дерев залежить від середнього об’єму стовбура і організації робіт.

При використанні гідроклина під час звалювання лісу потрібно також враховувати витрати часу на його встановлення. За нормативними даними, витрати часу при звалюванні лісу бензиновими моторними пилками з гідроклином на одне дерево становлять 42-100 с.

Питання для самоконтролю

1. Правила звалювання дерев.

2. Способи керування напрямком падіння дерева.

3. Схеми звалювання дерев на пасіках при трелюванні трактором верхівками до переду.

4. Схеми звалювання дерев на пасіках при біологічному сушінні деревини.

5. Розрахунок продуктивності бензопил на звалюванні дерев.

6. Схеми підпилювання дерев та форми недопалів.

Розділ 6. Трелювання деревинної сировини

6.1. Способи трелювання та їх класифікація

Трелювання – це переміщення дерев, стовбурів або сортиментів від місця звалювання до верхнього складу чи відвантажувального пункту. Метою трелювання є збір дерев, стовбурів чи сортиментів із відносно великої площі на спеціально підготовлені відвантажувальні майданчики або верхні склади біля лісовозних доріг. Трелювання – це особлива операція в технологічному процесі лісозаготівлі. На неї припадає 25-30 % трудозатрат з лісосічних робіт і 10-12 % всіх трудовитрат по комплексу лісозаготівельного виробництва. Машини, які застосовують на трелюванні, мають великі тягові зусилля, високу прохідність і характеризуються порівняно незначними швидкостями руху.

Існують різні засоби і способи трелювання. Застосування тих чи інших трелювальних засобів обумовлюється, в першу чергу, природними умовами: рельєфом місцевості, несучою здатністю ґрунтів, запасом деревини на 1 га, середнім об’ємом стовбурів, загальним запасом деревини на лісосіці, наявністю підросту, а також забезпеченістю трелювальними засобами і вартістю трелювання.

В даний час тракторами виконують понад 80 % основного обсягу робіт з трелювання. Канатні установки, рідше гелікоптери, аеростати та гвинтокрили застосовують для транспортування деревинної сировини з лісосік, розташованих у важкодоступній гірській місцевості. Але на сьогодні такі способи трелювання (окрім канатних установок) знаходяться на стадії наукових досліджень і конструкторських напрацювань. У важкодоступних гірських умовах на трелюванні застосовують лісоспуски, лотки і кінну тягу.

Трелювання класифікують за такими ознаками:

• За видом вантажу, що переміщається – трелювання дерев, стовбурів, сортиментів.

• За способом трелювання – за відземки, за верхівки.

• За положенням вантажу, що переміщається відносно землі – волоком, у півнавантаженому, у півпідвішеному, підвішеному і в навантаженому стані.

• За конструкцією засобів для формування пачки – за допомогою чокерів, маніпуляторів чи кліщових захоплювачів.

Найбільше поширення отримало трелювання дерев і стовбурів у півнавантаженому стані (півволоком), коли один кінець пачки, що трелюється, навантажений на трелювальну машину, а інший волочиться по землі або снігу. Основним способом є трелювання за відземки, оскільки робота усіх лісозаготівельних машин заснована на цьому способі. Сортименти трелюють у невеликих об’ємах – переважно в горах і в регіонах з густою мережею доріг загального призначення, при заготівлі спецсортиментів і при доглядових рубаннях. Трелювання деревинної сировини у повністю навантаженому стані можливе при використанні колісних тракторів з причіпами або потужних тракторів, що переміщають пачки дерев або стовбурів на собі. Усі наявні трелювальні трактори здійснюють безчокерне трелювання дерев чи стовбурів за відземки в півнавантаженому стані. Весь комплекс безчокерного трелювання виконує один робітник – тракторист-оператор.