
- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
Одна з основних вимог, які ставлять до технологічного процесу механізованого звалювання дерев – це їх спрямоване звалювання, тобто укладання в заданому напрямку. Необхідно розрізняти загальні напрямки звалювання дерев і напрямок звалювання окремих дерев, який залежить від нахилу дерева і потрібного напрямку звалювання стовбура, форми крони, напрямку і сили вітру та ін. При вибиранні напрямку звалювання окремих дерев слід намагатися зберегти загальний напрямок звалювання, запобігти зламу оброблюваного і поруч зростаючого дерева, забезпечити зручність виконання наступних операцій лісосічних робіт, зберегти життєздатний молодняк та забезпечити безпеку процесу звалювання.
При огляді дерева вальщик уточнює стан, діаметр і нахил стовбура, форму крони, наявність зовнішньої гнилизни, крупних сухих гілок, силу і напрямок вітру, а також потрібний напрямок звалювання. Дерева діаметром до 36 см при нахилі 50 і більше звалюють у напрямку ухилу. Значні труднощі для звалювання створює вітер понад 3 бали (швидкість 3,4-5,2 м/с) і боковий вітер. В такі дні вальщик переходить у пасіки, напрямок звалювання дерев у яких співпадає з напрямком вітру.
Підготовлення робочого місця включає прибирання чагарників і низько звисаючих гілок, розчищення його від снігу навколо дерева, вибір доріжок для відходу при падінні дерева, розчищення їх від снігу. На одне дерево витрачають в середньому 20-25 с. Доріжки прокладають довжиною 4-5 м, під кутом 450 у напрямку протилежному до напрямку падіння дерева.
Форма і глибина підпилу залежить від діаметра дерева у місці спилювання, величини і напрямку нахилу стовбура та крони.
Види підпилювання:
І. Підпилювання одним різанням (діаметр дерева біля пня не більше 18 см).
ІІ. Підпилювання кутом вгору з нижньою горизонтальною площиною (скорочення трудовитрат).
ІІІ. Підпилювання кутом донизу (при звалюванні крупних дерев в гірських умовах).
ІV. Підпилювання з двома паралельними різами (при звалюванні крупних дерев для розміщення в утвореній ніші звалювального домкрата, але тоді потрібно вибивати кусок деревини сокирою чи звалювальною лопаткою, що збільшує трудовитрати).
Рис. 5.5. Схеми підпилювання дерев і форми недопилів:
П - напрям потрібного падіння (звалювання) дерева; НВ - напрям вітру
і нахилу дерева; 1,П, Ш - послідовність виконання прийомів спилювання дерева
Глибина підпилу для прямостоячих дерев становить 1/4 діаметра стовбура дерева в площині зрізування. При нахилі дерева в бік звалювання, попутному вітрі під кутом 900 до напрямку звалювання, а також сильно розвиненій кроні дерева, глибина підпилу – 1/3 діаметра. При зустрічному вітрі або необхідності звалювання дерева проти нахилу стовбура – 1/5 діаметра стовбура.
Висота підпилу (віддаль між двома паралельними різами, або віддаль між горизонтальною площиною і верхньою точкою косої площини) становить 1/4 -1/10 діаметра.
Кут підпилу рекомендується брати 30-400. Висота пня після спилювання дерева повинна бути не більшою, ніж 1/3 діаметра різу, а при звалюванні дерев діаметром менше 30 см – не більшою 10 см.
Дерево спилюють після підпилу з протилежної сторони. Площина зрізування має бути горизонтальною і знаходитись на рівні верхнього кута підпилу. Щоб уникнути довільного падіння дерева залишають недопиляною частку (у вертикально стоячих дерев з діаметром до 20 см – 1 см; при діаметрі 21-40 см – 2 см; коли діаметр 41-60 см – 3 см; при більшому діаметрі – 4 см. При спилюванні дерев з гнилизною недопил на пні збільшують на 2-3 см.).
Недопил прямокутної форми – при звалюванні прямостоячих дерев з рівномірно розвинутою кроною при невеликому вітрі; недопил клиноподібної форми – при звалюванні дерев з односторонньою кроною або при вітрі.
Для зштовхування дерева в заданому напрямку звалювальник застосовує різні пристрої: звалювальні лопатки, гідроклини.
Перехід від дерева до дерева вальщик починає після падіння відокремленого від кореневої системи дерева на землю.