- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
 - •Передмова
 - •Розділ 1. Ліс як природна система
 - •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
 - •1.2. Ліс та його природа
 - •1.3. Компоненти лісостану
 - •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
 - •Класи товарності деревостанів
 - •Морфологія лісового масиву
 - •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
 - •Ліс як об’єкт правового регулювання
 - •Лісовий фонд України
 - •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
 - •2.4. Способи рубань
 - •Дерево як предмет праці
 - •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
 - •Особливості лісосічних робіт
 - •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
 - •3.3. Класифікація технологічних процесів
 - •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
 - •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
 - •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
 - •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
 - •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
 - •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
 - •Розділ 5. Звалювання дерев
 - •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
 - •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
 - •Звалювання дерев „Напрохід”
 - •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
 - •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
 - •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
 - •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
 - •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
 - •5.9. Звалювально-трелювальні машини
 - •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
 - •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
 - •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
 - •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
 - •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
 - •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
 - •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
 - •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
 - •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
 - •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
 - •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
 - •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
 - •6.7. Продуктивність канатних установок
 - •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
 - •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
 - •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
 - •7.1. Способи очищення дерев від гілок
 - •7.2. Характеристика гілок
 - •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
 - •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
 - •Очищення дерев від гілок машинами.
 - •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
 - •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
 - •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
 - •Стовбур слабо розтягнений
 - •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
 - •8.4. Облік і приймання лісопродукції
 - •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
 - •9.1. Способи очищення лісосік
 - •9.2. Машини для очищення лісосік
 - •9.3. Технологія очищення лісосік
 - •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
 - •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
 - •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
 - •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
 - •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
 - •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
 - •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
 - •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
 - •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
 - •Відведення лісосік
 - •Визначення середнього об’єму стовбура
 - •Приймання лісосік
 - •Прибирання небезпечних дерев
 - •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
 - •Облаштування дільничних майстерень
 - •11.8. Технічне обслуговування машин
 - •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
 - •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
 - •Системи машин для лісосічних робіт
 - •Організація праці під час лісосічних робіт
 - •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
 - •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
 - •Розділ 13. Рубки головного користування
 - •Класифікація способів рубок головного користування
 - •Класифікація способів головних рубок
 - •Вибіркові рубки
 - •Поява та особливості суцільних рубок
 - •Особливості і класифікація поступових рубок
 - •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
 - •14.2. Методи рубок догляду
 - •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
 - •Планування і організація рубок догляду за лісом
 - •Санітарні рубки
 - •Рубки догляду у лісосмугах
 - •Інші види догляду за лісом
 - •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
 - •15.1. Поновлення лісу
 - •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
 - •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
 - •15.4. Вегетативне поновлення лісу
 - •15.5. Методи обліку природного поновлення
 - •15.6. Штучне лісовідновлення
 - •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
 - •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
 - •30. Відведення лісосіки включає:
 - •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
 - •32. Термін гаті означає:
 - •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
 - •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
 - •Список літератури
 
5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
Створення лісосічних машин та інструментів пов’язане з обгрунтуванням низки вихідних експлуатаційних характеристик дерев. Це розрахунковий діаметр d1,3 – діаметр стовбура на висоті 1,3 м від шийки кореня; середній діаметр dс; верхівковий діаметр dв; висота дерева Н; відземковий діаметр dк; довжина стовбура L ; об’єм дерева q; маса дерева m; маса крони mк; проекція крони на вертикальну площину Sк; положення центра ваги дерева h; момент інерції дерева І.
Дані характеристики визначають з використанням залежностей основних таксаційних показників деревостану. Відземковий діаметр dк визначають за формулою (5.1)
dк = d1,3 · Qk (5.1)
де Qk – коефіцієнт форми відземкової частини стовбура. Даний коефіцієнт змінюється від 1,07 до 1,5 залежно від породи дерев і умови їх зростання. Однак основний параметр – висота зрізу. При зрізуванні дерев на встановленій висоті Qk = 1,25; при зрізуванні на рівні землі Qk = 1,5.
Середній діаметр dс, тобто діаметр на половині висоти стовбура, знаходять за формулою (5.2)
dс = d1,3 · Qс (5.2)
де Qс – коефіцієнт форми середньої частини стовбура для сосни 0,65; для смереки і осики 0,7; для берези 0,66.
Верхівковий діаметр dв, тобто діаметр у місці зрізування верхівки дерева для хвойних порід приймають за 6 см, для листяних – 8 см.
Висота дерева Н для діаметрів d1,3 і розрядів висот знаходиться в діапазонах; для розряду Іб – від 14,6 до 41 м; для розряду Іа – від 13,1 до 35,6 м; для розряду І – від 11,6 до 32,5 м; для розряду ІІ – від 10,1 до 29,5 м; для розряду ІІІ – від 8,6 до 26,5 м; для розряду ІV – від 7,6 до 24 м і для розряду V – від 6 до 20,5 м.
З урахуванням деякого запасу при розрахунках на міцність затискаючо-зрізуючих елементів звалювальних машин доцільно приймати висоту дерев за ІІ розрядом висоти, а для розрахунків на продуктивність – за ІІІ розрядом.
Розрахункова довжина стовбура (5.3)
L = H – h (5.3)
де H – розрахункова висота дерева; h – довжина відрізуваної верхівкової частини і висота пня (2-3 м).
Об’єм стовбура для розрахункового діаметра визначають за діаграмою (рис.1).
При необхідності для визначення об’ємів за породами використовують таблиці.
Загальну масу дерева m з урахуванням маси стовбура, гілля, хвої або листя, визначають за формулою (5.4)
m = k · q (5.4)
де q – об’єм стовбура в м3, k – коефіцієнт, значення якого т/м3.
Масу крони mк розраховують у відсотках від загальної маси дерева. Для сосни вона дорівнює 10-20 %; для смереки – 24-39 %; для берези – 2-16 %; для осики – 6-20 %.
Проекцію крони на вертикальну площину знаходять за формулою (5.5)
Sк = EФ · Eг ·hкр ·bкр
де EФ – коефіцієнт форми крони; Eг – коефіцієнт густоти заповнення крони (гілками, листям або хвоєю); hкр – протяжність крони, м; bкр – найбільша ширина крони, м.
Відстань Н' від площини різа до центра ваги дерева отримують за формулою (5.6)
Н' = k' · Н (5.6)
де k' – коефіцієнт, який дорівнює для сосни 0,37; для ялиці 0,4; для берези і осики 0,36.
Момент інерції дерева І відносно осі, що проходить через площину різу, визначають за формулою (5.7)
І = jδ ·m ·Н 2 (5.7)
де m – маса дерева, т; jδ – коефіцієнт (0,21 – 0,22).
