- •1.1 Коротка характеристика лікарні………………………………………………
- •2.1 Обов’язки і права лікарів лікарні ветмедицини та забезпеченість кадрами..
- •Розділ 1 ознайомлення з досліджувальною дільницею ветмедицини
- •Коротка характеристика лікарні
- •Розділ 2 планування та організація лікарні ветмедицини
- •2.1 Обов’язки і права лікарів лікарні ветмедицини та забезпеченість кадрами
- •2.2 Надання ветеринарних послуг
- •2.3. Організація ветеринарного обслуговування тваринництва
- •2.4. Плани ветеринарних заходів та організація їх виконання
- •2.5 Планування ветеринарної діяльності
- •2.6 Ветеринарна документація
- •2.7 Фінансування ветеринарної діяльності
- •2.8 Організація ветеринарного постачання
- •2.9 Економічна ефективність ветеринарних заходів
- •Розділ 3. Охорона праці
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
Розділ 2 планування та організація лікарні ветмедицини
2.1 Обов’язки і права лікарів лікарні ветмедицини та забезпеченість кадрами
Офіційний лікар ветеринарної медицини погоджує призначення та звільнення працівників служби ветеринарної медицини суб'єкта господарювання, контролює їх роботу, організовує професійне навчання і підвищення кваліфікації, визначає їх посадові права та обов'язки.
Ветеринарно-санітарний контроль за дотриманням суб'єктом господарювання ветеринарних, санітарних вимог, правил та заходів при переробці, зберіганні, транспортуванні та реалізації продукції тваринного походження здійснюють спеціалісти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання під контролем офіційного лікаря ветеринарної медицини. Структуру та штатну чисельність спеціалістів ветеринарної медицини суб'єкта господарювання визначає державний інспектор ветеринарної медицини.
До обов'язків офіційного лікаря ветеринарної медицини належить контроль за:
1) відповідністю сировини тваринного походження супровідним ветеринарним документам та позначкам придатності;
2) дотриманням санітарних вимог при технології переробки сировини тваринного походження;
3) дотриманням технологічних режимів переробки сировини тваринного походження, що має певні обмеження щодо використання;
4) дотриманням температурних режимів при виробництві харчових продуктів тваринного походження;
5) проведенням ветеринарно-санітарної оцінки сировини тваринного походження ;
6) проведенням відбору проб сировини та готових харчових продуктів для виконання Загальнодержавного плану моніторингу, а також у разі виробничої необхідності з метою визначення їх безпеки при здійсненні відомчого контролю та експорту;
7) здійсненням утилізації харчових відходів тваринного походження;
8) дотриманням власниками підприємств системи HACCP та наданням при цьому відповідних рекомендацій, необхідних до виконання.
Власники потужностей мають право реалізовувати лише ту продукцію тваринного походження, що вироблена під державним ветеринарно-санітарним контролем та наглядом та дозволена для реалізації або зберігання з оформленням за необхідності відповідних ветеринарних документів, що засвідчують її безпеку.
Офіційні лікарі ветеринарної медицини періодично, для вжиття необхідних заходів, інформують відповідних головних державних інспекторів ветеринарної медицини щодо порушень санітарних заходів, які можуть призвести до погіршення безпеки продукції тваринного походження, загрози ускладнення епідемічної та епізоотичної ситуації.
Функції щодо здійснення офіційними лікарями ветеринарної медицини державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження визначаються типовими інструкціями для відповідних підприємств із здійснення ветеринарно-санітарного контролю спільним наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України та Головного державного санітарного лікаря України. Державний нагляд на цих потужностях санітарною службою та ветеринарною службою здійснюється в межах їх компетенції. Здійснення планових заходів державного нагляду санітарною та ветеринарною службою на цих потужностях проводиться за погодженим графіком, який затверджується спільним наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини та головного державного санітарного лікаря відповідних територій.
Діяльність спеціалістів ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічної служби здійснюється у взаємному узгодженні, уникненні дублювання функцій та максимальному сприянні роботі підприємства.
До штату клініки входять сім лікарів ветеринарної медицини і дві санітарки.
Нормування роботи здійснює директор лікарні Страшненко З.А., яка встановлює тривалість робочого дня згідно з настановами упорядкованих органів влади. Описання праці відбувається щомісяця згідно посад, які повинні працювати в лікарні:
Х = (АК1 + БК1 + ВК3 + ГК4 + ДК5 +ЕК6 + ЖК7) : 850, де
Х – число штатних одиниць;
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж – кількість голів тварин різних видів (Розділ 1, ст. 4-5); К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 – коефіцієнт переведення фізичних голів тварин відповідного виду в умовні голови великої рогатої худоби. [4]
850 – норматив навантаження на одного спеціаліста.
Х = (92 × 1 + 90 × 0,1 + 14 × 0,8 + 278 × 0,05 + 5800 × 0,5 +
+ 1750 × 0,16 + 22157 × 0,011) : 850 = 3549,93 : 850 = 4,2
Таким чином, відповідно до розрахунків в лікарні для обслуговування поголів’я потрібно 4 спеціаліста ветеринарної медицини, не враховуючи завідувача. Кількість спеціалістів збільшена внаслідок проведення великої кількості хірургічних операцій домашніх тварин.
