2.2. Стовбурові клітини у медицині майбутнього

Сьогодні лікувальне застосування стовбурових ембріональних клітин викликає палкі суперечки у фахівців і гарячий інтерес громадськості. Поки вивчення стовбурових ембріональних клітин породило більше питань, ніж дало відповідей. Проте, загальна уява про можливе омолодження, у цілому дуже неоднозначне: деякі з сенсаційних відкриттів постійно піддаються перегляду, а етичні дебати загрожують безпосереднім втручанням в роботу учених, що мають остаточно довести, що лікування стовбуровими клітинами стало реальністю медицини.

З іншого боку, усіляко опирається отриманню стовбурових ембріональних клітин представники різних релігій. Так, католицизм категорично забороняє такі дослідженя. Наприклад, в Італії повністю заборонені ці роботи, зазначив академік Юрій Блошанский. Щодо фінансування цих робіт, чи до прикладу, США грошей на дослідження дають, переважно, лише окремі інвестори: з 500 мільйонів доларів інвестицій тільки 20 мільйонів державних. Проте, у Чікаґо вже будується інститут клітини людини, у Японії проведено унікальні дослідження та зроблено відкриття, що власні стовбурні клітини можливо виділити з крові, що виходить щомісяця у жінок [5].

Власні стовбурові клітини справді можуть стати панацеєю, а в противників буде досить аргументів один проти одного. Наукові дослідження дають суперечливі результати, і противники оперують один проти одного частковими мало перевіреними науковими аргументами. Один табір невпинно говорить про нібито незаперечні переваги ембріональних клітин, інший робить ставку на кожне повідомлення про успішне використання стовбурових ембріональних клітин, отриманих з дорослого організму. Вкрай оптимістично сприйняло, наприклад, повідомлення про відкриття промультипотентних дорослих прогеніторних клітин на кістковому мозку дорослої людини групою учених із Університету штату Міннесота під керівництвом К.Верфайн. Ці клітини, на його думку, можуть розвиватися у будь-яку тканину організму людини. У цьому, як у нашому разі, докази наводяться в мінімальних обсягах, і часом витримують критики. Цілющі властивості ембріональних стовбурових клітин поки що викликають сумніви, і навіть оптимісти не приховують, перші більш-менш дієві терапії очікуються щонайменше як за двох років. Якщо регенеративна медицина, діяльність якої заключається у використанні стовбурових ембріональних клітин, стане реальністю, можна прогнозувати поступовий спад етичної напруженості. Поки ж конкретні результати відкладаються у майбутнє, етичні баталії залишатимуться невід'ємною ознакою американського політичного ландшафту. Разв’язки можна очікувати тільки тоді ми, коли вчені реально побачать, чи «працюють» стовбурні клітини [6].

Висновок

Розглянувши проблеми використання у медицині стовбурових ембріональних клітин, можна зробити такі стислі висновки.

Відкриття стовбурової клітини, і розвиток пов'язаних із цим відкриттям клітинних технологій у медицині поруч із розшифровуванням подвійної спіралі ДНК і геному, безумовно, відносяться до найважливішим подій, що стався в біології в ХХІ столітті.

Стовбурові клітини таять у собі нечувані можливості: від регенерації ушкоджених органів та тканин до лікування хвороб, які чинять спротив лікарській терапії. Крім відновлення втрачених функцій органів та тканин, власні стовбурові клітини здатні гальмувати неконтрольовані патологічні процеси, такі як запалення, алергії, онкологічні процеси, старіння тощо.

Саме клітинні технології є основою генної терапії, з якою пов'язані сподівання розробки індивідуальних схем лікування пацієнтів із найважчими захворюваннями, зокрема спадковими. Клітинні технології і генна терапія є найбільш універсальні сучасні підходи на лікування. Технологія стовбурових ембріональних клітин можуть призвести до нового розуміння розвитку та диференціації клітин, як і чому розвиваються певні тканини, чому виникають захворювання і як їх лікувати. Стане можливим клонування від окремих тканин до цілих організмів.

Отже, демонстрування реального значення клітинної біології у вирішенні актуальних проблем медицини ХХІ сторіччя, може бути продовжений. Разом про те вже нині стає зрозуміло, що подальший прогрес як самої клітинної біології, і медичної науки загалом буде зв'язаний не тільки з подальшим накопиченням фактичного знання, як із його творчим і етичним осмисленням.

Медицина ХХI століття, безумовно, базуватиметься на фундаментальних досягненнях клітинної біології.