3. 2. Карате

Заняття карате розвивають фізичні якості і вдосконалюють функції організму. В цілому, цей процес єдиний взаємозалежний, так як хороші розвиток фізичних якостей сприяють успішному освоєнню рухових навичок.

Заняття карате розглядаються багатьма фахівцями в якості одного з дієвих засобів фізичної підготовки підростаючого покоління і, отже, мають велике прикладне значення.

Різні види карате досить широко практикуються в навчальних закладах (ПТУ, технікумах, вузах). З 1975 р. заняття карате використовувалися у фізичному вихованні в загальноосвітній школі починаючи з 7 -го класу. Відомо, що карате – природна зумовлена ​​потреба дітей і підлітків у єдиноборстві. На думку російського вченого і педагога П. Ф. Лесгафта, боротьба - це один з ефективних засобів фізичного виховання молоді. Карате – «є вправа, - говорив Лесгафт, - з зростаючою напругою , що складається в прояві сили відповідно до проявом її іншою особою, при умінні стійко управляти своїм тілом на певній опорі».

Фізична культура і спорт не тільки є ефективним засобом фізичного розвитку людини, зміцнення і охорони його здоров'я, сферою спілкування і прояви соціальної активності людей, розумною формою організації та проведення їх дозвілля, а й впливають на інші сторони людського життя: авторитет і положення в суспільстві, трудову діяльність, на структуру морально-інтелектуальних характеристик, естетичних ідеалів і ціннісних орієнтацій.

У процесі занять спортом загартовуються воля, характер, вдосконалюється вміння керувати собою, швидко і правильно орієнтуватися в різноманітних складних ситуаціях, своєчасно приймати рішення, розумно ризикувати або утримуватися від ризику. Спортсмен тренується поруч з товаришами, змагається з суперниками і збагачується досвідом людського спілкування, вчиться розуміти інших, таким чином через спорт відбувається соціалізація підлітків.

Працюючи з великим контингентом дітей різного віку (у спортивному клубі карате-до «Оріон» Дитячого будинку творчості (ДДТ) «Біля Білого озера» та гімназії № 24 м. Томська), вчені прийшли до переконання, що проблему соціалізації дітей можна вирішувати за допомогою занять карате -до. Основними показниками взаємозв'язку фізичних і психічних компонентів розвитку та соціалізації дітей шкільного віку є значущі складові життєдіяльності: стан фізичного, психологічного та соціального здоров'я; активність (мотивація вчинків, спосіб та умови життя). Враховуючи вищесказане, з метою докази життєздатності та результативності програми «Карате-до» і її реалізації було проведено ряд психолого-педагогічних досліджень. У підборі методик і обробці результатів дослідження активну участь брали фахівці медичної та психологічної служби ДДТ «У Білого озера» м. Томська.

Метою дослідження було визначити вплив занять карате-до на соціалізацію підростаючого покоління.

У дослідженні взяли участь 50 підлітків у віці 12-15 років. Педагогічні спостереження проводилися в умовах навчально-тренувальних занять і в змагальній обстановці. При проведенні психологічних досліджень були використані наступні методики: тест Спілберга-Ханіна, соціометрія, тести: «Мотивація досягнень», «Мотивація уникнення невдач».

Результати дослідження. Завданням психологічних досліджень було визначення динаміки зміни психологічних властивостей особистості кожного вихованця, вплив на які прямо або опосередковано здійснювалося в процесі навчання за даною програмою. Дослідження фізіологів (С. П. Боткін, І. П. Павлов, І. М. Сєченов, А. А. Ухтомський, В. А. Енгельгардт) довели можливість стимулювати фізіологічні процеси в організмі засобами фізичної культури (фізичними вправами). А дослідження педагогів - фахівців в галузі фізичної культури (Є. П. Ільїна, Л. І. Лубишева, В. К. Бальсевич, А.Ц. Пуні, Г. Ф. Шитикова та ін.) підтвердили, що заняття фізичними вправами вирішують ще й ряд виховних завдань, що сприяють розвитку багатьох психологічних і соціальних якостей особистості.

Виділяючи основні тенденції розвитку психологічних властивостей особистості сучасних дітей, такі як підвищення рівня тривожності, агресивності і замкнутості, вони припустили, що навчання дітей за програмою «Карате-до» матиме позитивний вплив на рівень тривожності, на зниження агресії і розвиток комунікативних здібностей вихованців. Тому основними напрямками психологічних досліджень визначено:

1. вивчення рівня тривожності;

2. вивчення міжособистісних і міжгрупових відносин;

3. вивчення мотивації досягнення успіху і уникнення невдач.

У проведенні формуючого експерименту були задіяні дві групи підлітків по 25 чоловік у віці 12-15 років.

Експериментальну групу (ЕГ) склали підлітки, 3-й рік займаються у секції «карате-до» в ДДТ «У Білого озера» за авторською програмою «Карате-до» педагога додаткової освіти В. Е. Бєльц, контрольну (КГ) - підлітки, що займаються в секції «карате-до» за загальноприйнятою програмою.

Дослідження проводилося в чотири етапи в 2003 - 2006 рр.

Перший етап - діагностичний. Вхідна діагностика груп здійснювалася протягом вересня-жовтня. На даному етапі використовувалися такі методики: тест Спілберга-Ханіна, соціометрія, тести: «Мотивація досягнень», «Мотивація уникнення невдач».

Другий етап - формуючий. Проводилась апробація програми спортивної секції карате-до на базі ДДТ «У Білого озера». Методи: бесіди, розвиваючі заняття, сюжетно-рольові ігри, тренінги і т. д.

Третій етап - діагностичний. Здійснювалася повторна діагностика в кінці навчального року з використанням тих самих методик.

Четвертий етап полягав в аналізі та інтерпретації результатів дослідження.

У ході експерименту були протестовані дві групи підлітків 3-го року навчання.

При порівнянні середніх величин рівня тривожності до і після реалізації корекційно-розвивальної програми виявлені статистично достовірні відмінності (р < 0,05) за критерієм Стьюдента.

Результати досліджень мотивації. Для вивчення зміни рівня мотивації застосовувалися тести Елерса «Мотивація досягнень» і «Мотивація уникнення невдач».

Соціометрія показала, що в ЕГ при проведенні експерименту кількість дітей у мікрогрупах збільшилася до 8; жоден з підлітків не залишився поза колективом, все мікрогрупи незамкнуті, лідери змінні, що свідчить про зміну статусного становища дітей. Збільшилася кількість взаємних виборів (у 2,5 рази). Група перейшла на інший рівень розвитку - ділове єдність, про що говорить підвищення коефіцієнта групової згуртованості. Відносини дитина - педагог стають партнерськими.

У той же час в КГ в кінці навчального року з'явився навіть «зацькований». Не спостерігається також змін і в рівні розвитку групи. Кількість взаємних виборів залишилося незмінним.

Зниження рівня мотивації уникнення невдач і збільшення мотивації рівня досягнення успіху говорить про позитивний вплив навчання за експериментальною програмою. Результати даного аналізу підтвердилися також і в ході спостережень, бесід з батьками; підвищенням рівня результативності на змаганнях різного рівня, поліпшенням якості навчання. У КГ зміни були незначними.

Вони прийшли до висновку, що науково обґрунтоване і правильно організоване фізичне виховання дітей в карате-до благотворно впливає:

1. на зміну рівня особистісної та ситуативної тривожності;

2. на розвиток комунікативних здібностей вихованців;

3. на підвищення рівня самооцінки , почуття впевненості.

Сукупність вищевказаних якостей при перенесенні в різні соціальні сфери часто відіграє вирішальну роль в життєдіяльності людини, сприяє соціалізації підлітків.